Рішення № 10631312, 26.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2010 р. Справа № 6/76-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії «Газ України»в особі Волинської філії ДК «Газ України»

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна»

про стягнення 5280, 60 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: Карачевський Б.І. –дов. № 106/10 від 31.12.2009 р.

від відповідача: Ковальчук П.О. –голова СВК «Україна».

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено.

На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки.

Суть спору:

Позивач –Дочірня компанія «Газ України»в особі Волинської філії ДК «Газ України», звернувшись з позовом до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна»просив стягнути 5280, 60 грн. боргу за отриманий природний газ, в т.ч. 4198, 99 грн. основного боргу, 427, 96 грн. пені, 521, 86 грн. інфляційних нарахувань, 131, 79 грн. –3% річних.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки природного газу № 7-25-8 від 29.09.2008 р., додаткову угоду №2 від 30.01.2009 р., додаткову угоду №3 від 28.04.2009 р., акти передачі-приймання природного газу від 30.04.2009 р., від 28.02.2009 р.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог № 02-01/112 від 26.07.2010 р. у якій повідомляє про часткову проплату відповідачем боргу, а саме, в сумі 2 000, 00 грн., що підтверджує відповідним платіжним дорученням № 148 від 09.07.2010 р. У зв’язку з цим, просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 2198, 99 грн. Решту позовних вимог залишити без змін.

Відповідач у письмових поясненнях та представник в судовому засіданні борг визнає частково. Проплату в сумі 2000 грн. підтверджує. Проти стягнення пені заперечує, посилаючись на пропуск строку позовної давності, передбаченого ст.258 ЦК України.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноважених представників сторін судом встановлено наступне.

          29.09.2008 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Волинської філії і Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Україна» було укладено договір поставки природного газу №7-25-8 з додатковими угодами №2 від 30.01.2009 р., №3 від 28.04.2009 р.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          В силу ст.9 ЦК України та ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначаються Господарським кодексом України.

          Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.           Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На виконання умов договору поставки природного газу № 7-25-8 від 29.09.2008 р., додаткових угод №2 від 30.01.2009 р. та №3 від 28.04.2009 р. Волинська філія ДК “Газ України” впродовж січня - лютого 2009 р. передала у власність Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Україна»1593 м.куб. природного газу на загальну суму 4198,99 грн.

Постачання відповідачеві природного газу у визначеній кількості стверджується долученими до матеріалів справи актами передачі-приймання природного газу від 30.04.2009 р., від 28.02.2009 р.

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу. Остаточний розрахунок проводиться на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Між тим, відповідач оплату наданих послуг в повному обсязі не провів. На час розгляду справи сума основного боргу з врахуванням заяви позивача становить 2198, 99 грн. і підлягає до стягнення.

          У зв’язку проплатою боргу в сумі 2000, 00 грн. після подачі позову до суду, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

          Водночас, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

          Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховані індекс інфляції 521, 86 грн. та 131, 79 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 427, 96 грн. пені.           Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.7.2. договору поставки природного газу № 7-25-8 від 29.09.2008 р. у разі несвоєчасної оплати спожитого природного газу, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

          У зв’язку з цим, право на нарахування пені у позивача виникло з 10.02.2009 р. відповідно до розділу 7 договору.

          Разом з тим, до стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 ЦК України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Пунктом 1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права.

          В даному випадку позивачу було відомо про порушення його права в частині оплати наданих послуг в лютому 2009 р. Відповідно строк позовної давності в частині стягнення пені закінчився 12.03.2010 р. Водночас, позовна заява позивачем подана до суду 26.05.2010 р., тобто з пропуском строку позовної давності.

          Згідно ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

          За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення пені в сумі 427, 96 грн.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн. та 236 грн. оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

          Господарський суд, керуючись ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 261, 267, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково в сумі 2852, 64 грн.

          2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» (44108, Ратнівський р-н, с.Прохід, р/р 260037525, МФО 303965, код ЄДРПОУ 03735860)

на користь Дочірньої компанії "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" (43016, м.Луцьк, вул.Ковельська, 1, р/р 260053013943 у Волинській філії обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Луцьк, МФО 303398, код ЄДРПОУ 23253092) 2852, 64 грн. заборгованості, в т.ч. 2198, 99 грн. основного боргу, 521, 86 грн. інфляційних нарахувань, 131, 79 грн. –3% річних та 102, 00 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат на ІТЗ.

          3. Провадження у справі на суму 2000, 00 грн. припинити.

4. В позові на суму 427, 96 грн. відмовити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя                                         В.А. Пахолюк

Дата підписання повного тексту рішення 28.07.2010 р.