Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 161/11497/17
Провадження № 1-кп/161/668/22
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 19 вересня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Полюшко А.В.,
за участю секретарів - Сахарук О.А., Пуклі Ю.А.,
прокурора - Балас К.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника - Нечая Ю.М.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030130000661 від 12 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кузнецовськ, Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працевлаштованого (неофіційно), не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_1 , 12.07.2017 близько 03 години 13 хвилин, перебуваючи на проїжджій частині провулку Черешневий поблизу будинку № 12А с. Княгининок Луцького району, умисно, під час конфлікту, що раптово виник, наніс ножем поріз лівої щоки потерпілому ОСОБА_2 , удар ножем в тім`яну ділянку голови, в ділянку задньої поверхні грудної клітки зліва, після чого, - удари руками по тулубу, душив потерпілого за шию та вкусив останнього за пальці лівої руки, спричинивши тілесних ушкоджень.
Внаслідок зазначених дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді не проникаючого поранення задньої поверхні грудної клітки зліва в проекції верхнього кута лопатки з пошкодженням тіла лопатки, рани на межі обох тім`яних ділянок голови по центру, на лівій щічній ділянці в проекції середньої третини горизонтальної гілки нижньої щелепи, садна в ділянці лівого надпліччя, в ділянці лівого колінного суглобу, правого колінного суглобу, передньої поверхні лівої гомілки, на тильній поверхні лівої стопи, в ділянці правого променево-зап`ясного суглобу, в ділянці правого передпліччя та плеча, в проекції гребня клубової кістки справа, на передній поверхні живота у верхній третині, внутрішньо-шкірні крововиливи на передній поверхні шиї по центру та дещо справа, клаптеподібної рани долонної поверхні 3-4 пальця лівої кисті з піднігтьовими гематомами в проекції даних ран.
Згідно висновку судово-медичного експерта №687 від 14.07.2017 за ступенем тяжкості не проникаюче поранення на задній поверхні грудної клітки зліва в проекції верхнього кута лопатки зпошкодженнямтілалопатки відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для загоєння кістки необхідний час більше 21 доби; рани за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше шести діб, решта тілесних ушкоджень -відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Він же, 12.07.2017близько 03.30год. в АДРЕСА_2 , умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, через незамкнені двері сів за кермо автомобіля марки «Опель Вектра» номерний знак НОМЕР_1 (реєстрації РП), що належить та перебував у користуванні ОСОБА_2 , завів ключем, наявним в замку запалювання двигун та поїхав ним в напрямку автошляху Жидичин Ковель, чим незаконнозаволодів транспортнимзасобом вартістю 50 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, тобто умисно наніс потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого. А також своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у спричиненні потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та у незаконному заволодінні транспортного засобу визнав повністю. Цивільний позов Луцької міської клінічної лікарні визнав повністю та сплатив понесені витрати добровільно, про що подав квитанцію від 19.09.2022. Суду дав показання, що 12 липня 2017 року у вечірню пору, попередньо вживши певну кількість амфетаміну (точної кількості та часу не пам`ятає) проводив час у м.Луцьку. Згодом повертався додому та зупинив випадковий автомобіль таксі. Ще дякий час вони їздили містом, а потім поїхали у с.Княгининок, де у них з водієм виникла словесна суперечка з приводу оплати проїзду, під час якої він, з невідомих причин (можливо через свій неадекватний стан), побіг додому, де взяв кухонний ніж та повернувшись, почав хаотично ним розмахувати в бік потерпілого та наніс ним кілька ударів в різні частини тіла. Потерпілий також йому наносив удари, однак куди та чим пояснити не може. Ствердив, що подій майже не пам`ятає, однак наносив тілесні ушкодження потерпілому хаотично, вони були не значні, наміру на вчинення вбивства (заподіяння смерті потерпілому) у нього не було. Окрім того, тоді ж, з метою наздогнати потерпілого та вирішити конфлікт, сів за кермо автомобіля потерпілого марки «Опель Вектра», завів ключем, що був в замку запалювання та поїхав ним кілька метрів, згодом залишив його. Достеменно пояснити такі свої дії не може, а тому вважає, що єдиною причиною такої поведінки було вживання наркотичного засобу. Після цієї події він двічі у приватному закладі м.Львова проходив лікування від наркотичної залежності та після цього жодного разу не вживав ні наркотичні засоби, ні психотропні речовини. Про це раніше (ні під час досудового слідства, ні в судовому засіданні) прямо не зазначав, оскільки боявся більш негативних наслідків для себе. У вчиненому щиро розкаявся, шкоду потерпілому та закладу охорони здоров`я повністю відшкодував, просив суворо його не карати.
Крім фактично повного визнання винуватості самим ОСОБА_1 його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України, що визнані судом доведеними, підтверджуються зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 суду дав показання, що 12 липня 2017 року надавав послуги по перевезенню (таксі) автомобілем марки «Опель Вектра» номерний знак НОМЕР_1 (реєстрації РП), що належить йому та перебував у його користуванні. У вечірню пору його зупинив обвинувачений, він возив його по м.Луцьку, а потім поїхали в с. Княгининок Луцького району, де він назвав суму, яку той повинен був оплатити, на що ОСОБА_3 повідомив, що гроші принесе з дому. Повернувшись останній підійшов до нього з боку водія і «штрикнув» його чимось гострим в ліву щоку, тоді він переліз на сидіння пасажира та звідти вискочив з автомобіля, почав втікати і через пару секунд відчув удар у спину, вони впали, почали боротись між собою, наносячи один одному удари хвилин 20. Потім ОСОБА_3 побіг в сторону дому, а він побіг покликати його сусіда на допомогу. Повернувшись ОСОБА_3 сів у його автомобіль, під`їхав у його напрямку та між ними знову зав`язалась бійка, під час якої він зміг забрати у Воробея другого ножа (оскільки перший так і залишився у його спині), а коли прибіг сусід, то вибив цей ніж вже з його (потерпілого) рук, оскільки вирішив, що саме він наносив ним удари. Після цього вони фактично самі конфлікт припинили, обвинувачений запропонував піти до нього, щоб помитися та привести себе в порядок, однак він відмовився, сів в автомобіль, зателефонував батьку та попросив викликати до магазину «Пакко», що по вул. Ковельській в м. Луцьку швидку допомогу.
Стверджує, що фактично причини такої поведінки обвинуваченого назвати не може, однак припускає, що він міг бути під дією якихось речовин, оскільки на протязі вечора вони бездумно їздили по місту і агресія з його боку виникла раптово, при цьому удари, які він наносив були хаотичними, під час їх нанесення жодних погроз (в т. числі вбивством) не було. Збитки йому повністю відшкодовано, претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого не має та, зважаючи на його щире розкаяння, просить його не позбавляти волі.
Показання потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин вчинених щодо нього кримінальних правопорушень 12.07.2017 року в нічний час в с. Княгининок Луцького району Волинської області стверджуються протоколом слідчого експерименту від 21 липня 2017 року, додаток до якого - DVD-R диск із записом зазначеної слідчої дії був предметом безпосереднього дослідження в ході судового розгляду. При цьому, під час дослідження відео встановлено, що обвинувачений наносячи удар не замахувався рукою, з метою завдати сильного удару у життєво важливі органи, а ніби прямо рукою «штрикнув» у бік потерпілого попавши у щоку, що, на думку суду, а також подальше намагання здушувати за шию, кусати за пальці, стверджує показання як самого обвинуваченого, так і потерпілого, про неадекватність дій та бажання спричинити будь-які тілесні ушкодження.
Свідок ОСОБА_4 суду дав показання, що точної дати не пам`ятає (оскільки пройшло багато часу) в одну із ночей вийшов на вулицю (с.Княгининок Луцького району) з будинку, оскільки почув крики. Побачив двох осіб, які боролися на землі між собою, хтось з них попросив відкинути ніж, який лежав на землі, що він і зробив і ще хтось просив викликати поліцію (хто конкретно це казав не знає). Він фактично бійки не припиняв, просто викликав поліцію, повідомив хлопців про їх виклик та пішов додому, двоє хлопців в цей час (коли він повернувся та повідомив про виклик поліції) вже між собою не бились, а просто розмовляли. Оскільки видимої загрози життю комусь з учасників бійки він не помітив, як і слідів серйозних тілесних ушкоджень, тому повернувся додому. Хлопці ще хвилин 20 лежали на землі та щось говорили між собою, а потім пішли в невідомому напрямку.
Під час огляду місця події від 13.07.2017 року було оглянуто одяг потерпілого ОСОБА_5 та встановлено наявність пошкоджень тканини джинсових штанів ( з рівними краями), їх забрудненість землею, піском та слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, а також таких же пошкоджень та забруднення на футболці. У кишені брюк також було виявлено аркуш паперу з номером телефону.
18.07.2017 слідчим було також оглянуто джинсові штани обвинуваченого.
Вказані речі вилучені та постановами слідчого від 13.07.2017, від 18.07.2017 визнано речовими доказами (з передачею їх на зберігання, відповідно, до камери схову Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області, згідно квитанції №004934 від 20.07.2017 та обвинуваченому під розписку).
Під час огляду місця події від 13.07.2017 року вилучено клинок ножа, отриманий під час оперативного втручання з тіла потерпілого ОСОБА_2 .
Згідно висновку експерта № 687 від 14.07.2017 року у гр. ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження: не проникаюче поранення задньої поверхні грудної клітки зліва в проекції верхнього кута лопатки з пошкодженням тіла лопатки, рани на межі обох тім`яних ділянок голови по центру, на лівій щічній ділянці в проекції середньої третини горизонтальної гілки нижньої щелепи, садна в ділянці лівого надпліччя, в ділянці лівого колінного суглобу, правого колінного суглобу, передньої поверхні лівої гомілки, на тильній поверхні лівої стопи, в ділянці правого променево-зап`ясного суглобу, в ділянці правого передпліччя та плеча, в проекції гребня клубової кістки справа, на передній поверхні живота у верхній третині, внутрішньо-шкірні крововиливи на передній поверхні шиї по центру та дещо справа, клаптеподібні рани долонної поверхні 3-4 пальця лівої кисті з піднігтьовими гематомами в проекції даних ран. Поранення на задній поверхні грудної клітки зліва, рани на волосистій частині голови та на лівій щічній ділянці виникли в результаті травмуючої дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, садна на різних анатомічних ділянках тіла виникли в результаті контакту з травмуючою дією тупих предметів (предмету), з обмеженою контактуючою поверхнею, внутрішньо-шкірний крововилив в ділянці шиї виник в результаті травмуючої дії тупого предмету, більш детальна характеристика якого не відобразилась в морфології ушкоджень, клаптеподібні рани та піднігтеві гематоми виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, цілком можливо в результаті укусу зубами людини. За ступенем тяжкості непроникаюче поранення на задній поверхні грудної клітки зліва в проекції верхнього кута лопатки з пошкодженням тіла лопатки відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для загоєння кістки необхідний час більше 21 доби, рани за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше шести діб, решта тілесних ушкоджень - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у вигляді саден в результаті падіння з висоти власного зросту з раніше наданим прискоренням.
Під час огляду місця події від 13.07.2017 року (з фото таблицями) було оглянуто автомобіль «Опель Вектра» номерний знак НОМЕР_1 польської реєстрації сірого кольору (без пошкоджень), на кермі водія виявлено сліди бурого кольору схожі на кров, на передньому сидінні пасажира виявлено та вилучено полімерну папку з документами на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на передньому лівому килимку відламану ручку бокових правих дверей, на задніх килимках фішка таксі «379».
Вказані речі вилучені та постановою слідчого від 13.07.2017 визнано речовими доказами (з передачею їх на зберігання до камери схову Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області, відповідно до квитанції №004934 від 20.07.2017).
Наявність між обвинуваченим та потерпілим активного конфлікту під час якого вони один одному наносили удари підтверджується висновком експерта № 696 від 18.07.2017 року, яким підтверджено наявність і у обвинуваченого ОСОБА_1 наступних тілесних ушкоджень: лінійні хаотично розміщені садна-подряпини на передній поверхні грудної клітки та живота, синець з садном на боковій поверхні тулуба над гребнем лівої клубової кістки, поверхневі рани в ділянці 2-го пальця лівої кисті, садно на слизовій оболонці нижньої губи. Садно на слизовій оболонці нижньої губи виникло в результаті травмуючої дії тупого предмету, більш детальна характеристика якого не відобразилась в морфології ушкоджень, садна подряпини в ділянці грудної клітки виникли в результаті травмуючої дії предмету з загостреним кінцем, більш детальна характеристика якого не відобразилась в морфології ушкоджень, поверхневі рани в ділянці лівої кисті виникли в результаті травмуючої дії гостро ріжучого предмету, синець з садном на боковій поверхні тулуба могли виникнути в результаті травмуючої дії як тупого предмету з обмеженою травмуючої поверхнею так і в результаті травмуючої дії колюче ріжучого предмету, за ступенем тяжкості усі виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи різний характер та анатомічну локалізацію виявлених у гр. ОСОБА_1 тілесних ушкоджень виключається можливість їх виникнення в результаті падіння з висоти власного зросту.
При цьому, з цього ж таки висновку, де викладені обставини події вбачається, що ще станом на 18.07.2017 обстежуваний ОСОБА_1 повідомив, що 12.07.2017 він отримав тілесні ушкодження під час бійки, обставин якої чітко не пам`ятає. Таким чином, його показання як на момент проведення огляду, так і під час даного судового засідання є аналогічними, підтвердженими іншими доказами в ході судового розгляду та свідчать про їх правдивість.
Таким чином, зібраними та дослідженими у справі доказами доведена винуватість ОСОБА_1 в умисному нанесенні ножових поранень та тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 та, як наслідок, заподіянні останньому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, а також у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.289 КК України.
Одночасно, органом досудового розслідування вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України, як не закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті інший людині, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала за необхідними для доведення злочину до кінця.
В судовомузасіданні незнайшло свогопідтвердження вказанеобвинувачення,оскільки відповідно до ст.15 КК України та п.4 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи" від 07.02.2003 року закінчений замах на умисне вбивство особи може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання.
Однак,по справіне доведено,що ОСОБА_1 ,наносячи удариножем таруками потерпілому,діяв зпрямим умисломна йоговбивство. Останній вказав, що він наніс кілька ударів потерпілому ОСОБА_8 ножем та руками, однак такі удари нанесені не з метою його вбивства, вони наносились хаотично, при цьому, він не обирав життєво важливі органи та сила їх нанесення була також незначною, що підтверджується як показаннями самого потерпілого (який у відповідь також наносив удари обвинуваченому та зміг самостійно доїхати до місця надання йому медичної допомоги), так і висновком експертизи № 687 від 14.07.2017. При цьому, жодних погроз вбивством чи вимог заволодіти його майном (на момент завершення конфлікту, оскільки автомобілем він заволодів та поїхав виключно з метою наздогнати потерпілого, після чого залишив його та продовжив конфлікт) - не було. Окрім того, як з показань потерпілого, обвинуваченого та свідка ОСОБА_4 вбачається, що обвинувачений і потерпілий фактично самостійно припинили конфлікт (не через його втручання) та перестали битись задовго до появи працівників поліції, таким чином, обвинувачений не вчинивши далі ніяких дій (хоча міг продовжити нанесення ударів), без втручання сторонніх осіб припинив конфлікт, що свідчить про те, що він байдуже відносився як до спричинення тілесних ушкоджень, так і до настання наслідків від нанесених ним поранень, тобто діяв з непрямим умислом. Враховуючи, що замах на умисне вбивство з непрямим умислом неможливий, тому дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за фактичними наслідками, тобто як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому за ч.1 ст.122 КК України.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і дані про особу винного.
До обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Суд не відносить до обтяжуючих обставин вчинення злочину особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, оскільки така обставина не вмінена органом досудового розслідування (а також обвинувачення не змінювалось прокурором в ході судового розгляду).
Обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, вчинив кримінальні правопорушення, які, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, визнаних судом доведеними визнав повністю та щиро розкаявся, має постійне місце проживання, після їх вчинення змінив свій спосіб життя - одружився, має на утриманні та вихованні одну малолітню дитину, повністю відшкодував шкоду потерпілому, який жодних претензій до обвинуваченого не має, не настоює на суворій мірі покарання, повністю сплатив збитки закладу охорони здоров`я, понесені на лікування потерпілого, що підтверджується поданою квитанцією, тому суд призначає покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 122, ч.1 ст.289 КК України.
Разом з тим, відповідно до ч.1 п.3 ст.49 КК України, якщо з моменту вчинення особою нетяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк більше 2 років, минуло п`ять років і перебіг давності не зупинявся і не переривався, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. З матеріалів справи вбачається, що злочини ОСОБА_1 були вчинені в ніч на 12.07.2017. Відповідно до ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ст.122 ч.1, 289 ч.1 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів. На час розгляду справи судом з моменту їх вчинення минуло 5 років, перебіг давності не зупинявся і не переривався, тому з врахуванням вимог ч.5 ст.74, ст.49 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
На підставі ст.ст.128, 129КПКУкраїни ст.1166 ЦК України, у задоволенні цивільного позову Луцької міської клінічної лікарні про відшкодування збитків завданих злочином - відмовити, в зв`язку з добровільним її відшкодуванням, що підтверджується квитанцією від 19.09.2022.
Речові докази, згідно ст. 100 КПК України, відповідно, залишити у матеріалах кримінального провадження та знищити.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 289 КК України та призначити покарання:
-за ч. 1 ст. 122 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити від призначеного покарання у зв`язку із закінчення строків давності, передбачених ч.1 п.3 ст.49 КК України;
-за ч. 1 ст. 289 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити від призначеного покарання у зв`язку із закінчення строків давності, передбачених ч.1 п.3 ст.49 КК України.
В задоволенні цивільного позову Луцької міської клінічної лікарні до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування збитківзавданих злочином відмовити.
Речові докази:
-полімерну папку зеленого кольору з вмістом документів: договір на користування електроенергією від 06.10.2016 між ПАТ «Волиньоленерго» та ОСОБА_6 , особовий рахунок № НОМЕР_2 ; повідомлення про сплату за електроенергією за жовтень 2016 року; квитанція № 17 від 06.10.2017; повідомлення про сплату за електроенергією за лютий 2017; повідомлення про сплату за електроенергією за березень 2017; квитанція № 64 від 14.03.2017, аркуш паперу з записом залишити у матеріалах кримінального провадження;
-клинок ножа, футболку, джинсові штани, що передані на зберігання в камеру схову Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Полюшко
Судове рішення № 106316410, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 19.09.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/11497/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: