Рішення № 106332543, 19.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11429/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:

- зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений у виконавчому провадженні при примусовому виконанні виконавчого листа №1-3 виданого 03.12.2003 року Апеляційним судом Львівської області (реєстраційний номер обтяження в ЄДРРП на НМ 4414649, 4414660, 4414670, 4414687).

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що на виконанні Залізничного відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-3 виданого 03.12.2003 Апеляційним судом Львівської області про конфіскацію майна засудженого ОСОБА_1 в дохід держави. Постановою від 10.03.2004 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. В подальшому 29.01.2007 даний арешт майна позивача було внесено Першою Львівською державною нотаріальною конторою в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр права власності на нерухоме майно під реєстраційними номерами 4414649, 4414660, 4414670, 4414687. В подальшому представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надання інформації, щодо перебування на виконанні виконавчого провадження щодо виконавчого листа №1-3 виданого 03.12.2003 Апеляційним судом Львівської області. Листом від 08.08.2022 В-5/73459 відповідач повідомив, що відповідно до пошуку в Автоматизованій системі виконавчого провадження у відділі відсутні виконавчі провадження щодо конфіскації майна засудженого ОСОБА_1 в дохід держави та відсутні виконавчі провадження у яких накладено обтяження та винесено постанову про арешт майна боржника. На переконання позивача не зняття арешту з майна перешкоджає праву вільно розпоряджатися таким майном.

Ухвалою суду від 29.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

У строк встановлений судом, відповідач відзиву на адресу суду не направив, хоча в матеріалах справи наявні докази своєчасного отримання ухвали та позовної заяви з додатками.

В силу частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас дата постановлення рішення суду у цій справі обумовлена перебуванням головуючого суді у відпустці в період з 12.09.2022 по 19.09.2022.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.

Вироком Апеляційного суду Львівської області від 24.04.2013 ОСОБА_1 засуджено до позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.

Відповідно до постанови Залізничного районного управління юстиції від 10.03.2004, на виконання виконавчого листа від 03.12.2003 №1-3, виданого Апеляційним судом Львівської області про конфіскацію всього належного на праві особистої власності майна, було накладено арешт на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та на ј частину кв. АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 .

Вирок у частині конфіскації майна позивача не виконаний, квартири у власність держави не вилучена.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №306395189, сформованої відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розділі відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначено: тип обтяження арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження 4414649; зареєстровано: 29.01.2007 Першою Львівською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: повідомлення 1-3, 03.12.2003, ВДВС Залізничного рай.упр.юст.

У лютому 2022 представник позивача звернувся до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з заявою про надання інформації щодо перебування на виконанні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-3 виданого 03.12.2003, та якщо таке завершене, на якій підставі.

Листом Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 08.08.2022 №В-5/73459 позивачу повідомлено, що у відділі відсутні відомості стосовно боржника ОСОБА_1 , в системі відсутні виконавчі провадження відносно останнього.

Наявність обтяжень у вигляді арешту майна позивача, порушує його право на вільне розпоряджання своїм майном, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 52, 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна є додатковим покаранням.

Питання про конфіскацію майна вирішується у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) та Кримінально-виконавчим кодексом України (далі - КВК України).

Згідно вимог статті 404 КПК України вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. У разі якщо вирок або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який надсилається на виконання органам державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Органи, що виконують вирок, постанову або ухвалу, повідомляють суд, який їх постановив про їх виконання.

Статтею 48 КВК України передбачено, що суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до статті 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:

1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;

3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин;

4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;

5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Таким чином, строки давності виконання вироку суду щодо позивача в частині додаткового покарання у вигляді конфіскації майна вже минули.

Спеціальним законом, що регулював порядок вчинення виконавчих дій на час виконання вироку в частині конфіскації майна, був Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV (далі Закон №606-XIV).

Згідно з частиною другою статті 40-1 Закону № 606-XIV виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 40 цього Закону, повертається до суду або іншого органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачу: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункти 2-6 частини першої статті 40 Закону №606-XIV).

Як встановлено вище, станом на час звернення позивача до суду органами державної виконавчої служби конфіскація належного йому майна на виконання вироку суду проведена не була, виконавчий документ до органу який його видав не повертався.

Відповідно до пункту 1.1 Глави 15 Порядку нотаріус накладає заборону щодо відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін правочину, в зв`язку з яким накладається заборона.

За змістом пункту 5.1 Глави 15 Порядку нотаріус знімає заборону відчуження майна зокрема за рішенням суду.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання (стаття 59 Закону № 606-XIV).

Також за приписами частини 2 статті 59 Закону України Про виконавче провадження №1403-VIII від 02.06.2016 року, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно частин 4, 5 вказаної статті підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно ОСОБА_1 арешту, згідно виконавчого листа по кримінальній справі № 1-3 від 03.12.2003, виданого Апеляційним судом Львівської області, арешт накладений на майно ОСОБА_1 за відсутності виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) зняти арешт з майна ОСОБА_1 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.03.2004 у виконавчому провадженні при примусовому виконанні виконавчого листа №1-3 виданого 03.12.2003 року Апеляційним судом Львівської області (реєстраційний номер обтяження в ЄДРРП на НМ 4414649, 4414660, 4414670, 4414687).

Стягнути з Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) (ЄДРПОУ 35009206) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Гулкевич І.З.