Рішення № 106334428, 19.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року м. Київ № 640/3215/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління (Центру) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації,

Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 до Управління (Центру) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 02160, місто Київ, Харківське шосе, будинок 18, Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 02160, місто Київ, Харківське шосе, будинок 18, в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить

- визнати противоправним та скасувати рішення відповідачів: відповідача 1 - адміністратора Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Пригонюк О.П. та відповідача 2 - Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в особі відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб від 05 січня 2022 року щодо відмови у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адреси: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідачів: відповідача 1 - Центр надання адміністративних послуг Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та відповідача 2 - Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт запис № НОМЕР_1 , документ № НОМЕР_2 , дійсний до 13 лютого 2023 року, Орган, що видав 8027, з адреси реєстрації: АДРЕСА_1 , на підставі поданих документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04 січня 2022 року його представник - ОСОБА_2 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про зняття з реєстрації з місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням відповідачів від 05 січня 2022 року, як вказано у позовній заяві, позивачу відмовлено у знятті з реєстрації місця проживання, у зв`язку з тим, що заявником подані документи не в повному обсязі, без зазначення яких саме документів не достатньо.

Проте, на переконання представника позивача, нею було надано весь необхідний пакет документів, у зв`язку з чим, остання вважає рішення відповідачів протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що він в даному випадку не є суб`єктом надання адміністративних послуг, оскільки такими повноваженнями наділений відділ з питань реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації відповідно вимог Закону України «Про адміністративні послуги».

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 2 у відзиві на позовну заяву послався на те, що оскільки представником позивача було подано документи не в повному обсязі, а саме, не надано паспортний документ громадянина ОСОБА_1 та військово-обліковий документ, органом реєстрації прийнято рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання на підставі пункту 3 статті 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації та місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року №1871-ІХ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2022 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Так, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 , дата видачі 13 лютого 2019 року, орган, що видав 8027, запис №20030809-00631,

Крім того, з матеріалів справи вбачається що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 11 квітня 2017 року по теперішній час, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки про реєстрацію місця проживання, яка видана у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України засобами Єдиного державного демографічного реєстру.

Також, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 з 2020 року перебуває за кордоном (Польща) та на підставі довідки про реєстрацію на тимчасове перебування EL/ZC/5 його тимчасове місце перебування зареєстроване за адресою: воєводство АДРЕСА_4 на строк до 28 жовтня 2022 року.

Більш того, в матеріалах справи також наявна копія карти перебування RR 2071756, відповідно до якої ОСОБА_1 надано дозвіл на тимчасове перебування до 28 жовтня 2022 року з приміткою доступ до ринку праці.

Суд наголошує, що додані до позовної заяви копії вказаних вище документів також мають офіційний переклад з польської мови на українську та посвідчені нотаріально.

Крім того, згідно наявної в матеріалах справи копії відповіді Дніпровського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04 січня 2022 року №6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військовому обліку в Дніпровському районному у м. Києві територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки не перебуває.

04 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - Байрамова Наталія Іванівна, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, звернулась через Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про зняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адреси зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 у зв`язку з вибуттям за адресою: АДРЕСА_5 .

Вказана заява була прийнята адміністратором ЦНАП ОСОБА_3 04 січня 2022 року на вимогу заявника та рішенням відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 05 січня 2022 року у знятті з реєстрації місця проживання відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач через свого представника звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг врегульовані Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року № 1871-IX (далі по тексту - Закон України від 05 листопада 2021 року №1871-ІХ (тут і надалі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України від 05 листопада 2021 року №1871-ІХ зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником.

Частиною 4 статті 18 цього ж Закону передбачено, що разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Стосовно дитини віком до 14 років подається також свідоцтво про народження.

Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України від 05 листопада 2021 року №1871-ІХ у разі подання заяви про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у паперовій формі представником такої особи додатково подаються: 1) документ, що посвідчує особу представника; 2) документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).

У відповідності до пункту 3 статті 12 цього Закону орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо: особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі.

Так, відмовляючи у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , відповідач 2 зазначив підставу для відмови пункт 3 частини 12 Закону України від 05 листопада 2021 року №1871-ІХ, зокрема, зазначивши, що представником позивача документи подані не в повному обсязі.

Проте, у вказаному рішенні не зазначено, яких саме документів не було додано представником до заяви про зняття з реєстрації місця проживання.

Водночас, у відзиві на позовну заяву представник відповідача 2 зазначив, що представником позивача не було додано до заяви про зняття з реєстрації місця проживання: паспортного документа та військово-облікового документа ОСОБА_1 .

Щодо неподання паспортного документа, суд зазначає таке.

Так, у відповідності до пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Правила №207) разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження.

Відповідно до пункту 27 Правил №207, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання, особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття з реєстрації місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття з реєстрації місця проживання, про що зазначений працівник робить відповідний запис у цій заяві.

Працівник органу реєстрації у день звернення особи (її представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку:

приймає рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи;

вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Датою зняття з реєстрації місця проживання осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадову особу виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів;

формує і вносить дані про зняття з реєстрації місця проживання особи до реєстру територіальної громади;

формує інформацію про зняття з реєстрації місця проживання особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Реєстру відповідно до Порядку;

оформляє і видає довідку про зняття з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 16, дітям, які не досягли 16 років, та громадянам, які мають паспорт громадянина України у формі картки, а також вилучає раніше видану довідку про реєстрацію місця проживання для подальшого знищення.

Наведене в сукупності свідчить про те, що чинним законодавцем передбачено подання громадянами, які мають паспорт громадянина України у формі картки, разом з заявою про зняття з реєстрації місця проживання (у разі звернення в паперовій формі) саме оригіналу раніше виданої довідки про реєстрацію місця проживання для подальшого її знищення, а не її нотаріально засвідчену копію.

Як вже було зазначено судом та не спростовано представником позивача, до заяви про зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання, останньою було додано нотаріально посвідчену копію довідки про реєстрацію місця проживання, а не оригінал.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 був документований паспортом громадянина України у формі картки.

Тобто, з урахуванням вказаних вище вимог законодавства, представник позивача мала надати разом з заявою про зняття з реєстрації місця проживання оригінал довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 , у зв`язку з чим, на переконання суду, неподання оригіналу вказаної довідки для її знищення є порушенням порядку зняття з реєстрації місця проживання, а тому є підставою для відмови у задоволенні такої заяви.

Щодо неподання військово-облікового документа, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

З урахуванням віку ОСОБА_1 , він є громадянином призовного віку.

Тобто, в даному випадку, представнику позивача необхідно було надати разом з заявою про зняття з реєстрації місця проживання, військово-обліковий документ, зокрема, посвідчення про приписку або інший відповідний документ, виданий уповноваженим органом, що передбачений Кабінетом Міністрів України.

Між тим, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що представником позивача до заяви про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 додано відповідь Дніпровського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04 січня 2022 року №6 про те, що на військовому обліку не перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якого вона представляє.

Тобто, представником позивача не додано до заяви військово-облікового документа щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для відмови у знятті з реєстрації місця проживання останнього.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем 2 рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 12 Закону України від 05 листопада 2021 року №1871-ІХ, відповідно, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог, пред`явлених до відповідача 1, суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено прийняття останнім будь-якого рішення щодо відмови у знятті реєстрації з місця проживання ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що адміністратором Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації було прийнято заяву представника позивача разом з доданими до неї документами у відповідності до вимог законодавства, тобто, права представника позивача в цій частині відповідачем 1 порушені не були.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник