Рішення № 106303172, 19.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2022Справа № 910/3892/22Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М., розглянувши матеріали справи №910/3892/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 7 226,40 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 7 226,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 22.05.2015, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на підставі договору страхування №АІ/5633193 виник обов`язок виплатити страхове відшкодування потерпілому - ОСОБА_1 , який відступив своє право вимоги виплати страхового відшкодування Фізичній особі-підприємцю Шияну Денису Сергійовичу (договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування від 16.09.2015), а позивач за договором про надання фінансових послуг факторингу від 30.09.2015 №5/30-09/2015 отримав від вказаної фізичної особи-підприємця усі права вимоги за наведеними грошовими зобов`язаннями. Позивач зазначає, що 02.03.2018 Господарським судом міста Києва було порушено справу про банкрутство ПрАТ «СК «Україна» №910/842/18, в межах якої грошові вимоги ТОВ «Маркс.Капітал» до ПрАТ «СК «Україна» були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру вимог кредиторів, а ПрАТ «СК «Україна» було ліквідоване. Посилаючись на підпункт ґ. п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вказує, що у відповідача виникло зобов`язання щодо сплати позивачу заборгованості за договором страхування №АІ/5633193, яке МТСБУ виконало частково шляхом виплати страхового відшкодування у сумі 28 905,59 грн. Позивач зазначає, що на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/11637/21 відповідачем було сплачено 2 109,71 грн 3% річних та 11 005,35 грн інфляційних втрат, а відтак залишок заборгованості, що виникла на підставі договору страхування №АІ/5633193 становить 7 226,40 грн (пеня).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/3892/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що МТСБУ зобов`язане відшкодувати за ліквідованого страховика виключно шкоду, до якої законом не віднесено сплату пені. Відповідач зазначає, що вимоги позивача вважаються повністю погашеними відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Окрім того, відповідач вказує, що МТСБУ не є правонаступником ліквідованого страховика, а відтак на нього не можуть бути покладені зобов`язання ПрАТ «СК «Україна», разом з тим, до позивача за договором про відступлення права вимоги не переходило право вимоги щодо пені. Відповідачем також заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позовна давність не була пропущена позивачем; розмір та обґрунтованість грошових вимог позивача до ПрАТ «СК «Україна» встановлені у справі 910/842/18, а тому не потребують доведення; відповідач помилково не визнає переходу до нього обов`язків страховика за договором страхування у повному обсязі (включаючи суму пені).

Беручи до уваги те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2015 у справі №759/8096/15-п встановлено, що 22.05.2015 ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки Audi, державний номер НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Toyota, державний номер НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Станом на дату дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5633193 (далі - договір страхування №АІ/5633193) Приватним акціонерним товариство «Страхова компанія «Україна».

22.05.2015 було проведено огляд пошкодженого автомобіля та у подальшому визначено вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП.

27.06.2015 ОСОБА_1 подав до ПрАТ «СК «Україна» заяву про страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2015 ОСОБА_1 та ФОП Шиян Д.С. уклали договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування на підставі якого ФОП Шиян Д.С. зайняв місце ОСОБА_1 в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаного ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди майну ОСОБА_1 від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.

30.09.2015 ФОП Шиян (клієнт) та ТОВ «Маркс.Капітал» (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №5/30-09/2015, відповідно до пункту 1.1. якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта, у тому числі з договору відступлення права вимоги (цесії) страхового відшкодування від 16.09.2015 (п.17 додатку №1 до договору факторингу).

Таким чином, починаючи з 30.09.2015 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування №АІ/5633193, яке виникло в результаті вищезазначеної ДТП, є ТОВ «Маркс.Капітал».

27.06.2015 закінчився строк, передбачений п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для прийняття ПрАТ «СК «Україна» рішення про виплату страхового відшкодування за договором №АІ/5633193. Однак ПрАТ «СК «Україна» не здійснило виплату страхового відшкодування.

02.03.2018 Господарським судом міста Києва було порушено справу про банкрутство ПрАТ «СК «Україна» №910/842/18.

30.03.2018 ТОВ «Маркс.Капітал» було подано заяву про грошові вимоги до ПрАТ «СК «Україна» у справі №910/842/18, в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору №АІ/5633193.

24.04.2018 ТОВ «Маркс.Капітал» було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ «СК «Україна» у справі №910/842/18, в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору страхування №АІ/5633193. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ «СК «Україна» перед ТОВ «Маркс.Капітал», в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору №АІ/5633193 (28 905,59 грн - сума страхового відшкодування, 2 109,71 грн - 3% річних, 11 005,35 грн - інфляційні втрати, 7 226,40 грн - пеня).

15.06.2018 грошові вимоги ТОВ «Маркс.Капітал» до ПрАТ «СК «Україна» у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору №АІ/5633193, були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 ПрАТ «СК «Україна» ліквідовано у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.

Відповідно підпункту ґ. п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, у МТСБУ виникли підстави для виконання зобов`язань за договором страхування №АІ/5633193 перед ТОВ «Маркс.Капітал».

20.08.2019 ТОВ «Маркс.Капітал» звернулось до МТСБУ з заявою про виплату боргу, у тому числі за договором страхування №АІ/5633193.

06.09.2019 МТСБУ було частково виконано зобов`язання за договором страхування №АІ/5633193 шляхом виплати позивачу 28 905,59 грн страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі 910/11637/21, яке набрало законної сили, з МТСБУ на користь ТОВ «Маркс.Капітал» стягнуто заборгованість у розмірі 13 115,06 грн, в тому числі: 2 109,71 грн 3% річних та 11 005,35 грн інфляційних втрат.

Разом з тим, зобов`язання в частині оплати пені у сумі 7 226,40 грн відповідачем не виконані.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, розмір та обґрунтованість грошових вимог ТОВ «Маркс.Капітал» до ПрАТ «СК «Україна» встановлені у справі №910/842/18, мають преюдиціальне значення та не потребують повторного доказування.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Наслідки прострочення страховиком відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну, визначені нормами статті 36 Закону, згідно з пунктом 36.5 якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19, МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.

Правильність цієї позиції узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог позивача до ПрАТ «СК «Україна» як на суму страхового відшкодування, так і на спірну у цій справі суму пені, а також узгоджується з умовами в пункті 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу від 30.09.2015 №5/30-09/2015 - щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотків, неустойки у повному обсязі.

З урахуванням наведеного, посилання відповідача на те, що вимоги позивача в частині стягнення пені вважаються погашеними відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та МТСБУ не є правонаступником ПрАТ «СК «Україна», тому на нього не можуть бути покладені зобов`язання ПрАТ «СК «Україна», суд вважає необґрунтованими.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Маркс.Капітал» про стягення з МТСБУ 7 226,40 грн пені, нарахованої за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування за договором страхування №АІ/5633193, є обґрунтованими та такими, що відповідають положенням чинного законодавства.

Разом з тим, відповідач у відзиві просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19, право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «СК «Україна» було ліквідоване ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18, тоді як позивач звернувся з цим позовом до суду 20.05.2022.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, зокрема, вказаний розділ доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, річний строк позовної давності за вимогами про стягнення пені мав сплинути 17.07.2020, однак є продовженим в силу вимог «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а відтак суд дійшов висновку про те, що позивач звернувся з цим позовом до суду в межах строку позовної давності.

Отже, позов ТОВ «Маркс.Капітал» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Частиною 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2022 №02/2022-АБ, укладеного між Адвокатським бюро «ТЕРЗІ ТА ПАРТНЕРИ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» та додаткової угоди №1 до нього, копію акта виконаних робіт (наданих послуг) від 18.05.2022 на суму 5 000,00 грн, копію детального опису робіт (наданих послуг) до вказаного акта, ордер серія ВІ №1084972 від 17.02.2022.

Згідно з п.2 ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача у зв`язку з однотипністю поданих позовів, які знаходяться у провадженні Господарського суду міста Києва.

Суд зазначає, що надані позивачем договір і акт виконаних робіт (наданих послуг) не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

З огляду на викладене, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг, а також з огляду на те, що в судовому порядку вже розглядалися аналогічні справи за участю тих самих сторін, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн.

Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10, код ЄДРПОУ 37686922) 7 226 (сім тисяч двісті двадцять шість) грн 40 коп. пені, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору та 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА