Рішення № 106335078, 20.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2022 року м. Київ № 640/30296/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київські області в особі Оболонського районного відділупро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; «місце проживання» АДРЕСА_2 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київські області в особі Оболонського районного відділу (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДР: 42552598), в якому просить суд:

1) визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

2) зобов`язати відповідача оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХП.

Позиція позивачки.

Позивачка зазначає, що звернулася до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки у зв`язку зі зміною прізвища при укладенні шлюбу.

Додає, що позивачка відмовляється від отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-паспорту у зв`язку з релігійними переконаннями.

Також зазначає, що відповідачем було відмовлено у видачі паспорта, про що було повідомлено листом б/н про розгляд звернення від 11.09.2021.

Крім того, у позові зазначено, що позивач через свої релігійні переконання заперечує проти присвоєння цифрового ідентифікатора особистості у вигляді унікального номера запису в реєстрі, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання, обробки в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Зважаючи на те, що відповідач не надав можливості отримання паспорту - книжечки, позивачка звернулася до суду про вирішення даної справи.

Позиція відповідачів.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просять відмовити у задоволенні позову.

Крім іншого, зазначає, що 30.08.2021 позивачка звернулась зі зверненням до Оболонського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про отримання паспорту-книжечки.

11.09.2021 за результатами розгляду вищевказаного звернення, у встановлені чинним законодавством строки, листом Оболонського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області № 1-6309/6/8012-21/8029/6370-21 надано відповідь позивачці про порядок видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак, позивачка із заявою за встановленим законодавством зразком, щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки до Оболонського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не зверталась.

У зв`язку з чим, як зазначив відповідач, Оболонський відділ позивачці у видачі паспорта не відмовляв.

Крім того, під час розгляду справи стало відомо, що у позивачки, станом на теперішній час, є в наявності дійсний паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 15.10.2015 Голосіївським РВ ГУДМС України в м. Києві.

Відтак, відповідач не вбачає зі свого боку порушень прав позивачки.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 27.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строку для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 06.12.2021 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 17.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Встановлені судом обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася із заявою від 30.08.2021 до «Територіального відділу Державної міграційної служби».

Зазначила, що бажає отримати паспорт - книжечку.

У заяві міститься загальне посилання на правові позиції ВП ВС.

Будь-яких посилань на те, що видача паспорту пов`язана із одруженням - не містить, тобто позивачка вводить суд в оману щодо дійсного змісту заяви.

Заява також не містить згадки про релігійні переконання.

Будь-яких документів, які зазвичай супроводжують такого роду заяви, - не подано.

Заява не містить переліку документів, що додаються.

Із змісту заяви вбачається, що видача паспорту (не обмін) не пов`язана з будь-якими відомими для цього причинами, як і не містить навіть базових відомостей для розгляду заяви.

У відповідь, листом від 11.09.2021 №1-6309/6/8012-21/8029/6370-21, позивачку повідомлено про норми законодавства, яке регулює питання видачі паспорту, а також звернута увага на Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 р. № 456, яким визначається порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року.

При цьому, дійсно, позивачка має дійсний паспорт НОМЕР_2 , виданий 15.10.2015, з визначеним р.н.о.к.п.п. та НОМЕР_3 , проти отримання якого (УНЗР), як зазначено у позові, позивачка заперечує.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…).

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації.

Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).

У свою чергу, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 № 2503-XII (в редакції постанови від 02.09.1993 №3423-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника, що передбачає подання заявником фотографій.

На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан, що передбачає подання відповідних документів про сімейний стан.

Відповідно до п. 12. Положення № 2503-XII видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Відповідно до п. 13 Положення № 2503-XII для одержання паспорта громадянин подає:

заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм;

у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Відповідно до п. 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі:

зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Відповідно до п. 17 Положення для обміну паспорта громадянин подає:

заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;

паспорт, що підлягає обміну;

дві фотокартки розміром 35х45 мм.

Для обміну паспорта у зв`язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.

Відповідно до п. 18 Положення № 2503-XII для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.

На розвиток цього Положення МВС України приймались: Інструкції (щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", затверджена наказом МВС України від 17.08.94 N 316), Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, які затверджувались наказами 15.06.2006 № 600, від 13.04.2012 № 320, які деталізували процедурні питання щодо обміну паспорту, але також передбачали особисту явку, подання особою заяви встановленої форми, документів відносно зміни прізвища, ім`я та по батькові, власне попереднього паспорту, фотокарток.

Зокрема, заява має містити дату народження, місце народження, сімейний стан - одружений/розлучений, з ким (прізвище, ім`я та по батькові), коли і яким органом зареєстровано шлюб/розірвання шлюбу, зазначення причин заміни паспорту.

Надалі, КМ України 25 березня 2015 прийнято постанову № 302, зокрема, про Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Цим Порядком, крім іншого, передбачено, що за обмін паспорта справляється адміністративний збір у порядку та розмірах, установлених законодавством. Адміністративний збір справляється у разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року (п. 9).

Тобто, заявник має також подати докази сплати цього збору.

Пунктом 20, як раніше, передбачається, що документи для обміну паспорта подаються особою територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, уповноваженому суб`єкту за місцем звернення особи, тобто є необхідною особиста явка особа, зокрема, для встановлення особи.

Відповідно до п. 69 Порядку заявник подає для обміну паспорта такі документи:

паспорт, що підлягає обміну;

документи, що підтверджують обставини, у зв`язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);

документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати?

про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року);

Також подається заява-анкета, яка, крім іншого, має містити: прізвище, власне ім`я та по батькові особи; дату народження; місце народження (держава, область, район/місто, селище/село), стать; дата та підстави набуття громадянства та інші «базові» відомості.

При цьому, як вбачається з п.п. 74, 75 Порядку, здійснюється ідентифікація особи.

Наказом МВС України 06 червня 2019 року № 456 також затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, яким також передбачено подання заяви та документів для оформлення і видачі паспорта.

Заява та документи для оформлення і видачі паспорта подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

Заяву заповнює особисто заявник від руки розбірливим почерком без скорочень та виправлень та власним підписом підтверджує правильність внесених до неї відомостей (п. 7).

Цим Порядком також передбачено, що обмін паспорта здійснюється в разі: зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження.

Для обміну подаються, крім іншого: заява; паспорт, що підлягає обміну; дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб), що стосується і позивачки.

Заява має містити: прізвище, власне ім`я та по батькові особи; дату народження; місце народження (держава, область, район/місто, селище/село), стать; сімейний стан - одружений/розлучений, з ким (прізвище, ім`я та по батькові), коли і яким органом зареєстровано шлюб/розірвання шлюбу, номер актового запису цивільного стану), причини заміни (обміну)

У даному випадку, позивачка взагалі не з`являлась до міграційної служби та заяви встановленої форми не подавала, як і власне необхідних документів, по суті обмежившись листуванням з міграційної службою щодо з`ясування правових позицій з певного питання, а сама заява по суті є декларацією позивачки про принципи і підходи щодо певного питання, але ж ніяк не заявою про отримання чи обмін паспорту.

Як вже зазначалося, заява позивачки містить лише бажання - отримати (не обміняти) паспорт - книжечку.

Будь-яких посилань на те, що видача (обмін, заміна) паспорту пов`язана із одруженням - не містить.

Зава не містить відомостей щодо дати та місця народження, відомостей про сімейний стан та подружжя, як і не містить власне у додатках свідоцтва про одруження (копії).

До заяви не надано оригінал паспорту, як того вимагали весь час профільні НПА, довідки ВПО, як не надано і інших необхідних документів, власне - і заяви встановленого зразка, фотокарток. Тобто, не надано будь-яких документів, які зазвичай супроводжують такого роду заяви, - не подано.

Заява не містить навіть переліку документів, що додаються.

Враховуючи вищевикладене та положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутній встановлений профільними НПА обов`язок видачі (обміну) паспорту, оскільки позивачкою не дотримано встановлених правил та процедур для отримання (обміну) паспорту, не надано власне заяви та інших обов`язкових документів, що супроводжує процедуру обміну паспорту, при цьому відсутня особиста явка, що є передумовою ідентифікації особи та власне оформлення паспорту (його обміну, заміни). Тобто, позивачка не виконала кореспондуючий заявленим правам обов`язок щодо вчинення дій, які є передумовою для обміну (заміни) паспорту (позивачка взагалі просить «видати» паспорт, як «вперше).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, у суду відсутні правові підстави для висновку про порушення прав чи інтересів позивачки з боку відповідача, а відтак і підстав для зобов`язання вчинити певні дії. Наведене, у свою чергу, зумовлює висновок про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки судом не встановлено вчинення відповідачем протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності відносно позивача в контексті спірних відносин.

Відповідач у даному випадку на «заяву» позивачки надав ґрунтовні пояснення та рекомендації, щодо форми та процедури, яких треба дотримуватись у даній ситуації.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали, досліджені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного. У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; «місце проживання» АДРЕСА_2 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 111 «Перехідні положення»).

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до приписів статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.А. Кармазін