Ухвала суду № 106325533, 15.09.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1446/22

Провадження № 1-кп/307/115/22

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

15 вересня 2022 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання - Мельник Б.В.,

за участю:

прокурора - Трофименко О.В.

представника потерпілого - Левицького А.О.

обвинувачених: - ОСОБА_1

- ОСОБА_2

- ОСОБА_3

- ОСОБА_4

захисників:

- Резуненко О.А.

-

Кустрі М.М. - Романюк О.П.

- Федаш М.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020070000000311 від 17.06.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ч.3 ст.28, ст.246 КК України (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ч. 3 ст.28, ст. 246 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України ( в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ,

В С Т А Н О В И В:

10.05.2022 року до суду з Тячівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020070000000311 від 17.06.2020 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ч.3 ст.28, ст.246 КК України (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ч. 3 ст.28, ст. 246 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України ( в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) .

Ухвалою судді від 12.05.2022 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

27.05.2022 року до початку судового розгляду представник потерпілого ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», адвокат Левицький А.О. подав у кримінальному провадженні цивільний позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає за необхідне призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Представник потерпілого ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» Левицький А.О. не заперечив щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду та поданий ними цивільний позов просить прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Резуненко О.А. не заперечили щодо призначення справи до судового розгляду. Разом з цим, захисник Резуненко О.А., посилаючись на положення ст. 185 ЦПК України, цивільний позов, просив повернути. Зазначив, що в такому не зазначено вказівки на те, що аналогічний позов не подано до іншого суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Романюк О.П. не заперечили щодо призначення справи до судового розгляду. Разом з цим, захиник Романюк О.П., просила цивільний позов залишити без руху або повернути, посилаючись на його невідповідність вимогам п.п. 1,6,7 ч.4 ст. 185 ЦПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат Кустрьо М.М. не заперечив щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду. Разом з цим просив цивільний позов повернути без розгляду.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвокат Федаш М.М. заперечив щодо призначення справи до судового розгляду та просив обвинувальний акт повернути прокурору для усунення недоліків, а пред`явлений потерпілим до обвинувачених цивільний позов про відшкодування шкоди залишити без руху, про що зазначив у поданому ним 6.06.2022 відзиві на позовну заяву.

Клопотання про повернення обвинувального акту вмотивовано пропуском строків досудового розслідування та відсутності конкретизації в обвинувальному акті, що саме зробили обвинувачені, коли, в якому місці і в який час, всі посилання на невстановлене місто та невстановлений час та його підзахисні, а також те що обвинувачені не є суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, оскільки не є службовими особами.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами КПК України і поверненню прокурору не підлягає. Провадження за обвинувальним актом підсудне Тячівському районному суду Закарпатської області. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні.

Щодо доводів сторони захисту про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, суд зазначає наступне.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК України, зокрема ст. 291 КПК України та чи не містить він положення, що суперечать одне одному. Водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта, є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Підстава для повернення обвинувального акта прокурору визначена в п.3 ч.3 ст.314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акта вимогам закону.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.

Положеннями п.5 ч.2 ст.291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

Таким чином, на думку суду, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст.291 КПК України, оскільки за змістом п.5 ч.2 ст.291 КПК України усі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті слідчим та прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які орган досудового розслідування вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення.

У реєстрі матеріалів до обвинувального акта викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.

До того ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об`ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на неконкретність обвинувачення, суд вважає необґрунтованими, оскільки в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати ті обставини, які не були нею встановлені.

На думку суду, формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

У той час як питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об`єктивної та суб`єктивної сторони, а також питання того, чи уповноважений суб`єкт вручав підозру обвинуваченим, суд має вирішувати під час розгляду справи по суті та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.

За нормами чинного кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

Щодо вирішення питання про залишення позовної заяви ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» без руху, повернення позовної заяви та залишення без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження, зокрема, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Частиною 3 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні, зокрема, є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (частини 1, 2 ст. 61 КПК України).

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).

Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України встановлено ряд вимог до форми та змісту позовної заяви. Недотримання цих вимог може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення у порядку, передбаченому частинами 1-3 ст. 185 ЦПК України.

Отже, з огляду на це, суд дійшов висновку, що оскільки ЦПК України встановлює порядок здійснення виключно цивільного судочинства, вимоги до форми і змісту позовної заяви, які пред`являються у порядку цивільного судочинства, мають застосовуватись з урахуванням специфіки кримінального провадження та не повинні суперечити засадам кримінального судочинства.

Так, одночасний розгляд судом обвинувального акта і цивільного позову, з точки зору доказування, має ряд особливостей, які посилюють захист, зокрема, законних інтересів юридичних осіб, що зазнали шкоди від злочину та сприяють більш швидкому і повному її відшкодуванню. Головний обов`язок держави полягає в утвердженні та забезпеченні прав і свобод, тому вся діяльність осіб, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення прав і законних інтересів учасників цього провадження.

