Ухвала суду № 106334621, 13.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

13 вересня 2022 року м. Київ№ 826/17113/16Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В.,

за участі представників сторін:

представника відповідача: Демченка С.В.

розглянувши матеріали справи в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Томак»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 вересня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Томак» з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року, адміністративного позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 19 липня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року скасовано, а справу №826/17113/16 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2022 року прийнято справу № 826/11713/16 до провадження. Запропоновано учасникам справи надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин, які стали підставою для направлення справи на новий розгляд, викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2022 року. Справа вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

У судове засідання, призначене на 23 серпня 2022 року позивач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача не надходило.

Позивача повідомлено про призначення судового засідання шляхом направлення повістки про виклик за адресою, що зазначена в позовній заяві, рекомендованим листом. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, кореспонденція вручена 15.08.2022 представнику позивача за довіреністю.

У судове засідання, призначене на 13 вересня 2022 року позивач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача не надходило.

Позивача повідомлено про призначення судового засідання шляхом направлення повістки про виклик за адресою, що зазначена в позовній заяві, рекомендованим листом.

Відповідно до телефонограми від 13.09.2022 суд намагався зв`язатися з представником позивача. Разом з тим, відповіді на телефонний дзвінок не було отримано, номер не обслуговується.

Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача або про розгляд справи у режимі відеоконференції суду не подав, а його відсутність перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне застосовувати правові наслідки, передбачені п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України

У розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Нормами частини п`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із положеннями п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України якою визначено що позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Разом з цим, повторна неявка позивача в судове засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття та не подання заяви про проведення судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи, що, в свою чергу, свідчить на користь необхідності залишення позову без розгляду з метою дотримання прав інших учасників спору на розгляд справи протягом розумного строку.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Водночас, суд зауважує, що, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду з вказаних підстав, слід враховувати, що застосування наведених норм передбачає наявність таких обов`язкових умов: позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.

Так, Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 по справі № 9901/949/18 зазначив, що законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

З урахуванням наведеного, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі, клопотань про відкладення та продовження процесуальних строків, застосовувати правові наслідки, передбачені п. 4 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України та залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Томак» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали суду складено 16 вересня 2022 року.

Суддя Є.В. Аблов