Рішення № 106317752, 15.09.2022, Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/185/21

Номер проведження 2/508/7/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2022 року Миколаївський районний суд

Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у судовому засіданні смт. Миколаївка цивільну справу у загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачка має заслуги перед державою, має статус Мати героїні.

09 листопада 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складений відповідний актовий запис № 52.

За час проживання разом, в них народилися діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

15.12.2020 року до Миколаївського відділу поліції Лиманського відділу поліції ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яке було занесене до ЄРДР за правовою кваліфікацією 156 ч. 2 Кримінального кодексу України - вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Де ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснював розпусні дії, щодо своєї доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З моменту, як виявлено правопорушення по 19.02.2021 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала разом з позивачкою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в патронатній сім*ї за договором між службою у справах дітей Миколаївської РДА та відповідачами.

При участі в програмі «Стосується кожного» ОСОБА_3 заявив про те, що ним розбещення ОСОБА_6 здійснювалося неодноразово, позивачка вважає, що відповідач публічно зізнався та признав свою вину.

З моменту, як ОСОБА_6 проживала у позивачки відповідачі життям дитини не цікавилися, участі у вихованні не приймали, фінансово не допомагали.

ОСОБА_2 , мати дітей має третю групу інвалідності з дитинства. При такій захворюваності, як зазначено в довідці МСЕК здійснення будь якої праці необхідно виконувати під керівництвом третіх осіб без материнської відповідальності, нічних змін та без тривалих концентрацій, що не уможливлює виховання та догляд дітей, оскільки діти потребують постійної уваги, відповідальності та емоційної стійкості, також діти потребують і догляду в ночі, що суперечить всім протипоказанням лікаря.

В даній ситуації постає питання, щодо можливості виховання дітей відповідачами. Оскільки в с. Новогригорівка, Миколаївського району, Одеської області де проживають відповідачі відсутня така робота яку могла б виконувати ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 безробітній, що призводить до малозабезпеченості родини та належного виховання дітей, а також матеріального забезпечення дітей.

ОСОБА_1 має можливість забезпечувати фізичний, духовний і моральний розвиток та належні умови життя малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки має вищу освіту за фахом учитель «Педагогіка і методика початкового навчання». Має 21 рік трудового стажу за фахом також є підтвердження тому, АКТ обстеження матеріально - побутових умов проживання від 12 вересня 2018 року.

Її дохід за один місяць складає 7841 гривню.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 09.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 складається з двох кімнат та кухні, умови для проживання задовільні, порушень санітарно - побутових норм при перевірці не встановлено. У кімнатах чисто та охайно, родина забезпечена всім необхідним для життя та розвитку дітей: продуктами харчування, ліки, одяг тощо.

Між позивачкою та дітьми нормальні дружні стосунки, сварок не виникає.

А тому позивач просить суд позбавити відповідачів батьківських прав та встановити опіку, та призначити позивачку опікуном.

Ухвалюю Миколаївського районного суду Одеської області від 22.03.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 31.05.2021 року провадження по справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12020160370000138 від 15.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 03.08.2021 року провадження по справі поновлено.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 15ю02.2022 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового рогляду.

Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Івасишин Володимир Петрович в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав відповідачів, однак просив суд встановити опіку лише над малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачка ОСОБА_2 , в судовому засіданні не визнала позовні вимоги позивачки та просила суд не позбавляти її батьківських прав відносно її дітей. Не заперечувала щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, так як на даний час він відбуває покарання за вироком суду, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того йому надавалась можливість скористатися відеоконференцзв`язком, однак він даним правом не скористався в судовому засіданні, хоча під час підготовчого судового засідання приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.

Третя особа, представник Служби в справах дітей Андрієво - Іванівської сільської ради Березівського району Одеської областіГуба О.С. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивачки частково, а саме не заперечувала проти позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей, однак заперечувала проти призначення позивачки опікуном як малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 так і малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, зазначила, що позивачка не зверталася до служби з приводу встановлення опіки над малолітньої дитиною ОСОБА_8 . На даний час діти перебувають у патронатній сім`ї в смт. Миколаївка і встановлення опіки над однією дитиною з трьох є порушенням діючого законодавства. Також представник третьої особи зазначила, що у відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_8 народилася ще одна дитина, а саме ОСОБА_9 , відносно якої відповідачів теж необхідно позбавити батьківських прав, про що вказали у висновку.

Суд, вислухавши в судовому засіданні доводи представника позивача, відповідача, представника третьої особи, оцінивши зібрані по справі матеріали, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, а саме позбавити відповідачів батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що батьки не виконують покладених наних обов`язків по вихованню та утриманню дітей, забезпеченням їх всестороннього, фізичного, розумового та морального розвитку, що підтверджується також матеріалами справи: копією паспорта ОСОБА_1 ( а.с. 8 - 12 ), довідкою виданою ОСОБА_1 ( а.с. 13 ), довідкою про доходи ОСОБА_1 ( а.с. 14 ), копією трудової книжки ОСОБА_1 ( а.с. 15 - 18 ), копією диплому ОСОБА_1 ( а.с. 19 ), довідками про стан здоров`я ОСОБА_1 ( а.с. 20 - 21 ), копією паспорта ОСОБА_3 ( а.с. 22 - 23 ), копією паспорта ОСОБА_2 ( а.с. 24 - 25 ), копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 ( а.с. 26 ), характеристикою на громадянку ОСОБА_1 ( а.с. 27 ), копією Витягу з ЄДР № 12020160370000138 від 15.12.2020 року ( а.с. 28 ), копіями довідок про стан здоров`я громадянки ОСОБА_2 ( а.с. 29 - 31 ), довідкою про склад сім`ї ОСОБА_1 ( а.с. 32 ), копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 ( а.с. 33 ), довідкою про місце проживання ОСОБА_1 ( а.с. 34 ), копією посвідчення ОСОБА_1 , присвоєно звання «Мати - героїня» ( а.с. 37 - 38 ), копією Акту обстеження матеріально - побутових умов проживання ОСОБА_1 ( а.с. 40 ), Висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відносно їх дітей ( а.с. 88 - 90 ), копією вироку Миколаївського районного суду Одеської області від 04.06.2021 року справа № 508/305/21 на ОСОБА_3 ( а.с. 103 - 106 ).

Верховний Суд України у Постанові Пленуму № 3 від 30.03.2007 зазначив, що: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі не виявляють інтересів до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Можливість позбавлення батьківських прав передбачена сімейним законодавством з метою того, щоб батьки, які не виконують своїх обов`язків по відношенню до своєї дитини, не мали права вимагати від дитини виконання обов`язків по відношенню до себе у майбутньому, а також з метою того, щоб дитина могла бути усиновлена іншими батькамми, які добровільно, а не через судовий примус, згодні на любов та тягар виховання дитини.

Зазначені позивачем обставини, відповідно з п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою ( статті 51 Конституції України).

Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання у сім`і разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Статтею 12 вищезгаданого Закону визначено, що виховання в сім`і є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. Відповідно до статті 14 указаного Закону, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Стаття 150 СК України закріплює мінімальні вимоги до належної поведінки батьків щодо виховання дитини. Вона містить перелік тих дій, які батьки зобов`язані вчиняти щодо дитини з метою забезпечення її права на належне виховання та розвиток. До них закон відносить зокрема: піклування про здоров`я дитини; піклування про фізичний розвиток дитини; піклування про духовний розвиток дитини; забезпечення здобуття дитиною повної середньої освіти; підготовка дитини до самостійного життя; повага до дитини.

Можливість позбавлення батьківських прав передбачена сімейним законодавством з метою того, щоб батьки, які не виконують своїх обов`язків по відношенню до своєї дитини, не мали права вимагати від дитини виконання обов`язків по відношенню до себе у майбутньому, а також з метою того, щоб дитина могла бути усиновлена іншим батьком, який добровільно, а не через судовий примус, згоден на любов та тягар виховання дитини.

Інші правові наслідки, які слідують за позбавленням батьківських прав визначені ст.166 СК України. Всі наслідки направлені на захист дитини від негативного впливу особи, яка через свою поведінку фактично перестала виконувати батьківську функцію та перетворилася на чужу для дитини людину.

Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»: виховання в сімії є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України: дитинство охороняється державою. Реальною нормою права, яка спрямована на охорону дитинства можна вважати ст. 164 Сімейного кодексу України, яка спрямована на захист дитини від людини, яка через свою поведінку самоусунулася від покладених на неї обов`язків по участі в охороні дитинства власної дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім"і якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з ч. ч. 4 - 6 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачі не виконують належним чином батьківських обов`язків щодо своїх малолітніх дітей. Крім того, відповідач ОСОБА_3 вчинив розпусні дії щодо своєї доньки ОСОБА_8 , що також може накласти психологічний відбиток на інших дітей. Мати - відповідач ОСОБА_2 про ці дії знала. За час перебування дітей у патронатній сім`ї в смт. Миколаївка, мати жодного разу не відвідала дітей, не цікавилась станом їхнього здоров`я, будь-якої допомоги їм не надавала, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджено показами представника третьої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Компетенцією щодо встановлення опіки над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених ч. ч. 1,2 ст. 60 ЦК України наділений саме відповідний орган опіки та піклування.

З поданням про призначення малолітнім дітям - дитині опікуна до суду орган опіки та піклування не звертався, щодо дітей органом опіки та піклування не вирішувалося питання щодо встановлення опіки, в суду відсутні відомості щодо взяття малолітніх дітей на облік, як дітей, позбавлених батьківського піклування. Данні обставини також підтверджені в судовому засіданні представником третьої особи.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що органом опіки та піклування питання щодо встановлення опіки над малолітніми ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не вирішувалось, діючим законодавством не передбачено права бабусі, яка на даний час не визначена опікуном малолітньої дитини, звернення до суду із позовом про встановлення опіки, позовні вимоги щодо призначення позивача опікуном її малолітньої онуки є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, що не позбавляє її можливості звернення до суду із відповідним позовом після усунення вищевказаних обставин.

Крім того, суд вважає за доцільне роз`яснити представнику третьої особи, що відповідно до позовних вимог, позивачем не ставилось питання про позбавлення батьківських прав відповідачів відносно народженої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 , про що в судовому засіданні згадує представник у своєму висновку, оскільки відповідно до норм ЦПК України, суд не вправі виходити за межі позовних вимог. Таким правом наділений позивач, змінити підстави або предмет позову, чи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

У разі, якщо Служба у справах дітей Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району, Одеської області вважає, що відповідачі не виконують також батьківські права щодо доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , то вони не позбавлені права звернутися з відповідним позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 57 - 66; 209 - 215; 218; 247; 294 ЦПК України, ст. ст. 166; 165; Сімейного Кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий Миколаївським РВ ГУМВС України в Одеській області 30 липня 2007 року відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянку України, паспорт НОМЕР_2 виданий Миколаївським РС ГУДМС України в Одеській області 27 грудня 2013 року відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня повного складання тексту рішення, а стороною що не була присутня в судовому засіданні з дня отримання копії рішення до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області, відповідно до п. п. 15.5) п. п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено 20 вересня 2022 року.

Суддя: Горобець В.Л.