Рішення № 106333488, 20.09.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 вересня 2022 року справа № 520/5060/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 27.05.2022 року №319 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП в дисциплінарних стягнень» в частині накладення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.06.2022 року №860 о/с, в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади інспектора Роти № 5 Батальйона № 3 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді - інспектора Роти № 5 батальйона № 3 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді - інспектора Роти № 5 Батальйона № 3 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності через відсутність на службі з 25.02.2022 до 10.03.2022 та з 20.05.2022 до 25.05.2022 не була перевірена в установленому законом порядку. Як вважає позивач, відповідачем не було вчинено належних заходів з метою з' ясування причин відсутності позивача на службі та порушено ч. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Посилаючись на приписи КЗпП України та лист Мінсоцполітики, позивач зазначає, що відсутність працівника на робочому місці під час проведення антитерористичної операції не може вважатись прогулом.

У відзиві на позов відповідач вказав, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування дійшла до висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну в умовах дії воєнного стану на території України, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 25.02.2022 до 08.03.2022 та з 20.05.2022 до 25.05.2022.

Як зазначає відповідач, позивач в перші дні війни та в подальшому, нехтуючи Присягою, порушуючи обов`язок служити Українському народу, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, визначені статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію» прийняв рішення не з`являтися на службу, не отримав дозволу керівництва залишити службу, самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України. Таким чином, позивач порушив вимоги пунктів 1,2,4,5,8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 2 та 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки та вчинив дії, які безумовно підривають авторитет Національної поліції України в очах громадян.

З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, затвердженого 26.05.2022, начальником ДПП видано наказ від 27.05.2022 № 319 про застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у виді звільненні зі служби в поліції та 16.06.2022 реалізовано наказом ДПП № 860 о/с.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких він вказав, що у зв`язку з початком військової агресії російської федерації на території України особовий склад УПП в Харківській області ДПП був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань з територіальної оборони міста Харкова. 24.02.2022 до вищезазначеного графіку несення служби були внесені зміни, якими встановлено щодобове чергування всього особового складу на кінець лютого 2022 року. 26.02.2022 затверджений графік на березень 2022 року, відповідно до якого Позивач повинен був нести службу 01.03.2022, 04.03.2022 та 08.03.2022. Особовому складу УПП в Харківській області ДПП засобами електронного зв`язку доводилися накази керівництва УПП в Харківській області ДПП про необхідність та обов`язковість несення служби. 25 лютого 2022 року керівництво УПП в Харківській області ДПП забезпечило та погодило особовому складу евакуацію своїх родин до міста Дніпра, яке на той час було безпечним місцем. При цьому Позивач не скористався такою можливістю.

Відповідач зазначає, що керівництво УПП в Харківській області ДПП постійно наголошувало на необхідності виконання особовим складом УПП в Харківській області ДПП їх службових обов`язків, наказувало всім патрульним поліцейським прибути до місця несення служби та вживало можливих заходів щодо забезпечення функціонування життєдіяльності, безпеки та обороноздатності міста Харкова.

Протягом всього періоду служби в поліції відомості щодо необхідності несення служби, накази та вказівки керівництва постійно доводилися особовому складу УПП в Харківській області ДПП засобами електронної комунікації, при цьому жодної незгоди з таким способом доведення службової інформації Позивач не висловлював, такий спосіб був взаємно визначений між Позивачем та його роботодавцем.

Відповідач вважає безпідставними та бездоказовими посилання позивача на наказ НПУ від 10.03.2022 № 190 та несення служби у місті Городок Хмельницької області, оскільки первинною подією є самовільне залишення позивачем служби до дати видання зазначеного наказу; відсутність погодження керівництва УПП в Харківській області ДПП та ДПП відбуття Позивача до Хмельницької області та залишення місця несення служби; ненадання Позивачем доказів про відсутність транспортного сполучення та неможливість прибуття останнього до постійного місця несення служби; ненадання Позивачем доказів, що ним взагалі вживалися заходи щодо прибуття до постійного місця несення служби; відсутність доказів про виховання ним дітей віком до 18 років чи наявності дружини, яка є поліцейським, військовослужбовцем або особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяної до виконання службових обов`язків.

Відповідач наголошує на тому, що відповідно до додатків, долучених до листа начальника ГУНП в Хмельницькій області, Позивач дійсно прибував 10.03.2022 до відділу поліцейської діяльності № 1 Хмельницького районного управління ГУНП в Хмельницькій області, однак по 18.03.2022 на службу не виходив.

Також відповідач акцентує увагу на тому, що після поновлення на посаді та наказу прибути 20.05.2022 до місця несення служби, позивач безпідставно не прибув до УПП в Харківській області ДПП та відверто проігнорував свій обов`язок щодо виконання своїх службових обов`язків.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову та відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з 12 грудня 2018 року старший лейтенант поліції - ОСОБА_1 займав посаду інспектора Роти № 5 Батальйона № З УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

16.06.2022 наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №860 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6. ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію України» з 16.06.2022.

Підставою видання наказу ДПП від 16.06.2022 №860 о/с є наказ ДПП від 27.05.2022 року №319 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП в дисциплінарних стягнень», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

У наказі ДПП від 27.05.2022 № 319 зазначено, що відповідно до наказу ДПП від 14.05.2022 № 579 «Про призначення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов`язків» проведено службове розслідування з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП.

Підставою звільнення ОСОБА_1 є порушення вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту.

Не погоджуючись з такими висновками відповідача, вказаними наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-УІІІ) Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною першою статті 8 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-УІІІ поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Основні повноваження поліції, визначені в статті 23 Закону № 580-УІІІ. згідно до частини першої - поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (пункт 2); вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).

Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (частина перша статті 24 Закон № 580-УІІІ).

У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина друга статті 24 Закон № 580-VIII)

Другий абзац статті 17 Конституції України визначає, що забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування його державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Загальновідомим є факт, що 24.02.2022 Російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення і проведення військових дій на території України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідними указами Президента України дію воєнного стану продовжено, він триває і на момент розгляду справи.

Також загальновідомим фактом є проведення активних бойових дій, артилерійських та ракетних обстрілів на території Харківської області та міста Харкова з 24 лютого 2022 року і на момент розгляду справи.

Як зазначає відповідач та на підтвердження чого надає необхідні докази, особовий склад УПП в Харківській області ДПП був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань територіальної оборони міста Харкова.

Учасниками справи не заперечується, що позивач був відсутній на службі 25.02.2022. 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022. 04.03.2022 та 08.03.2022, про що також т.в.о. заступника начальника ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції Барибіним С.С. та заступником начальника управління - начальником ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Диняком Я.В., у приміщенні тимчасового перебування УПП в Харківській області ДПП, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Пушкінська, 2А, у присутності начальника УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Стрижак А.О., т.в.о. заступника начальника управління - начальника ВЧС УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Приходька І.В., складено акти про відсутність на службі позивача у вищезазначені дні.

Відповідно до наказу УПП в Харківській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 16.03.2022 № 112 за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни проведене службове розслідування, за результатами якого прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (наказ ДПП від 16.03.2022 № 190).

Відповідно до вимог частини сьомої статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та з урахуванням змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, внесених Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», що набули чинності 01.05.2022, накази ДПП «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» скасовані.

На підставі наказу начальника ДПП «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» від 14.05.2022 № 579 розпочато службове розслідування стосовно можливого порушення окремими працівниками УПП в Харківській області ДПП службової дисципліни, серед яких був позивач.

Під час проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією встановлено, що позивач був відсутній на службі 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 04.03.2022, 08.03.2022, 20.05.2022, 21.05.2022, 22.05.2022, 23.05.2022, 24.05.2022 та 25.05.2022, що підтверджується актами.

Відповідно до розстановок сил та засобів роти № 4 та роти № 5 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП, Позивач не виходив на службу 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 04.03.2022 та 08.03.2022 (позивач був відкомандирований з роти № 5 до роти № 4 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП).

Відповідачем засобами електронної комунікації 14.05.2022 № 314з/41/14/02-2022 направлено виклик про необхідність прибуття о 10.00 18.05.2022 за адресою: АДРЕСА_2 для надання відповідних письмових пояснень в рамках проведення службового розслідування, призначеного наказом ДПП «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» від 14.05.2022 № 579.

18.05.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в зазначений час не з`явився, про поважні причини свого неприбуття того дня дисциплінарну комісію не повідомив.

Відповідно до положень абзацу третього частини третьої статті 27 Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-1Х позивач, вважається таким, який відмовився від надання пояснень, про що складено Акт № 267вн від 18.05.2022.

Дисциплінарною комісією був опитаний т.в.о. заступника командира роти № 5 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який повідомив, що інспектор роти № 5 батальйону № З УПП в Харківські області ДГІІІ старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відповідно до дислокації сил та засобів батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП не заступав на службу у період з 25.02.2022 до 10.03.2022.

Про необхідність виходу на службу та дати несення служби був належним чином сповіщений в телефонній розмові та у службових чатах, постійно був на зв`язку, відповідав на телефонні дзвінки та повідомлення. Щодо причин невиходу на службу пояснював, що відвозив рідних в безпечне місце до Хмельницької області та став на облік, оскільки не мав змоги повернутись до міста Харкова. ОСОБА_2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 через деякий час повідомив, що він перебуває за адресою: АДРЕСА_3 та несе службу у ВПД № 1 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Також був опитаний заступник начальника управління - начальник відділу чергової служби УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 , який у власному поясненні зазначив відомості, які аналогічні інформації, викладеній в поясненні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 .

Інших обставин, що свідчать про поважність відсутності на службі 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 04.03.2022 та 08.03.2022 інспектора роти № 5 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Лозового Сергія Євгенійовича під час службового розслідування не встановлено.

Жодних документів на підтвердження наявності поважних причин відсутності на службі позивач до дисциплінарної комісії не надав.

На підставі наказу начальника ДПП «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» від 14.05.2022 № 579 Позивача було відсторонено від виконання службових обов`язків та направлено до відділу транспортного забезпечення УПП в Харківській області ДПП.

Позивачеві було доведено наказ ДПП від 14.05.2022 № 579, що підтверджується матеріалами службового розслідування та не заперечувалось позивачем. Працівникам УПП в Харківській області ДПП 19.05.2022 було додатково доведено про необхідність прибуття 20.05.2022 за адресою: АДРЕСА_4 для несення служби у відділі транспортного забезпечення УПП в Харківській області ДПП.

Відповідно до розстановок сил та засобів відділу транспортного забезпечення УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на період відсторонення від виконання службових обов`язків та на час проведення службового розслідування був відсутній на робочому місці у відділі транспортного забезпечення УПП в Харківській області ДПП, що підтверджується актами № 284вн/41/14/01-2022 від 20.05.2022, № 322вн/41/14/01-2022 від 21.05.2022, № 344вн/41/14/01-2022 від 22.05.2022, № 394вн/41/14/01-2022 від 23.05.2022, № 404вн/41/14/01-2022 від 24.05.2022, № 462вн/41/14/01-2022 від 25.05.2022.

Таким чином, дисциплінарна комісія встановила, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 до 08.03.2022 та з 20.05.2022 по 25.05.2022самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України.

Як передбачено частиною першою статті 64 Закону № 580-УІІІ - особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Присяга поліцейського зобов`язує вірно служити, дотримуватися законодавства, поважати права людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Авторитет поліції багато в чому пов`язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини. його поведінка була бездоганною.

Таким чином, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений забезпечити дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.

При цьому, у кореспонденції з частиною другою статті 18 Закону № 580- VIII інститут присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

За визначенням частини першої статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-УІІІ (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, шо визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки: 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень: 4)безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону: 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника: 6) утримуватися від дій, що іерешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку: 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції: 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Разом з цим, Дисциплінарним статутом визначено, що наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 (справа № 819/736/18, пункт 60) та у постанові від 05.03.2020 (справа № 815/4478/16, пункт 48) встановив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

З урахування зазначених нормативно - правових актів, висновку Верховного Суду України та матеріалів службового розслідування дисциплінарна комісія під час службового розслідування дійшла до висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 грубо порушив службову дисципліну в умовах дії воєнного стану на території України, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 25.02.2022 до 08.03.2022 та з 20.05.2022 до 25.05.2022.

За висновками службового розслідування позивач порушив вимоги пунктів 1,2,4,5,8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 2 та 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки та вчинив дії, які безумовно підривають авторитет Національної поліції України в очах громадян.

З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, затвердженого 26.05.2022, начальником ДПП видано наказ від 27.05.2022 № 319 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільненні зі служби в поліції та 16.06.2022 реалізовано наказом ДПП № 860 о/с.

Оцінюючи аргументи учасників справи стосовно як самого факту порушення позивачем присяги, так і процедури проведення службового розслідування, суд зазначає таке.

Щодо посилань позивача про несення служби в ВПП № 1 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, суд зазначає, що наказом начальника ДПП від 12.12.2018 № 1183 о/с позивача призначено на посаду інспектора роти № 5 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП. Відповідно до Положення про УПП в Харківській області ДПП. затвердженого наказом ДПП від 07.11.2015 № 1/5, УПП в Харківській області ДПП є територіальним (відокремленим) підрозділом ДПП та згідно з законодавством України реалізовує свої повноваження на території Харківської області.

Отже, позивач відповідно до займаної посади повинен був реалізовувати свої повноваження на території міста Харків та Харківської області. Для виконання службових завдань поза місцем постійної служби в іншому населеному пункті та на певний строк для поліцейського передбачені службові відрядження.

Особливості направлення у службові відрядження поліцейських структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, у тому числі їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень поліції), а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), у межах України, регулюються Інструкцією про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 № 672 (далі Наказ № 672).

Пунктом 1 Розділу II Наказу № 672 визначено, що при направленні поліцейського у службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до розподілу функціональних обов`язків (посадових інструкцій). У наказі зазначаються пункт призначення, найменування органу поліції, у тому числі його територіального (відокремленого) підрозділу (управління, відділу, відділення), куди відряджено працівника, строк та мета відрядження.

Тобто, підставою для службового відрядження є наказ, підписаний керівником органу поліції, при цьому ДПП в період з 25.02.2022 до 08.03.2022 позивача у службові відрядження в інший населений пункт не направляв, відповідний наказ не видавався, у той час як позивач з 25.02.2022 до 08.03.2022 та з 20.05.2022 до 25.05.2022 на службу не виходив.

Відповідач наголошує, що ДПП не тільки не уповноважувало ОСОБА_1 виконувати будь-які обов`язки не за місцем несення служби, а натомість вимагало у нього нести службу на своєму робочому місці.

Так, до суду відповідачем надано пояснення та докази того, що відповідно до вимог статі 91 Закону України «Про Національну поліцію» перед початком кожного місяця затверджується графік несення служби особового складу УПП в Харківській області ДПП (далі - графік). 24.01.2022 був затверджений графік несення служби особовим складом УПП в Харківській області ДПП на лютий 2022 року.

У зв`язку з початком військової агресії РФ на території України особовий склад УПП в Харківській області ДПП був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань з територіальної оборони міста Харкова. 24.02.2022 до вищезазначеного графіку несення служби були внесені зміни, якими встановлено щодобове чергування всього особового складу на кінець лютого 2022 року.

26.02.2022 затверджений графік на березень 2022 року, відповідно до якого позивач повинен був нести службу 01.03.2022, 04.03.2022 та 08.03.2022.

Відповідач пояснив, що особовому складу УПП в Харківській області ДПП засобами електронного зв`язку доводилися накази керівництва УПП в Харківській області ДПП про необхідність та обов`язковість несення служби. Так, 25.02.2022 о 07 год. 28 хв. начальником УПП в Харківській області ДПП Стрижак Альоною Олегівною надано наказ про те, що всі максимально мають прибути, так як на території України введено воєнний стан, ніхто самовільно не вирішує, хоче він чи не хоче прибувати на службу, працівників УПП в Харківській області ДПП зараз, як ніколи, хочуть бачити громадяни та всі зобов`язані виконувати свої службові обов`язки. 25.02.2022 позивач повинен був прибути до визначених станцій метро та нести службу щодо забезпечення громадського порядку та забезпечення життєдіяльності міста Харкова, однак у встановлене місце останній не прибув.

Ввечері 25.02.2022 о 21 год. 14 хв. начальник УПП в Харківській області ДПП повідомила поліцейським, що вона разом з частиною особового складу УПП в Харківській області ДПП буде здійснювати виїзд до міста Дніпра. Тим, хто не висловив бажання їхати, було дозволено залишитися вдома.

Таким чином, керівництвом УПП в Харківській області ДПП забезпечило та погодило особовому складу евакуацію своїх родин до міста Дніпра, яке на той час було безпечним місцем. При цьому позивач не скористався такою можливістю, що ним не заперечувалось

Разом з цим, вранці 26.02.2022 керівництво УПП в Харківській області ДПП разом з підпорядкованим йому особовим складом повернулося до Харкова та продовжувало виконувати службові обов`язки.

Як зазначає відповідач, на спростування чуток про відсутність керівного складу УПП в Харківській області ДПП у місці Харкові капітан поліції ОСОБА_4 записала відеозвернення на території дислокації УПП в Харківській області ДПП (вул. Шевченка 26, м. Харків), яке також було розміщене у службовому чаті та доведене особовому складу УПП в Харківській області ДПП, про що свідчить наданий до суду відеозапис.

27.02.2022 особовому складу УПП в Харківській області ДПП надано наказ прибувати до торгового центру «Нікольський» та нести службу, т.в.о. заступника начальника - начальник відділу чергової частини УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 забезпечував координацію дій патрульних поліцейських та їх перезмінку, що зафіксовано відповідними командами та розпорядженнями засобами електронного зв`язку.

28.02.2022 о 16 год. 11 хв. начальник УПП в Харківській області ДПП знову повідомила особовий склад про обов`язковість виконання їх службових обов`язків та зазначила про посилений режим несення служби, всі хто хотів відвезти сім`ю, відвезли і повинні стати в стрій та наголосила, що задачею поліції є недопущення мародерства та вуличної злочинності. Зміни несуться щодобово, всі працюють на лінії і ніхто, крім поліції не виконає її роботу.

01.03.2022 о 00 год. 54 хв. начальник УПП в Харківській області ДПП капітан поліції Стрижак А.О. доводить до відома усіх працівників управління про те, що всі мають бути на службі і заступати в тому графіку, який підходить до військового часу та оперативної обстановки, вимагає прибуття на службу 100 % всього особового складу УПП в Харківській області ДПП, який залучається згідно графіку несення служби, незважаючи на обставини, що склалися, поліцейські повинні виконувати їх службові обов`язки.

З урахуванням вищевикладеного не знаходять свого підтвердження посилання позивача на те, що керівництво у телефонному режимі дало вказівку залишатися у безпечному місці, бути на зв`язку, та чекати подальших інструкцій щодо прибуття на робоче місце, оскільки керівництво УПП в Харківській області ДПП постійно наголошувало на необхідності виконання особовим складом УПП в Харківській області ДПП їх службових обов`язків, наказувало всім патрульним поліцейським прибути до місця несення служби та вживало можливих заходів щодо забезпечення функціонування життєдіяльності, безпеки та обороноздатності міста Харкова.

У той же час є аргументованою правова позиція відповідача про те, що безпідставність посилань позивача у контексті спірних правовідносин на наказ НПУ від 10.03.2022 № 190 та несення служби у місті Городок Хмельницької області, оскільки первинною подією є самовільне залишення позивачем служби до дати видання зазначеного наказу; відсутність погодження керівництва УПП в Харківській області ДПП та ДПП відбуття позивача до Хмельницької області та залишення місця несення служби; ненадання позивачем доказів про відсутність транспортного сполучення та неможливість прибуття останнього до постійного місця несення служби; ненадання позивачем доказів, що ним взагалі вживалися заходи щодо прибуття до постійного місця несення служби; відсутність доказів про виховання ним дітей віком до 18 років чи наявності дружини, яка є поліцейським, військовослужбовцем або особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяної до виконання службових обов`язків

Окрім того, відповідно до додатків, долучених до листа начальника ГУНП в Хмельницькій області, позивач дійсно прибував 10.03.2022 до відділу поліцейської діяльності № 1 Хмельницького районного управління ГУНП в Хмельницькій області, утім, по 18.03.2022 на службу не виходив.

Щодо посилань позивача на порушення його права на захист, гарантованого статтею 18 Дисциплінарного статуту, суд зазначає, що 01.05.2022 до Дисциплінарного статуту були внесені зміни, які визначають, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених V розділом.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Відповідачем засобами електронної комунікації 14.05.2022 № 314з/41/14/02-2022 направлено позивачу виклик про необхідність прибуття о 10.00 18.05.2022 за адресою: АДРЕСА_2 для надання відповідних письмових пояснень в рамках проведення службового розслідування, призначеного наказом ДПП «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» від 14.05.2022 № 579, у зв`язку з неявкою позивача з урахуванням положень статті 27 Дисциплінарного статуту дисциплінарною комісією складено акт № 267вн від 18.05.2022.

З урахуванням вищевикладеного суд не вбачає жодних процедурних порушень при проведенні службового розслідування та порушення гарантій права позивача на захист.

Щодо застосування до позивача найтяжчого дисциплінарного стягнення та невідповідність висновку службового розслідування, наказу про звільнення зі служби в поліції вимогам частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Статтею 29 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

При цьому, дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

З огляду на системний аналіз наведених правових норм, чітко вбачається, що в основі поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівники поліції повинні діяти па підставі та у межах повноважень, у спосіб, шо визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії. їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до службової характеристики, долученої до матеріалів службового розслідування, позивач зарекомендував себе посередньо, а саме, як працівник, який на достатньому рівні знає нормативно-правову базу, що регламентує діяльність Національної поліції, проте до виконання службових обов`язків відноситься на неналежному рівні, розпорядження виконує лише під контролем. Допускає часткове невиконання наказів та доручень керівництва. За результати своєї праці не вболіває, розпочату роботу не завжди доводить до завершення. Часто намагається уникнути виконання покладених на нього завдань, власної ініціативи щодо несення служби не проявляє, керівництву роти здатен говорити недостовірну інформацію з метою уникнення проявів непрофесійності своїх дій. Схильний до порушень службової дисципліни.

Суд зазначає, що службова характеристика, надана позивачем до суду, датована 16.12.2021, при цьому останньою в часі є службова характеристика, яка міститься у матеріалах службового розслідування, від 18.05.2022.

Суд зважає на аргументованість доводів відповідача про те, що суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є воєнний стан, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження, а Український народ розраховує на те, що поліцейські як представники держави будуть сумлінно виконувати свої обов`язки. Вчинений позивачем проступок свідчить про повне нехтування та зневажання своїм статусом та посадою поліцейського, проявленим абсолютно безвідповідальним ставленням його до Українського народу, якому він зобов`язаний служити, недотриманням своїх службових обов`язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та абсолютно дискредитує позивача як поліцейського.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Відповідач вказав, що під час проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі істотні та суттєві поза розумним сумнівом аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи.

Посилаючись на приписи частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту відповідач вказав, що у випадку незастосування крайнього заходу до поліцейського, який вчиняв прогули у той час коли необхідно було боронити народ та виконувати свої поліцейські обов`язки у стані підвищеної готовності, це стало б негативним прикладом для інших поліцейських та могло дати їм привід думати, що вони теж можуть безкарно вчиняти такі дії, які вчинив позивач.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Порушення моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Оцінюючи у означеному аспекті підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності суд зважає на те, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку склалися у перші дні повномаштабного вторгнення РФ на територію України, при цьому позивач займав посаду поліцейського та у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України мав брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина друга статті 24 Закону № 580).

Відтак, є аргументованими твердження відповідача про те, що позивач в перші дні війни та в подальшому, нехтуючи Присягою, порушуючи обов`язок служити Українському народу, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, визначені статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» прийняв рішення не з`являтися на службу, не отримав дозволу керівництва залишити службу, самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань покладених на Департамент патрульної поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд приходить до висновку про те, що вчинений позивачем проступок у вигляді порушення Присяги під час дії воєнного стану на території України, з урахуванням особливостей проходження служби, у тому числі, обов`язку несення служби саме в місті Харкові, несумісний з високим званням поліцейського.

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджено 26.05.2022.

Наказом ДПП від 27.05.2022 № 319 «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.

Відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

16.06.2022 наказом ДПП № 860 о/с ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відтак, процедурні порушення при визначенні дисциплінарного стягнення позивачу відповідачем не допущено.

Щодо посилання позивача на Лист Мінсоцполітики від 08.07.2014 № 7302/3/14-14/13 та норми КЗпП України, суд зазначає, що КЗпП України не регламентує проходження служби поліцейськими за наявності спеціального закону та, перш за все, Конституції України, а лист взагалі не є нормативно-правовим актом та не здатен регулювати ці правовідносини., а тому такі аргументи позивача є неприйнятними.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування стосовно епізоду безпідставного не виходу на службу та порушення Присяги поліцейського забезпечено дотримання частини другої статті 19 Конституції України, обставини події з`ясовані повно та вичерпно, діяння поліцейського кваліфіковано правильно, норми закону визначені вірно, зміст приписів цих норм витлумачено без помилок, взято до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом фактори, наслідки вчиненого поліцейським діяння не спотворено, міру юридичної відповідальності обрано без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду, а тому підстави для скасування оскаржуваних наказів відсутні, а інші позовні вимоги як похідні також задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 20 вересня 2022 року.

СуддяО.Г. Котеньов