Рішення № 10631542, 27.07.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р. Справа № 17/140/10

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Мотуз В.С.,

з участю представників сторін:

від позивача –представник не з‘явився

від відповідача –Кучеренко І.В., дов. № 5 від 12.01.2010р.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/140/10

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі філії

“Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком” (03110, м.Київ, вул.Солом’янська, 3)

до відповідача: Військової частини А-0224 (54025, м.Миколаїв, вул.Героїв

Сталінграда, 72)

про: стягнення заборгованості у розмірі 1604 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”в особі філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Військової частини А-0224 про стягнення заборгованості у розмірі 1604 грн. 26 коп.

Представник позивача у судове засідання не з‘явився, але від нього надійшли додаткові пояснення за № 399/06 від 16.07.2010р., якими він заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1604,26 грн., та у зв‘язку з неможливістю прибуття представника у судове засідання просить розгляд справи провести за його відсутністю за наявними матеріалами справи з урахуванням додаткових пояснень.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в частині основного боргу визнає, але проти нарахування пені у розмірі 11, 83 грн., збитків від інфляції-20,17 грн., та 3% річних-5,62 грн. заперечує, мотивуючи свою позицію тим, що фінансування відповідача здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету, а у випадку недостатності фінансування, відповідальність, згідно положень Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”, несе Міністерство оборони України. В зв’язку з цим, відповідач просить суд залучити до участі у справі Міністерство оборони України.

Одночасно представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що ними було сплачено позивачу 1112,47 грн., що фактично було сплатою, за експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв‘язку, за жовтень та авансом за листопад, грудень 2009 року і частково за січень 2010року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням за № 834 від 18.11.2009р.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

01.04.2003р. за №325/8 між сторонами було укладено договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв’язку, відповідно до умов якого споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі засоби та споруди зв’язку (кабелі ТЗБ 7*4*,1,2, ТБЗ 4*4*1,2, МПЄВК 1*4*1,2 згідно з паспортом та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією) (п.1.1. договору).

Умовами п.3.1 договору його учасники передбачили, що вартість технічного обслуговування засобів зв’язку споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв’язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунків виконавця.

Додатком №3 сторони погодили вартість послуг в сумі 120,27 грн. щомісяця.

25.07.2005р. сторони уклали додаткову угоду №2 про зміну і доповнення до Договору, якою змінили вартість послуг зв’язку, та погодили, що вартість експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних та станційних споруд зв’язку складає 354,17 грн. щомісячно.

Виконуючи умови договору, позивач в період з грудня 2009 року по квітень 2010 року надав споживачу послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних та станційних споруд зв’язку на загальну суму 1 604,26 грн, з яких основний борг становить основний борг - 1 566,64 грн., пеня - 11,83 грн., збитки від інфляції - 20,17 грн., З % річних - 5,62 грн.

Відповідач у відповідності до умов Договору повинен своєчасно здійснювати оплату за надані послуги, але розрахунки з позивачем відповідач проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушує умови Договору та ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, загальний борг в період: грудень 2009 р. - квітень 2010 р. включно становить 1 604,26 грн., з яких: основний борг - 1 566,64 грн., пеня - 11,83 грн., збитки від інфляції - 20,17 грн., З % річних - 5,62 грн.

У відповідності зі ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

08.04.2010р. за №1458/06 року відповідачу була направлена претензія з проханням погасити існуючий борг.

Відповідь на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.

Окрім суми боргу, на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача у відповідності збитки від інфляції за період з грудня 2009р. по квітень 2010р. у сумі 20,17 грн. та 3% річних за цей же період в розмірі 5,62 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі п.3.5 договору, яким передбачена відповідальність споживача за порушення строків розрахунків (затримка оплати), позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року яка за його розрахунком становить 11,83 грн.

Суд також вважає, що позовні вимоги в цій частині позову обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо неможливості виконати зобов’язання по сплаті штрафних санкцій та відсутності вини останнього у її виникненні, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Однак, враховуючи, що відповідач фінансується виключно з бюджету держави, враховуючи відсутність достатнього фінансування з боку держави для забезпечення повного функціонування та виконання завдань поставлених перед збройними силами України, на підставі ч.3 статті 83 ГПК України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що стягується до 1,83 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А-0224, 54025, м.Миколаїв, вул.Героїв Сталінграда, 72, (р/р35215030000132 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 08489704) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком”(03110, м.Київ, вул.Солом’янська, 3, р/р26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714)1566, 64 грн.- основного боргу, 1,83 грн. пені, 20,17 грн. збитків від інфляції, 5,62 грн. –3%річних, 101 грн. 36 коп. держмита та 232 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя