Ухвала суду № 106305688, 19.09.2022, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 755/5896/22

Номер провадження: 2/365/198/22

У Х В А Л А

19 вересня 2022 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого -судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засіданняНОСОВОЇ О.О.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за електричну енергію,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - адвокат Мокрієнко Т.В. з позовом ОСОБА_1 про стягнення коштів за електричну енергію.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача вартість безобліково використаної електроенергії із врахуванням інфляційних втрат та 3% річних станом на дату подання позову у розмірі 43 576,55 грн.

14 вересня 2022 року відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі. Заяву обґрунтовує тим, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1648/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Оголошення про відкриття провадження у справі розміщено на сайті Вищого господарського суду України 02.08.2021 року за № 66967. З моменту відкриття справи про неплатоспроможність боржника, всі інші вимоги до боржника підлягають розгляду в межах справи про неплатоспроможність.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник позивача Приватного акціонерноготовариства «ДТЕККиївські регіональніелектромережі» МокрієнкоТ.В. направив до суду заяву, в якій просив справу розглядати у відсутність представника позивача.

Суд визнав можливим розглянути клопотання про закриття провадження без участі сторін, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Вирішуючи питання щодо можливості закриття провадження у справі суд керується правовою позицією, викладеною у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц, яка полягає у наступному.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

11 липня 2022 року (згідно інформації про поштове відправлення) позивач Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_1 про стягнення коштів за електричну енергію.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилової О.В. від 15 липня 2022 року цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Згурівського районного суду Київської області.

17 серпня 2022 року за наслідками автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Згурівського районного суду Київської області Хижному Р.В.

Ухвалою суду від 18 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

УхвалоюГосподарського суду Київської області від 02 серпня 2021 року відкрито провадження у справі № 911/1648/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно дост. 121 Кодексу України з процедур банкрутства.

02 серпня 2021 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про неплатоспроможність ОСОБА_1

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII).

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна... Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відтак, спір між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не можна погодитися з вимогою про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII.

За встановлених обставин, відповити відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про закриття провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 259, 260 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцати днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р. В. ХИЖНИЙ