Рішення № 10633633, 29.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/16729.07.10

За позовом           Дочірнього підприємства "Ізалайн"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятекс"

про                     стягнення 23161,20 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Пасічник К.М. (дов. № б/н від 26.01.10)

Від відповідача представник –Мачула О.О. (дов. № б/н від 22.03.10)

Рішення приймається 29.07.2010р., у зв’язку з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 16563,30 грн. втраченого та пошкодженого товару за видатковими накладними № ИЗ-0000754 від 14.12.2009р. та № ИЗ-000761 від 17.12.2009р. та 1656,30 грн. штрафу, 4 941,60 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. порушено провадження у справі № 8/167, розгляд справи призначений на 15.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2010р. розгляд справи відкладений на 27.05.2010р., у зв’язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення по суті спору та клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, відмовив в його задоволенні.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.05.2010р. представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду даної справи, яке було задоволено судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010р. продовжений строк вирішення спору у справі № 8/167, розгляд справи відкладений на 01.07.2010р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 01.07.2010р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача пояснив по суті заявлених позовних вимог, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, визнав позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 1216,00 грн., в іншій частині позову просив суд відмовити.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

16.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯТЕКС»- «перевізник»та Дочірнім підприємством «ІЗАЛАЙН»- «відправник»був укладений договір № КЛ-0119 на експедиційне обслуговування вантажів (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «відправник»або одержувач зобов’язався передати (отримати), а «перевізник»прийняти для забезпечення перевезення на території України вантажі, кількісні та якісні характеристики яких, а також маршрут доставки, відомості про «одержувача»та т.ін., вказуються у Заявках (Вантажних Деклараціях) на кожне перевезення, які є невід’ємною частиною цього договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р., але в будь-якого випадку до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором. Даний договір діє один рік з моменту підписання і подовжується автоматично, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору він не буде розірваний згідно діючого законодавства (п.4.1 та п.4.3 договору).

Пунктом 2.11 договору передбачено, що вантаж видається представнику «одержувача», що вказаний відправником у заявці, вантажній декларації, ТТН під підпис про отримання за пред’явленням документів, що підтверджують право на отримання вантажу та за умови повної оплати за перевезення та зберігання вантажу.

Після прийняття вантажу, що підтверджується підписом уповноваженого представника «одержувача»про отримання вантажу, претензії щодо його вмісту, кількості, цілісності, ушкодження, ваги, об’єму, комплектування тощо не приймається (п.2.12 договору).

Відповідальність «перевізника»за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення (п.2.8 договору).

Умовами договору сторони погодили, що при прийомі вантажу зі складу «відправника», та при видачі вантажу з доставкою до дверей «одержувача», «замовник»повинен забезпечити оформлення документів і завантаження (вивантаження) вантажу протягом 30 хв. з моменту прибуття машини «перевізника»; відправка вантажів здійснюється щоденно з понеділка по п’ятницю автомобільним транспортом. Терміни доставки вантажів в напрямках, по містах з понеділка по п’ятницю встановлюються від 24 до 48 годин з моменту передачі вантажу «перевізнику». У святкові дні терміни доставки подовжуються на кількість святкових та вихідних днів. У випадку затримки доставки вантажу на строк, більше вказаного терміну, «перевізник»повинен повідомити «замовника»(п.2.14, п.2.15. договору).

Відповідно до Інструкції про приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів громадського споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7 (зі змінами) передбачено, що приймання продукції здійснюється уповноваженими на те керівниками підприємства-отримувача або його заступником компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за дотримання правил приймання продукції (п.13).

Пунктом 14 Інструкції передбачено, що приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в повній відповідності до стандартів, технічних умов, основних та особливих умов поставки, інших обов’язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які посвідчують якість та комплектність продукції, яка поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.п.)

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркуванні поставленої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні та супровідних документах, які посвідчують якість продукції (п. 14 вказаної Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналеженої якості або некоплектної продукції в умовах, які виключають погіршення її якості або змішання з іншою одноріною продукцією (п. 16 Інструкції).

Інструкцією також передбачено, що отримувач зобов’язаний викликати для участі в продовженні прийманні продукції та складанні двостороннього акту представника виготовлювача (відправника) (п.16).

Відповідно до п.18 Інструкції передбачено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а у відношенні до продукції швидкого псування негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними або особливими умовами поставки, іншими зобов’язаннями для сторін правилами або договором.

В матеріалах справи відсутні документальні підтвердження виклику одержувачем (Епіцентром) відправника (позивача) для приймання продукції за якістю та документальні підтвердження складання одержувачем та відправником відповідного двостороннього акту. Таких доказів позивачем суду не надано.

Крім того, згідно з п.2.3 договору, пакування, пломбування та маркування вантажу «відправником»має відповідати характеристикам вантажу і забезпечувати його збереження під час перевезення у відповідності до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні»(надалі –«Правила перевезення»). Відповідальність за неправильне пакування, пломбування та маркування вантажу несе «відправник».

У відповідності до положень п.2.13 договору, «перевізник»не несе відповідальності за якість та масу нетто вантажів, які упаковані чи опломбовані «замовником», якщо цілісність пакування вантажу не порушена.

Так, зокрема, у акті прийому продукції (товару) по кількості та якості від 19.12.2009р. за видатковою накладною № ИЗ-000761 від 17.12.2009р. зазначено, що зовнішніх пошкоджень упаковки не має.

Позивачем надані суду акти прийому продукції (товару) по кількості та якості від 19.12.2009р. та від 21.12.2009р., які складені лише за участю представників отримувача (Епіцентру) товару, а отже з урахуванням вищевикладених обставин вказані акти не є належними доказами приймання продукції за якістю у відповідності до положень Інструкції про приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів громадського споживання за якістю та не підтверджують факт отримання отримувачем (Епіцентром) поставленого відповідачем (перевізником) товару з ознаками його пошкодження, тому підстави для стягнення з відповідача 16563,30 грн. пошкодженого товару за видатковими накладними № ИЗ-0000754 від 14.12.2009р. та №ИЗ-000761 від 17.12.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Пунктом 2.18 договору передбачено, що у разі втрати або пошкодження вантажу з вини «перевізника», «перевізник»відшкодовує «замовнику»суму, що дорівнює вартості втраченого вантажу або пошкодженого вантажу, а також сплачує «замовнику»штраф у розмірі 10 % вартості втраченого або пошкодженого вантажу.

Враховуючи те, що позивачем не доведено суду факт перевезення відповідачем товару та вручення його отримувачу з ознаками його пошкодження, тому підстави для нарахування штрафу у розмірі 10 % вартості пошкодженого товару відсутні.

Згідно з п.2.19 договору, за порушення строків перевезення за даним договором «перевізник»сплачує «замовнику»неустойку у розмірі 2 % від вартості відповідного перевезення, строк якого порушено, за кожну годину затримки.

Перевезення товару згідно видаткової накладної № ИЗ-000761 від 17.12.2009р. здійснено відповідачем у строк встановлений договором, а саме протягом 48 годин, тобто - 19.12.2009р., що підтверджується позивачем з посиланням на акт прийому продукції (товару) по кількості та якості від 19.12.2009р.

Таким чином, підстави для нарахування пені за порушення строків перевезення згідно видаткової накладної № ІЗ-000761 від 17.12.2009р. відсутні.

Прострочення перевезення вантажу за видатковою накладною № ИЗ-0000754 від 14.12.2009р. підтверджується позивачем з посиланням на акт прийому продукції (товару) по кількості та якості від 21.12.2009р. та визнається відповідачем. Термін прострочення перевезення за видатковою накладною № ИЗ-0000754 від 14.12.2009р. становить 120 годин.

Позивач просив суд стягнути з відповідача неустойки в розмірі 2 % від вартості перевезення товару за вантажною декларацією № 010903663 від 14.12.2009р., строк якого порушено, кожну із 120 годин затримки в сумі 1212,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1212,00 грн. за вантажною декларацією №010903663 від 14.12.2009р. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1212,00 грн. пені за прострочення перевезення вантажу за вантажною декларацією № 010903663 від 14.12.2009р, відповідач в цій частині визнав позовні вимоги, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 1212,00 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача при задоволенні позову пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 546, 547, 549, 611, 612 ЦК України, ст. 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятекс" (03179, м.Київ, вул. Феодори Пушиної, буд.49, кв. 134; код 35704724) на користь Дочірнього підприємства "Ізалайн" (04074, м.Київ, вул. Новозабарська, 2/6; код 32243625) 1212 (одну тисячу двісті дванадцять) грн., 12 (дванадцять) грн. 14 коп. державного мита, 12 (дванадцять) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич