Постанова № 106313, 11.08.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" серпня 2006 р. Справа № 323/18-06

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань № 205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Тетіїв"

про стягнення 28191,78 грн.

За участю представників:

Позивач - Лисенко Н.М.

Відповідач - не з'явився

Суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі (далі –позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Тетіїв»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості по платежам до Пенсійного Фонду України у сумі 28191,78 грн.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 24.07.2006 року за правилами Кодексу Адміністративного судочинства.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи повістками в судове засідання 11.08.2006 року без поважних причин не з’явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими відповідно до ст. 105. Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, оскільки відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2060,64 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Підприємство відповідача зареєстроване як платник збору до Пенсійного фонду, тому відповідно до ст. 1 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року є платником страхових внесків - відрахувань на соціальне страхування та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, отже, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону має подавати звітність до ПФУ, нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески до ПФУ.

На підставі щомісячних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, підприємство відповідача має заборгованість зі сплати таких витрат, що підтверджується наданими позивачем розрахунками за період з січня по грудень 2005 року.

Вимога позивача про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з огляду на діюче законодавство правомірна, тому підлягає задоволенню, враховуючи, що відповідно до п. 2 Розділу ХV „Перехідні положення Закону України № 1058- VІ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач зобов’язаний вносити плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному Фонду України, оскільки відповідно до вказаного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування яких є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено ставку в розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.п 6.4 ст. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 16.01.2004 року передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Пунктом 6.8 ст. 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування самостійно визначив суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за проведеними позивачем у відповідності до п. 6.4 Інструкції розрахунками, які надіслані відповідачеві, заборгованість по відшкодуванню складає 28191,78 грн. з врахування часткової сплати.

Таким чином, борг відповідача по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 28191,78 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога правомірна та доведена позивачем, відповідачем не спростована, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України № 1058 управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми, а на підставі ч. 3 ст. 106 зазначеного Закону мають право звернутись до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Тетіїв»(09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Стефаника, 7, код 00849474) на рахунок Управління Пенсійного фонду у Тетіївському районі (09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 11, код 22201466) 28191,78 (двадцять вісім тисяч сто дев’яносто одна) грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Кошик А. Ю.