Статтею 91 КПК України до обставин, що підлягають доказуванню серед іншого віднесені: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Зазначені елементи предмету доказування у кримінальному провадженні взаємопов`язані з предметом доказування за позовами про відшкодування шкоди у позовному провадженні за правилами цивільного судочинства, та відповідно, окремими змістовними вимогами до оформлення позовної заяви, перелік яких наведений у ст. 175 ЦПК України.

Проте, на відміну від цивільного судочинства, де обов`язок доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на неї (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), у кримінальному провадженні, доказування цих обставин, у тому числі, факту завдання шкоди кримінальним правопорушенням, особи, яка її завдала, її винуватості, виду завданої кримінальним правопорушенням шкоди (майнова, моральна, фізична) та її розміру (якщо шкода має або набула характеру майнової) покладається на слідчого та прокурора (ст. 92 КПК України), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до п. 6. ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до п. 10. ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В судовому засіданні з пояснень представника позивача встановлено, що заходи досудового врегулювання спору позивачем не вживалися та позивачем не подано іншого позову до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, про що безпсоередньо зазначено в позовній заяві. Крім цього перевірено наявність повноважень у адвоката Левицького А.О. на представлення інтересів потерпілого ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» та предявлення позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги ст. 175 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви у кримінальному провадженні повинні застосовуватись в обмеженому вигляді, з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, взаємозв`язку предмету доказування у кримінальному та цивільному провадженнях за позовом про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Правові наслідки, передбачені ст. 185 ЦПК України, такі як залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі недотримання вимог ст. 175 ЦПК України, можуть бути застосовані судом лише тоді, коли недоліки позовної заяви унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті та ухваленню за результатами такого розгляду рішень, передбачених ст. 129 КПК України.

Окрім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України (від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05) зазначив, зокрема, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань про залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та залишення без розгляду оскільки визначені в клопотанні недоліки позовної заяви не створюють перешкод для розгляду цивільного позову по суті з прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК України, ураховуючи зібрані стороною обвинувачення докази.

Відтак, враховуючи наведене з метою уникнення надмірного формалізму, та недопущення перешкод в реалізації права на доступ до суду, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотань захисників про залишення позовної заяви без, руху, повернення позовної заяви та залишення позовної зави без розгляду, слід відмовити.

За таких обставин, перевіривши зазначений цивільний позов на дотримання вимогам КПК та ЦПК України, суд вважає що форма та зміст позовної заяви дають підстави для її прийняття та розгляду в рамках даного кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому в даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування не обирався.

Клопотань про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу не надійшло.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні, так як обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

За приписами п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Згідно з ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Санкція кримінального правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 366 КК України, яка інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 є нетяжким злочином.

За таких обставин, суд вважає, що представнику персоналу органу пробації слід доручити скласти досудову доповідь з інформацією, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_4 .

Санкція кримінального правопорушення, передбачена ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014), яка інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), яка інкримінується обвинуваченому ОСОБА_2 є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для доручення представнику персоналу органу пробації складення досудової доповіді з інформацією, що характеризує обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 2, 128, 314-316, 369, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Федаш М.М. про повернення обвинувального акту прокурору.

Призначити кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42020070000000311 від 17.06.2020 р. за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ч.3 ст.28, ст.246 КК України (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ч. 3 ст.28, ст. 246 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України ( в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014), до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 год. 00 хв. 26 вересня 2022 року у залі судових засідань Тячівського районного суду Закарпатської області за адресою: вул. Незалежності, 120, м. Тячів.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 314-1 КПК України та на підставі п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України доручити представнику персоналу органу пробації - Тячівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, скласти досудову доповідь з інформацією, що характеризує обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, начальника відділу лісового господарства ДП «Мокрянського ЛМГ», раніше не судимого та подати таку суду.

Копію ухвали надіслати Тячівському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області.

У задоволенні клопотання захисника обвинувачених - адвоката Федаш М.М. про залишення без руху позовної заяви ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та надання строку на усунення недоліків позовної заяви - відмовити.

У задоволенні клопотання захисників обвинувачених - адвокатів Романюк О.П. та Резуненко О.А. про повернення позовної заяви ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Кустрі М.М. про залишення без розгляду позовної заяви ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення - відмовити.

Прийняти до кримінального провадження № 42020070000000311 від 17.06.2020 р. за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ч.3 ст.28, ст.246 КК України (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ст. 246 КК України (в редакції Закону №2341-ІII від 5.04.2001), ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) ч. 3 ст.28, ст. 246 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України ( в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014), цивільний позов ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», інтереси якого представляє, адвокат Левицький А.О. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Визнати потерпілого ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», інтереси якого представляє адвокат Левицький А.О. цивільним позивачем, а обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 цивільними відповідачами.

Визначити відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Визначити час оголошення повного тексту ухвали 19 вересня 2022 року о 13 год. 00 хв.

Головуючий М.М. Бряник