Рішення № 106303118, 19.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2022Справа № 910/5465/22

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" м. Києва

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 17378,49 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у липні 2022 року Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 3 вересня 2021 р. по вул. Ізюмській, 14/2 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Peugeot", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та "Kia", д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Kia", д.н. НОМЕР_2 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 19978,49 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Kia", відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 209.20.2555674 від 15 вересня 2020 р. страхове відшкодування в розмірі 19978,49 грн.

З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 17378,49 грн. шкоди, оскільки розмір відповідальності відповідача згідно поліса № ЕР/204874902 обмежений франшизою 2600 грн. а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на звернення позивача до нього із заявою про виплату страхового відшкодування з долученням договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 209.20.2555674 від 15 вересня 2020 р. без підписів сторін цього договору. Також посилався на проведення технічного огляду пошкодженого автомобіля без участі його представника.

У процесі розгляду справи позивач подав клопотання про витребування від Голосіївського районного суду м. Києва доказів, а саме, копії постанови від 1 жовтня 2021 р. у справі № 752/23226/21. Суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання у зв`язку з його безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 3 вересня 2021 р. по вул. Ізюмській, 14/2 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Peugeot", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та "Kia", д.н. НОМЕР_2 що належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Це підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2021 р. у справі № 752/23226/21.

Унаслідок зіткнення було пошкоджено автомобіль "Kia", д.н. НОМЕР_2 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 19978,49 грн., розмір якої визначено на підставі рахунку-фактури № 0000022141 від 10 вересня 2021 р., акту виконаних робіт № 2021021181 від 12 жовтня 2021 р., складених Філією "Автоцентр на столичному" Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація".

Доводи відповідача щодо проведення технічного огляду автомобіля без участі його представника самі по собі не спростовують правильність та ґрунтовність проведених огляду та дослідження. Належних доказів, які б спростовували обсяг завданих внаслідок ДТП пошкоджень та відповідно розміру шкоди, не надано.

Відповідно до п. 5.2 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. у разі потреби, виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця, та часу проведення огляду КТЗ здійснюється замовником дослідження. Таким чином залучення заінтересованих осіб для огляду є правом, а не є обов`язком замовника дослідження.

За наявності достатнього рівня фіксації процесу здійснення технічного огляду пошкодженого у ДТП автомобіля підстави для сумніву в об`єктивності такого дослідження відсутні. Тому доводи відповідача з цього приводу є необгрунтованими.

Позивач як страховик згідно платіжного доручення № ЦО06394 від 16 вересня 2021 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Kia" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 209.20.2555674 від 15 вересня 2020 р. страхове відшкодування в розмірі 19978,49 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2021 р. у справі № 752/23226/21 винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_1 якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як володільця автомобіля "Peugeot", д.н. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/204874902 на підставі Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та гр. ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 209.20.2555674 від 15 вересня 2020 р. перейшло право вимоги, яке ОСОБА_3 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

З наявної у матеріалах справи копії договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 209.20.2555674 від 15 вересня 2020 р. вбачається, що указаний договір підписаний його сторонами належним чином, тому доводи відповідача про протилежне не приймаються до уваги у зв`язку із необґрунтованістю.

Доказів відшкодування відповідачем позивачу завданої внаслідок ДТП шкоди не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов`язок з відшкодування оціненої шкоди, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 17378,49 грн. шкоди (19978,49 грн. шкода завдана внаслідок ДТП - 2600 грн. франшизи).

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" м. Києва задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код 22868348) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (04073, м. Київ, п-т Степана Бандери, буд. 22, код 36086124) 17378,49 грн. шкоди, 2481 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар