Рішення № 106301509, 15.09.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/213/22

Провадження № 2/484/391/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2022р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.

секретар судового засідання - Шаповалова В.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - Тітаренко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю 'Агрофірма Корнацьких', третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро" про стягнення орендної плати

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю 'Агрофірма Корнацьких', третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро" про стягнення орендної плати за 2018р. - 2020р. в розмірі 5179,77грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказав, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,9350га., кадастровий номер 4825484000:02:000:0496, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах території Первомайської міської ради (колишня Ленінська сільська рада Первомайського району Миколаївської області).

29.12.2012 року між ним та ТОВ «Партнер Агро», був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком на 20 років. Однак, останнім в порушення умов договору оренди землі, протягом 2018-2020 років не виконуються умови договору, а саме не сплачується орендна плата, визначена договором оренди землі в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1726,59 грн. за кожен рік.

При зверненні до ТОВ «Партнер Агро» йому стало відомо, що останнє не має можливості використовувати земельну ділянку і не сплачує орендну плату, так як вказана земельна ділянка фактично використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких».

Отже, позивач вважає, що через дії відповідача, сума не отриманої ним орендної плати за 2018-2020 роки становить 1726,59 грн. х 3 роки = 5179,77 грн.

В судовому засіданні позивач, уточнюючи позовні вимоги, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача за період з 2018-2020 роки 5179 (п`ять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн. 77 коп. безпідставно збережених коштів.

Представник третьої особи, ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_2 , в судовому засіданні та у відзиві просив відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи, що порівняльний аналіз підписів у позовній заяві та у доданих до неї копіях паспорту і договору оренди землі вказує на те, що підпис у позовній заяві не належить позивачу, а виконаний іншою особою, а тому, на думку представника відповідача, позов подано та підписано не ОСОБА_1 . Також, позивачем не надано суду достатніх та допустимих доказів факту незаконного користування ТОВ «Агрофірма Корнацьких» земельною ділянкою позивача. Крім того, на думку представника відповідача, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, які нібито встановлюють факт самовільного зайняття земельної ділянки, за об`єктом - земельної ділянки від 27.09.2018р. №531/ДК/1121/АП/09/01/-18, та акти обстеження земельної ділянки від 02.09.2020р. №571-ДК/285/АО/10/01 /-20, від 16.08.2019р., №332- ДК/281/АО/10/01/-19, від 30.05.2018р. №185-ДК/186/АО/10/01/-18, є підробленими, оскільки підпис службової особи Держгеокадастру, зокрема Томова І.П. , у зазначених документах кардинально відрізняється один від одного, а тому вчинені різними особами за одну і ту ж особу. Також, всупереч встановленому законом порядку, справа про адміністративне правопорушення за самовільне зайняття земельної ділянки не ініціювалася Головним управлінням Держгеокадастру, тобто питання щодо встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок конкретною особою, у встановленому порядку не встановлено. Крім того, ТОВ «Партнер-агро» не має права користуватися земельною ділянкою, зазначеною в позовній заяві, не внаслідок її «самовільного захоплення» відповідачем, а, зокрема, внаслідок накладення на неї арешту. Окрім того, позивач не надав належних та допустимих доказів створення перешкод ТОВ «Агрофірма Корнацьких» в користуванні земельною ділянкою, зазначеною в позовній заяві, позивачу або ТОВ «Партнер-агро».

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 991325, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,9350га., кадастровий номер 4825484000:02:000:0496, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.(а.с.7)

29.12.2012 року між ним та ТОВ «Партнер Агро», був укладений договір оренди даної земельної ділянки строком на 20 років. Пунктами 9, 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 5 % від нормативно грошової оцінки землі, що становить 1726,59 грн. і сплачується не пізніше 31 грудня кожного року користування.

Представник відповідача, ОСОБА_2 , в судовому засіданні та у відзиві стверджував, що позивачем не надано суду достатніх та допустимих доказів факту незаконного користування ТОВ «Агрофірма Корнацьких» земельною ділянкою позивача. Крім того, на думку представника відповідача, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, які нібито встановлюють факт самовільного зайняття земельної ділянки, за об`єктом - земельної ділянки від 27.09.2018р. №531/ДК/1121/АП/09/01/-18, та акти обстеження земельної ділянки від 02.09.2020р. №571-ДК/285/АО/10/01 /-20, від 16.08.2019р., №332- ДК/281/АО/10/01/-19, від 30.05.2018р. №185-ДК/186/АО/10/01/-18, є підробленими, оскільки підпис службової особи Держгеокадастру, зокрема Томова І.П. , у зазначених документах кардинально відрізняється один від одного, а тому вчинені різними особами за одну і ту ж особу. Також, всупереч встановленому законом порядку, справа про адміністративне правопорушення за самовільне зайняття земельної ділянки не ініціювалася Головним управлінням Держгеокадастру, тобто питання щодо встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок конкретною особою, у встановленому порядку не встановлено.

Однак, дані твердження представника відповідача не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 762 ЦК України встановлений обов`язок наймача вносити плату за користування майном у розмірах та строки визначені договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

З відомостей з Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків № 1306 від 20.12.2021р. вбачається, що в період за 2018-2020 роки орендна плата позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, що свідчить про невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди землі.(а.с.10)

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що у 2013 році та протягом 2018-2020 років ТОВ «Партнер-Агро» було позбавлене можливості обробляти земельні ділянки площею 1520,1737 га, у тому числі земельну ділянку позивача, так як фактично вона оброблялась іншою особою - ТОВ «Агрофірма Корнацьких», що об`єктивно підтверджується поясненнями представника третьої особи та іншими письмовими доказами, які були досліджені судом.

Так, згідно рішення господарського суду Миколаївської області від 23 серпня 2013 року у справі № 915/1111/13, яке набрало законної сили, зобов`язано ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути ТОВ «Партнер-Агро» самовільно зайняті земельні ділянки площею 1520,1737 га.(а.с.173-177)

04.07.2013 року господарський суд Миколаївської області у справі №915/1125/13 за позовом орендаря - ТОВ "Партнер-Агро" до ТОВ "Агрофірма Корнацьких" про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, прийняв ухвалу про забезпечення позову, якою заборонив ТОВ "Агрофірма Корнацьких" вчиняти будь-які дії на земельних ділянках, які орендуються ТОВ "Партнер-Агро" і розташовані біля с. Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області. Вказана ухвала була виконана у примусовому порядку державним виконавцем ВДВС Первомайського МУЮ 24.02.2014 року.

Разом з тим, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не припинило свою протиправну діяльність та самовільно займало земельні ділянки в тому числі й позивача протягом 2018-2020 років, що підтверджується матеріалами перевірок Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, зокрема: актом обстеження земельної ділянки від 30.05.2018р. №185-ДК/186/АО/10/01/-18, складеним державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Лемешко Т.В., за участю ОСОБА_5 та Томова І.П. з додатками (план - схема земельної ділянки); актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 27.09.2018 № 531-ДКУ1129/АП/09/01/-18, складеним державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Томовим І.П., за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з додатками (план - схема земельної ділянки); актом обстеження земельної ділянки від 16.08.2019р., №332- ДК/281/АО/10/01/-19, складеним державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Давиденко Т.В., за участю ОСОБА_8 та Томова І.П. з додатками (план - схема земельної ділянки); актом обстеження земельної ділянки від 02.09.2020р. №571-ДК/285/АО/10/01/-20, від 16.08.2019р., складеним державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Томовим І.П., за участю ОСОБА_9 з додатками (план - схема земельної ділянки).(а.с.11-22)

Також, суд звертає увагу на те, що кожен акт вказаних матеріалів Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, крім Томова І.П. , підписаний принаймні ще одним державним інспектором, відмінним від названого, достовірність підписів яких відповідачем не піддається сумніву.

При цьому, питання встановлення належності підпису певній особі, з огляду на предмет та підстави позову не належать до обставин, що підлягають доказуванню в даній справі.

Крім того, на думку суду, матеріали Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області складені внаслідок колегіального проведення перевірок державними інспекторами (в групі), і розбіжності в підписанні документів окремими учасниками перевірок протягом тривалого часу (більше 3 років) не можуть вплинути на можливість встановити відповідні обставини, для підтвердження яких подано відповідні докази.

Також, згідно листа державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області Томова І.П. від 08.08.2022р., останній підтвердив, що приймав участь у вищевказаних перевірках дотримання вимог земельного законодавства та особисто підписував зазначені акти перевірок.(а.с. 243)

Отже, зазначені в позовній заяві обставини в судовому засіданні були підтверджені сукупністю доданих до позову документів, а саме: ксерокопією рішення Господарського суду Миколаївської області від 23 серпня 2013 року у справі № 915/1111/13; ксерокопією ухвали господарського суду Миколаївської області у справі №915/1125/13 від 04 липня 2013 року про забезпечення позову та ксерокопіями актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.

На підставі вищевикладеного, суд вважає доведеним факт того, що у 2018-2020 роках орендна плата позивачу не виплачувалася, оскільки орендар не мав змоги користуватися землею, отримувати з цього дохід, а відповідно і сплачувати орендну плату за використання землі, так як земельна ділянка, що належить позивачу, фактично оброблялась іншою особою - ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Матеріали справи містять достатні докази, які у сукупності, на думку суду, спростовують заперечення відповідача та свідчать про фактичне його користування земельною ділянкою позивача за спірний період та було предметами перевірки дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, якими встановлено зайняття відповідачем земельної ділянки, яка орендована третьою особою у справі.

Також, твердження представника відповідача стосовно того, що порівняльний аналіз підписів у позовній заяві та у доданих до неї копіях паспорту і договору оренди землі вказує на те, що підпис у позовній заяві не належить позивачу, а виконаний іншою особою, а тому, позов подано та підписано не ОСОБА_1 не заслуговує на увагу оскільки, будь - яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позовна заява підписана не позивачем, а іншою особою представником відповідача не надано, відомості про володіння останнім спеціальними знаннями, необхідними для здійснення такого висновку матеріали справи не містять, що свідчить про те, що підробка підпису позивача у позовній заяві є лише припущенням представника відповідача, клопотання про призначення судово - почеркознавчої експертизи для підтвердження вказаних обставин останнім не заявлялося.

Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що саме він підписав позовну заяву.

Главою 83 ЦК України врегульовані відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частиною шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.

При цьому вина для кондикційних зобов`язань не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у с праві № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018р. у справі № 922/3412/17-ц, постанова КЦС Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 724/292/15-ц).

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки ТОВ «Агрофірма Корнацьких», який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", місцезнаходження якого Миколаївська область, Первомайський район, с. Чаусове Друге, вул. Молодіжна, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31929340, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за період з 2018-2020 роки 5179 (п`ять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн. 77 коп. безпідставно збережених коштів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", місцезнаходження якого Миколаївська область, Первомайський район, с. Чаусове Друге, вул. Молодіжна, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31929340, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40коп.

Повне судове рішення буде складено 23.09.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких", місцезнаходження: Миколаївська область, Первомайський район, с. Чаусове Друге, вул. Молодіжна, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31929340.

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро", місцезнаходження: вул. Потьомкінська, 31/12, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38247232.

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко