Рішення № 106336369, 05.09.2022, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/199/22

Провадження № 2/382/327/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Жуковій Л. Д.,

за участю представника відповідача Третяк О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 382/199/22 за позовом ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черних Олег Валерійович, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 року до Яготинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, відповідно до вимог якого позивачка просить визначити собі додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці, з дня набуття чинності рішенням суду.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що її батько, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.12.2020 року, серії НОМЕР_1 . Її матір, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 27.02.2021 року, серії НОМЕР_2 . Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , та на дві земельні ділянки кадастровий № 3225585801:03:016:0010, кадастровий №3225585801:03:0160009, які розташовані за цією ж адресою. На випадок смерті батько зробив заповідальне розпорядження, відповідно до якого все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті та на, що він за законом матиме право в тому числі, належний йому житловий будинок за АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 , заповідав дочці ОСОБА_1 . Вказаний заповіт посвідчено 12 лютого 2020 року секретарем виконавчого комітету Райківщинської сільської ради Яготинського району Київської області Чепіль О. О. і зареєстрований в реєстрі за № 10. Відповідно до інформаційної довідки, виданої Яготинською міською радою, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На день його смерті та протягом 6-ти місяців з дати смерті за вищевказаною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав. Позивачка разом з померлим не проживала, оскільки постійно проживала в м. Ніжині.

В обгрунтування пропущеного строку для подання заяви для прийнтяття спадщини, позивачка посилалася на те, що із 16 листопада 2020 року вона захворіла на COVID-19, через те, що самопочуття погіршувалося з 08.12.2020 по 15.12.2020 року, вона перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП Ніжинської ЦМЛ ім. М. Галицького, що підтверджується копією листка непрацездатності. Після виписки з лікарні через п`ять днів помер її батько ОСОБА_2 ; смерть батька вона перенесла дуже тяжко через ослаблене здоров`я після перенесеного захворювання на COVID-19. Після смерті батька вона здійснила його поховання, доглядала за спадщиною, яка не визнана відумерлою. Оскільки її батько помер у зимовий період, вона мала намір звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини навесні. Однак, з 12.03.2020 року на всій території України було впроваджено карантин та обмежено пересування громадян та перебування їх у громадських місцях, обмежена робота державних установ, в тому числі і нотаріальних контор. Невдовзі після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір, ОСОБА_3 , яку позивачка доглядала через її хворобливий стан, що стало для неї потрясінням і підірвало ослаблене здоров`я. Після перенесеної хвороби та смерті батьків, у позивачки взагалі не було грошей, щоб поїхати до нотаріуса та оформити спадщину. Влітку 2021 року в будинку батька серед документів вона знайшла заповіт, відповідно до якого батько заповідав їй житловий будинок та земельні ділянки. Про існування цього заповіту позивачці не було відомо. Після цього остання звернулась до приватного нотаріуса Черних О. В., проте отримала відповідь про неможливість відкриття спадкової справи за заповітом після смерті батька, оскільки шестимісячний термін, передбачений ст. 1270 ЦК України, закінчився; нотаріус рекомендував звернутися до суду з питанням визначення ним додаткового строку на подачу заяви про її прийняття. Вважає, що причини пропуску позивачкою строку прийняття спадщини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, є поважними, та такими, що дають право на визначення додаткового строку.

Ухвалою від 21.02.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а ухвалою від 19.05.2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.08.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черних О. В.

Позивачка та її представник подали заяви про здійснення розгляду справи за відсутності сторони позивача; позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно подані докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.12.2020 року, серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Ніжинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 27.02.2021 року, серії НОМЕР_2 .

Після смерті батька позивачки відкрилася спадщина на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , та на дві земельні ділянки кадастровий № 3225585801:03:016:0010, кадастровий №3225585801:03:0160009, які розташовані за цією ж адресою.

Належний ОСОБА_2 житловий будинок за АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 , він заповідав дочці - ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту, засвідченого 12 лютого 2020 року секретарем виконавчого комітету Райківщинсько сільської ради Яготинського району Київської області Чепіль О.О. і зареєстрований в реєстрі за № 10.

Відповідно до інформаційної довідки, виданої Яготинською міською радою, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до листа-відповіді від 21.12.2021 року № 446/01-16 приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Черниха Олега Валерійовича, позивачка звернулася із заявою щодо прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину 21 грудня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування пропущеного строку для подання заяви для прийнтяття спадщини, позивачка посилалася на: хворобу та перебування на стаціонарному лікуванні у період 16.11.2020 - 15.12.2020; ослаблене здоров`я у зв`язку із важким перенесенням смерті батьків; намір звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини навесні 2021 року; запровадження карантину з 2020 року, обмеження перебування у громадських місцях, обмежену роботу нотаріальних контор; відсутність грошей, щоб поїхати до нотаріуса та оформити спадщину; виявлення заповіту влітку 2021 року, про який їй не було відомо, після чого вона звернулася до нотаріуса.

Разом з тим, суд враховує, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20). Отже, практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.

Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому останнім днем визначеного законом строку прийняття спадщини було 20 червня 2021 року. До нотаріуса позивачка звернулася 21 грудня 2021 року, а тому пропуск нею строку для подання заяви про прийняття спадщини складає понад 6 місяців.

Суд враховує, що безпідставне надання додаткового строку на прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права.

Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.

Судом не встановлено існування поважних причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини з підстав перебування на лікуванні. Обставини перебування позивачки на стаціонарному лікуванні мали місце у період 16.11.2020 - 15.12.2020, тобто ще до смерті батька ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та часу відкриття спадщини. Тож суд відхиляє доводи позивачки про поважність причин пропуску строку з огляду на її хворобу та перебування на стаціонарному лікуванні.

Суд відхиляє доводи позивачки про поважність причин пропуску строку з посиланням на ослаблене здоров`я, її намір звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини навесні 2021 року та запровадження карантину з 2020 року. Зазначені позивачкою обставини не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для подання заяви про прийняття спадщини. Доказів щодо ослабленого здоров`я, які б свідчили про неможливість подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк після смерті батьків та в межах строку до 20.06.2021, позивачка не надала. Позивачка сама зазначає, що після смерті батька вона мала намір звернутися до нотаріуса навесні 2021 року й нею не доведено того, що протягом строку до 20.06.2021 року вона не була мобільною та не мала змоги та можливості пересуватися.

Суду не надані й докази того, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачці перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Так, у зв`язку з пандемією коронавірусу COVID-19, 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою на всій території України було запроваджено карантин.

Згідно з інформації, оприлюдненої Нотаріальною палатою України, нотаріуси України працювали та продовжують працювати у період карантину. Вчинення нотаріальних дій відбувається з дотриманням профілактичних заходів для запобігання поширенню коронавірусу.

Суд також наголошує, що для подання заяви про прийняття спадщини не обов`язково їхати до нотаріальної контори, оскільки чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити таку заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування (такого правового висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 09.02.2022 року у справі № 709/769/19).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

За правилами п. 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Пунктом 3.23. Порядку визначено, що своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Таким чином, позивачка мала можливість подати заяву нотаріусу, направивши її поштою, але такі дії нею не вчинялися. Матеріали справи не містять будь-яких повідомлень позивачкою нотаріуса, що свідчать про її волевиявлення як в межах шестимісячного строку для прийняття спадщини, так й після його спливу аж до грудня 2021 року. Будь-яких доказів обмежень роботи закладів поштового зв`язку у зв`язку із карантинними обмеженнями позивачкою надано не було.

Крім цього, у постанові від 09.02.2022 року у справі № 709/769/19 Верховний Суд дійшов висновку, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як, зокрема, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Тож суд також враховує, що відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини не є поважною причиною пропуску відповідного строку.

Таким чином, позивачка не надала жодних належних та допустимих доказів щодо поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини до 20 червня 2021 року.

Разом з тим, суд також зазначає, що необізнаність спадкоємців про наявність заповіту може бути визнано поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Водночас, у справі, що розглядається, позивачка стверджує, що вона виявила заповіт влітку 2021 року, про який їй не було відомо (точної дати виявлення заповіту позивачка не зазначає), після чого вона звернулася до нотаріуса.

Проте, як встановлено судом, позивачка звернулася із заявою щодо прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину лише 21 грудня 2021 року.

При цьому, жодних причин звернення до нотаріуса лише 21.12.2021 року, стверджуючи про виявлення заповіту ще влітку 2021 року (тобто зі сплином як мінімум трьох місяців та 22 днів), позивачка не зазначає.

Крім цього, суд враховує, що сама позивачка стверджує про свою обізнаність про відкриття спадщини ще взимку 2021 року та про свій намір звернутися до нотаріуса ще навесні 2021 року.

Відтак, посилання на необізнаність про існування заповіту у цьому випадку суд не приймає до уваги.

Таким чином, позивачка не надала жодних належних та допустимих доказів щодо поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини як до закінчення встановленого законом строку (20 червня 2021 року), так і після його закінчення до моменту звернення до нотаріуса лише 21 грудня 2021 року (зі спливом 6 місяців після закінчення строку).

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені позивачкою причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини не можуть вважатися об`єктивними та непереборними перешкодами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для сприйняття спадщини.

Установивши, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини, не навівши при цьому обставин, що створювали об`єктивні та непереборні труднощі для неї щодо подання такої заяви, суд враховує положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за змістом якої підлягає визначенню додатковий строк для прийняття спадщини лише за наявності поважної причини.

Враховуючи викладене, проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши в силу положень ст. 81 ЦПК України надані докази в їх сукупності, дійшовши висновку про відсутність підстав для надання позивачці додаткового строку для прийняття спадщини, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивачку.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Яготинської міської ради Київської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: Яготинська міська рада Київської області, місцезнаходження: м. Яготин Бориспільського району Київської області, вул. Незалежності, 67, код ЄДРПОУ 05408823.

Повний текст рішення складено 19.09.2022.

Суддя М. М. Нарольський