Рішення № 106332159, 19.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2022 року № 320/10230/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Пром Агро Рось» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Пром Агро Рось» до Київської митниці Державної митної служби України (далі - Київської митниці Держмитслужби), у якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100250/2021/000011/2 від 29.07.2021, що винесене Київською митницею Держмитслужби;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2021/424807 від 29.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару за митною декларацією №А100500/2021/424807, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей. Проте, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У свою чергу позивач у відповіді на відзив підтримав вимоги позовної заяви та просив суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 замінено відповідача у даній справі Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 433337359) на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555).

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Приватне Підприємство «Пром Агро Рось» (код ЄДРПОУ 34326378, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Вернадського, 4 кв. 296) зареєстроване як юридична особа 30.03.2006, номер запису 13531020000001865 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

08.02.2021 між Приватним підприємством «Пром Агро Рось» (покупець) та компанією Yancheng Sunlight Industry Co Ltd (продавець) укладено контракт № 08/02-2021, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити товари на умовах поставки FOB Ningbo у відповідності до Інкотермс-2010. Попередня кількість, асортимент, ціни кожної поставки вказуються в Proforma Invoice. Асортимент, кількість та ціна товару, який фактично поставляється, вказується в Comercial Invoice, який є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання вказаного контракту 10.04.2021 продавцем було виставлено рахунок-проформу Proforma Invoice №, відповідно до якого попередня вартість партії товару, який поставляється у відповідності до даного рахунку/фактури становить 66708,00 долара США, також 14.06.2021 року продавцем було виставлено Comercial Invoice №SLPPA37, відповідно до якого фактична вартість партії товару, яка поставляється становить 65062,94 долара США.

На поставку товару позивачем подано відповідачу електронну митну декларацію № UA100250/2021/424807, відповідно до якої було ввезено:

1. Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною менше як 800 мм: - 100х2 БКНЛ - 65 96 м - 120 кв.м; 200х2 БКНЛ-65 96 м - 115,20 кв.м; 500х2 БКНЛ- 65 96 м - 252 кв.м; 175х3 БКНЛ - 65 96 м - 201 кв.м; 200х3 БКНЛ-65 96 м - 96 кв.м; 400х3 БКНЛ-65 96 м - 460,80 кв.м; 500х3 БКНЛ-65 96 м - 1152 кв.м; 600х3 БКНЛ-65 96 м - 1036,8 кв.м, 100х4 БКНЛ-65 96 м - 384 кв.м; 125х БКНЛ-65 96 м - 672 кв.м; 150х4 БКНЛ-65 96 м - 460,8 кв.м; 200х4 БКНЛ-65 96 м - 230,4 кв.м; 400х4 БКНЛ-65 96 м - 307,2 кв.м; 500х4 БКНЛ-65 96 м - 1536 кв.м; 600х4 БКНЛ-65 96 м - 1152 кв.м; 125х5 БКНЛ-65 96 м - 720 кв.м; 150х5 БКНЛ-65 96 м - 720 кв.м, 175х5 БКНЛ-65 96 м - 1512 кв.м; 200х2 БКНЛ-65 96 м - 576 кв.м, 300х5 БКНЛ-65 96 м - 259 кв.м; 400х5 БКНЛ-65 96 м - 192 кв.м; 500х5 БКНЛ-65 96 м - 720 кв.м; 150х6 БКНЛ-65 96 м - 950,4 кв.м; 175х6 БКНЛ-65 96 м- 1411,2 кв.м; 200х6 БКНЛ-65 96 м - 1152 кв.м; 300х6 БКНЛ-65 96 м - 3456 кв.м; 150х8 БКНЛ-65 96 м - 576 кв.м; 175х8 БКНЛ-65 96 м - 806,4 кв.м; 200х8 БКНЛ-65 96 м - 768 кв.м; 300х8 БКНЛ-65 96 м - 576 кв.м; 175х8 БКНЛ-65 96 м - 806,4 кв.м; 200х8 БКНЛ-65 96 м - 768 кв.м; 300х8 БКНЛ-65 96 м - 5760 кв.м

Використовуються в цивільному господарстві та промисловості.

Торговельна марка: відсутня.

Виробник:Yancheng Sunlight Industry Co Ltd.

Країна виробництва: CN.

2. Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, ширино не менш як 800 мм., але не більш як 1200 мм:

-100х2 БКНЛ-65 96 м - 384кв.м; 1000х3 БКНЛ-65 96 м - 288 кв.м;

Використовуються в цивільному господарстві та промисловості.

Торговельна марка: відсутня.

Виробник: Yancheng Sunlight Industry Co.Ltd.

Країна виробництва: CN.

На підтвердження митної вартості вказаних вище товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією №UA100250/2021/421807 відповідно до вимог МК України подано:

- пакувальний лист;

- рахунок-проформа (проформа інвойс) №від 10.04.2021;

- рахунок фактура (комерційний інвойс) №SLPPA37 від 25.05.2021;

- коносамент 177XNENEN30420A від 01.06.2021;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 3037 від 27.0.2021;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 3721 від 27.0.2021;

- платіжний документ №00789020210428 від 28.04.2021;

- платіжний документ №00789020210608 від 08.06.2021;

- рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №від 26.07.2021;

- довідка, що підтверджує вартість перевезення товару № 1/2021 від 09.08.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 08/02-2021 від 08.02.2021;

- договір про надання послуг митного брокера № 14-06/17 від 14.06.2017;

- договір на перевезення №/AF- 11490 від 30.05.2019;

- лист № 25 від 24.06.2021 року про відсутність страхування;

- лист про відсутність товарної марки від 30.05.2019.

За результатом розгляду поданих Приватним підприємством «Пром Агро Рось» документів для підтвердження заявленої у митній декларації №/2021/424807 митної вартості митний орган направив електронне повідомлення наступного змісту: Враховуючи положення статей 8 та 9 Конституції України, статті 1 Митного кодексу України, статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та рекомендацій представників Європейської Комісії щодо залучення Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX), орган доходів і зборів має право упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:

положеннями п. 2.3 контракту від 08.02.2021 № 08/02-2021, згідно з якого здійснюється поставка товару між продавцем (Yancheng Sunlight Industry Co.Ltd, КНР) та покупцем (ПП «Пром Агро Рось», Україна), далі контракт, визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положенням пункту 1.1 контракту передбачено постачання товару на умовах поставкиНінгбо. Відповідно до положень Інкотермс 2010, при умовах поставки FOB до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Коносамент 177XNENEN30420A наданий без урахування вимог статті 254 МК України. Вартість товарів з різними геометричними розмірами (може бути різний спосіб обробки) мають однакову вартість. Крім того, за результатами проведення порівняння митної вартості заявленого товару встановлено, що у митному органі наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості, а саме поставляється за ціною угоди від 2, 14 доларів США за один кілограм. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

Керуючись своїм правом, передбаченим частинами другою та третьою статті 53, статтями 54 та 57 МК України, митним органом повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: 1) обґрунтовані висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) експортну декларацію з урахуванням вимог статті 254 МК України, 4) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) з урахуванням статті 254 МК України, 5) заявка на транспортно-експедиційні послуги; 5) коносамент з урахуванням вимог статті 254 МК України.

Декларантом 29.07.2021 року направлено митному органу пояснення з приводу запитуваних документів, та додатково надіслано митному органу:

- заявку на транспортно-експедиційні послуги №від 25.05.2021;

- митну декларацію країни відправлення № 310120210518273302 від 27.05.2021 з перекладом на українську мову;

- митну декларацію країни відправлення № 310120210518273326 від 27.05.2021 з перекладом на українську мову;

- переклад коносамента 177XNENEN30420A від 01.06.2021 на українську мову;

- висновки за результатами цінового моніторингу від 02.07.2021 № Ц-540;

- прайс лист від 05.02.2021-05.06.2021;

- сертифікат № 213209В0/000262 від 11.06.2021;

- сертифікат № 213209В0/000263 від 11.06.2021;

- платіжне доручення №866 від 28.07.2021.

Відповідач за результатом розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №А100500/2021/000011/2 від 29.07.2021, яким митний орган, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, заявлену позивачем митну вартість товару № 1 в митній декларації №/2021/424807 скоригував до рівня 94476,82 долара США.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач у пункті 33 зазначив наступне.

Положеннями пункту 2.3 контракту від 08.02.2021 № 08/02-2021 передбачено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Проте, відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положення п. 1.1 контракту передбачено постачання товару на умовах постачання FOB-Hiнгбо. Відповідно до положень Інкотермс-2010, при умовах поставки FОВ до обов`язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка у порт відвантаження та загрузка на борт. Вартість товарів з різними геометричними розмірами (може бути різний спосіб обробки) мають однакову вартість. Таким чином, є ймовірність не включення інших складових митної вартості.

Також у додатково наданій митній декларації країни відправлення порт відправлення вантажу Бейлун, проте постачання товару здійснюється на умовах поставки FOB-Hiнгбо згідно контракту, рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця контракту від 26.07.2021 № UA00048238 та в додатково наданій заявці на перевезення №порт навантаження Нінгбо.

У рішенні вказано, що додатково надано висновок Київської обласної ТПП від 02.07.2021 № Ц-540 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. У експертному висновку експертом проведено аналіз лише контрактної ціни товару на підставі інвойсу та контракту та не здійснено аналіз цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Експертом здійснено посилання на джерела інформації, зокрема інтернет-ресурс alibaba.com. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнову та професійну діяльності в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 № 1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. У зв`язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вищезгаданого підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені. Відсутність цінових пропозицій до висновку, а також жодних розрахунків, які б дали змогу впевнетись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок не містить. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховуються мито, або аналогічного товару та не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній чи фіктивній вартості.

Отже, подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до частини другої статті 58 МК України.

Митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, побідних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. При визначенні митної вартості № 1 Конвеєрна стрічка з вулканової гуми, армована тільки текстильним матеріалом шириною менше як 800 мм застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю над правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 03.06.2021 №А102030/2021/634971, від 21.07.2021 №А500020/2021/203254 вартість згідно джерела інформації 2,41 долара США

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару відповідач видав позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №А100250/2021/00041 від 29.07.2021.

Не погодившись таким рішенням відповідача, позивач звернувся із цим позов до суду.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Вказаною статтею передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вказана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі № 21-591а15.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З оскаржуваного рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №/2021/000011/2 від 29.07.2021, що в ньому не вказана конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за митною декларацією № UA100250/2021/424807.

Судом встановлено, що відповідач скоригував лише митну вартість товару №1 за митною вказаною декларацією при цьому визнавши митну вартість товару № 2 за цією ж митною декларацією на підставі поданих позивачем до митного оформлення спірного товару документів, а тому суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Підставою коригування митної вартості товару стало припущення відповідача про те, що існує ймовірність, що до митної вартості спірного товару позивачем не було включено сплату експортного мита та інших зборів продавцем, а також витрати щодо доставки спірного товару в порт відвантаження і навантаження на борт, яке суд вважає необґрунтованих з огляду на те, що поставка спірного товару відбувалася на умовах FOB Нінбо, Китайська Народна Республіка.

Умови поставки FOB згідно з Incoterms 2010 передбачають те, що на продавця покладається обов`язок нести всі витрати, пов`язані зі спірним товаром, до моменту його переходу через поручні судна в призначеному порту відвантаження. На продавця також покладається обов`язок сплатити витрати, пов`язані з виконанням митних формальностей для експорту, включаючи сплату податків, мита та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті спірного товару.

Відтак, безпідставним є припущення відповідача про те, що позивач міг не включити до митної вартості спірного товару сплату експортного мита та інших зборів продавцем, а також витрати щодо доставки спірного товару в порт відвантаження і навантаження на борт, адже такі витрати були понесені за рахунок продавця, включалися до ціни товару на умовах поставки FOB Нінбо, Китайська Народна Республіка і додатково включатися позивачем до складу митної вартості не повинні.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що згідно із контрактом умови поставки FОВ Нінгбо, а згідно з експортною декларацією країни відправлення, товар був відправлений з порту Бейлун, що, на думку митного органу. впливає на митну вартість товару.

Суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки згідно із загальнодоступними даними з інтернет-ресурсів порт Нінбо найбільш завантажений порт у світі, розташовується в провінції Чжецзян, Китай та об`єднує кілька портів: Бейлунь, Чженьхай та порти Нінбо, Даксі і Чуаньшань.

Суд вважає передчасним відхилення відповідачем висновку Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу від 02.07.2021 № Ц-540 через його невідповідність вимогам чинного законодавства України, так як відповідач не наділений повноваженнями щодо відхилення результатів експертизи торгово-промислових палат України без надання належних та допустимих доказів щодо їх спростування в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Слід зауважити, що саме відповідач при направленні свого запиту щодо надання позивачем додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару витребував обґрунтований експертний висновок про вартісні характеристики товару.

Суд встановлено, що згідно із висновком Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу від 02.07.2021 № Ц-540 експерт Челнокова Ю.І. дійшла висновку, що вартість спірного товару (65062,94 долара США) з урахуванням величини партії, форми оплати та поставки (FOB Нінбо) є обґрунтованою, відповідає ціноутворюючим факторам ринку на дату експертизи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування вищезазначеного.

Суд також зауважує, що експертні висновки носять виключно інформаційний характер та не є документами, які підтверджують митну вартість товару в розумінні положень частин другої та третьої статті 53 МК України.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем, та які не належать до документів, що підтверджують митну вартість товару, визначених статтею 53 МК України, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: контрактом від 08.02.2021 №08/02-2021, рахунком-проформою (проформа інвойс) №від 10.04.2021 та рахунком фактурою (комерційний інвойс) №I-SLPPA37 від 25.05.2021, які містять посилання на контракт, платіжним документом № 00789020210428 від 28.04.2021, платіжним документом № 00789020210608 від 08.06.2021; договором на перевезення №/AF- 11490 від 30.05.2019 та заявкою до нього, рахунком на оплату №від 26.07.2021, платіжним дорученням позивача № 866 від 28.07.2021 та не викликають у суду сумнів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, в рішенні про коригування митної вартості товарів №/2021/000011/4 від 29.07.2021 зазначено лише номери та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим відповідно до норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Враховуючи встановлені обставини, висновки митного органу щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У порушення вимог частини другої вказаної статті, відповідачем будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну

Натомість, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не були спростовані відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №/2021/000011/2 від 29.07.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2020/00041 від 29.07.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн згідно із платіжним дорученням від 12.08.2021 № 920.

Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Пром Агро Рось» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №/2021/000011/2 від 29.07.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційногопризначення Київської митниці Держмитслужби №UA100250/2021/424807 від 29.07.2021.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Пром Агро Рось» (код ЄДРПОУ 34326378, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Вернадського, 4 кв. 296) судовий збір у розмірі 4540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 4399555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8-а)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.