Рішення № 106301900, 19.09.2022, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1485/22

2/683/651/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/1485/22, 2/683/651/2022 за позовом ОСОБА_1 до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області і просить визнати за ним право на земельну частку (пай) у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Урожай» с. Чорна бувшого Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яку виділити з не витребуваних земельних часток (паїв) КСП «Урожай», що на території Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з 07 березня 1995 року він працював в сільськогосподарському підприємстві «Урожай» с. Чорна на посаді зварювальника і тоді ж був прийнятий в члени вказаного підприємства. У 1995 році розпочалося паювання земель і 18 липня 1995 року КСП «Урожай» отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ. Вказує, що на момент видачі вказаного Державного акту він був членом КСП «Урожай», однак його не було включено до списку громадян - членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю).

КСП «Урожай» здійснило паювання землі, яка належала йому на праві колективної власності, визначивши розмір земельної частки (паю) кожного члена колективного сільського підприємства без виділення земельної ділянки в натурі, проте сертифікат на право на земельну частку (пай) йому видано не було.

А тому вважає, що являючись на момент розпаювання земель членом КСП «Урожай», його безпідставно не включили до списку громадян - членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю), а тому він має право на земельну частку (пай) у вказаному підприємстві.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач - Староостропільська сільська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, натомість надіслала заяву, у якій просить справу слухати у відсутності свого представника.

Своїм правом на подачу відзиву у визначений судом строк відповідач не скористався.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 липня 1995 року на підставі рішення Чорнянської сільської ради народних депутатів №3 від 10 червня 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Урожай» с. Чорна Старокостянтинівського району Хмельницької області передано у колективну власність для вирощування сільськогосподарської продукції 1454 га землі, що підтверджується копією Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18 липня 1995 року (а.с.9-12).

ОСОБА_1 07 березня 1995 року був прийнятий на роботу в КСП «Урожай» с. Чорна на посаду зварювальника, а 15 вересня 1995 року його було звільнено з роботи за власним бажанням, що підтверджується записами у його трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Згідно архівного витягу №01.33/2021-03, наданого 10 січня 2022 року архівним відділом Хмельницької районної державної адміністрації, вбачається, що протоколом №4 від 11 березня 1995 року засідання правління КСП «Урожай» с. Чорна Старокостянтинівського району Хмельницької області заяву ОСОБА_1 про прийняття в члени колгоспу було задоволено та ухвалено рішення про прийняття ОСОБА_1 в члени КСП «Урожай» с. Чорна. Вказане рішення затверджено зборами уповноважених колгоспників від 24 травня 1995 року, протокол №2 (а.с.7).

Отже, ОСОБА_1 станом на 18 липня 1995 року був членом КСП «Урожай» с. Чорна Старокостянтинівського району Хмельницької області, однак не був включений до Списку громадян - членів КСП «Урожай», який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18 липня 1995 року, виданого вказаному товариству (а.с.13-17).

За повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №45/281-22 від 10 січня 2022 року та №769/281-22 від 09 лютого 2022 року середній розмір земельної частки (паю) по КСП «Урожай» с. Чорна бувшого Старокостянтинівського району Хмельницької області становить 3,27 в умовних кадастрових гектарах. ОСОБА_1 не включений до Списку громадян - членів КСП «Урожай», який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18 липня 1995 року, й сертифікат на право на земельну частку (пай) йому не видавався (а.с.19, 8).

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Відповідно до преамбули Закону України N899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Згідно ст.ст. 1, 2 Закону N 899-IV право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

У відповідності до ст.ст. 3, 5 Закону N 899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Статтею 13 Закону N 899-IV передбачено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Пунктом 17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Отже, вищезазначеними правовими нормами встановлено відсутність на даний час будь-яких строків для звернення із сертифікатом для виділення земельної ділянки в натурі.

Як роз`яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі-КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Пунктом 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

В абзаці десятому пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30січня 2003року №3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент видачі КСП «Урожай» Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18 липня 1995 року був членом КСП «Урожай», однак не був включений в Список громадян - членів зазначеного підприємства, який є додатком до вказаного Державного акту на право колективної власності на землю, виданого 18 липня 1995 року КСП «Урожай».

Отже, відповідно до п.7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» ОСОБА_1 , як член КСП «Урожай», набув право на отримання сертифікату на земельну частку (пай) з моменту видачі Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ №0ІІ від 18 липня 1995 року, та має право на земельну частку (пай) з земель колективної власності КСП «Урожай».

Враховуючи, що сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 не видавався, а також, що його право на земельну частку (пай) з земель колективної власності КСП «Урожай» виникло з моменту видачі Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Урожай», тобто з 18 липня 1995 року, і таке право є триваючим, з того часу припинено не було, ніким не заперечувалось та існує на даний час, тому за позивачем слід визнати право на земельну частку (пай) в КСП «Урожай» с. Чорна бувшого Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Урожай» с. Чорна бувшого Старокостянтинівського району Хмельницької області розміром 3,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Староостропільська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Центральна,2/14 с. Старий Остропіль Хмельницького району Хмельницької області, 31146, код ЄДРПОУ 04405461.

Текст рішення складено 19 вересня 2022 року.

Суддя: