Рішення № 10631211, 20.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "20" липня 2010 р. по справі № 4/80-38

за позовом Приватне підприємство "Інтертрейд"

до відповідача Приватний підприємець ОСОБА_2

про стягнення 65 586,22 грн.

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Собковський С. С. - довіреність у справі

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - приватне підприємстве "Інтертрейд", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до підприємця ОСОБА_2, с. Топільне, в якій просить стягнути 65586,22грн. в т.ч. 50000,09грн. основного боргу, 5693,04грн. пені, 3228,03грн. інфляції, 6665,06грн. річних.

Відповідач в судове засідання не зявився, обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду за його адресою, що підтверджується повідомленням № 29244329.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, поважності причин неявки не навів, господарський суд, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

8 вересня 2009 року між приватним підприємством "Інтертрейд" та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поставки № 9, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу по видаткових накладних (а.с. 8-29) на підставі довіреностей НБХ № 654546 від 31.08.2009р., ЯПО № 771807 від 22.09.2009р., ЯПО № 771815 від 13.11.2009р., ЯПО № 771818 від 24.11.2009р., залізобетонні вироби на загальну суму 91747,58грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідач повинен був оплатити вартість залізобетонних виробів, однак в порушення умов договору відповідач оплату здійснив частково в сумі 41747,49, внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 50000,09грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У звязку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 7.2. договору та за неналежне виконання договірних зобовязань та несвоєчасне проведення обовязкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку становить 5693,04грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно уточненого розрахунку становить 6665,06грн. - 24% річних згідно п. 7.3. договору та 3228,03грн. збитків завданих інфляцією.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 258, 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) в приватного підприємства "Інтертрейд", (м. Луцьк, вул. Індустріальна, 6, код 32748030) 50000,09грн. основного боргу, 5693,04грн. пені, 3228,03грн. інфляції, 6665,06грн. річних, 655,86грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСлободян П. Р.