Рішення № 106326875, 15.09.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/56/2022

Справа № 490/3085/14-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2022 р.

Центральний районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі- Костенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві

справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3958168 від 23.03.2021 року у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив адміністративний позов до відповідачів про скасування постанови серії ЕАН №3958168 від 23.03.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, посилаючись на те, що 23.03.2021 о 08:37 по провулку Корабелів,16 в м. Миколаєві інспектором патрульної поліції його звинувачено, що керуючи транспортним засобом не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при поворті, чим порушив п. 9.2.6 ПДР. Згідно вказаної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень за ст.122 ч.2 КУпАп.

При цьому позивач вказав, що він ніякого правопорушення не вчиняв та викладені в постанові обставини не відповідають дійсності та не підтверджені доказами.

Представник відповідача надав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та розглянути справу у його відсутності.

При цьому, відповідач вважав, що факт вчинення правопорушення є наявним та підтверджується постановою, письмовим рапортом поліцейського, при розгляді справи були вчинені всі дії, передбачені законодавством.

Судом встановлено такі обставини.

Із дослідженої судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3958168 від 23.03.2021 встановлено, що позивач притягається до відповідальності у тім, що він 23.03.2021 о 8:37, керуючи транспортним засобом-ВАЗ 21063 ВЕ636201, по провулку Корабельний, 16 у м. Миколаєві, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б ПДР- порушення попереджувальних знаків при зміні напрямку руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Учасниками справи не заявлено клопотань про виклик свідків, витребування доказів, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши усі докази, суд вважає доведеними ті обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 222 КУпАП передбачає, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 9.2.б в Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортного засобу загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофору або жест регулювальника, тощо, в тому числі користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку,тощо.

Позивач по справі заперечив порушення ним п. 9.2 б ПДР, про що написав у постанові.

Згідно з п.9 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП зокрема, відеозапису, щодо якого і не містяться відомості у постанові про адміністративне правопорушення ( п.7), відповідачем не надано. Пояснення позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідачем належними доказами не спростовуються.

При цьому, представник відповідача вважав, що вина доказана рапортом поліцейського, з чим суд не погоджується.

Так, КАС ВС дійшов висновку, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення ( Постанова ВС від 20.05.2020 року ).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту", а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, суд вважає, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Суду не надано доказів, на підтвердження обставин, викладених у постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Не надано жодного доказу, що відповідачем під час розгляду справи були роз`яснені та дотримані права позивача як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та його право на захист, оскільки підпису ОСОБА_1 у графі 8 постанови немає.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суду не додано доказів про роз`яснення відповідачем позивачеві його прав та обов`язків, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п. 4 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом №1376 від 06.11.2015 МВС України, що є суттєвим порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Будь-яких доказів в підтвердження того, що позивачеві було роз`яснено його права та забезпечено право на захист під час розгляду справи, відповідач не надав.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що постанову серії ЕАН №3958168 від 23.03.2021р. слід скасувати, а провадження по адміністративному правопорушенню- закрити.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 122, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, на підставі ст.55 Конституції України, ст.ст.288, 289, 293 ч.3 п.2 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити .

Скасувати Постанову серії ЕАН №3958168 від 23.03.2021, про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП - та стягнення штрафу у сумі 510 гривень (1020 гривень подвійний розмір штрафу), провадження по адмінастративному правопорушенні- закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 463 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 вересня 2022 року.

Суддя: Черенкова Н.П.