Вирок № 106299374, 19.09.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2730/22

Провадження № 1-кп/346/528/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2022 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Сав`яка О.В.

прокурора Солтиса О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Синишина П.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/346/528/22, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2022 року за № 12022091180000422 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кострома Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, українця, громадянина України, не працює, не одруженого, на утриманні нікого не має, неодноразово судимого, востаннє:

- вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.07.2020 року за ч. 2 ст.185, ч. 3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч. 2 ст.310, ч.3 ст.15-ч.2 ст.186 КК України, на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці (покарання відбув);

- вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.07.2022 року за ст.395 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці (покарання не відбув),

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 - ч. 4 ст.185 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Обвинувачений, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, під час непогашеної судимості повторно вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності при наступних обставинах.

Так, 04.07.2022 року близько 20:36 год. обвинувачений, перебуваючи в магазині «Екомаркет» ТзОВ «Торговий дім «Аванта», що за адресою: м. Коломия, пр. Грушевського, 82/1, Івано-Франківської області, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, знаючи про те, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, Указу Президента України № 64/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 року в Україні введено воєнний стан, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з торгових полиць торгового залу вказаного магазину шляхом вільного доступу таємно викрав три твердих дезодоранти марки «Old Spise Gaptain» об`ємом 50 мл, вартістю 65,72 грн. за одиницю товару, та упаковку кави натуральної розчинної сублімованої марки «Kronung Jacobs» вагою 300 грамм вартістю 359,24 грн. Однак, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення кримінального правопорушення до кінця, вказане правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від його волі, оскільки, пройшовши повз торгову касу даного магазину, обвинувачений був затриманий охоронцем магазину ОСОБА_2 . Вказаними діями обвинувачений намагався викрасти із вказаного магазину товари на загальну суму 556,40 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, вказані в обвинувальному акті. Він також пояснив, що на початку літа точної дати не пам`ятає, він зайшов в приміщення супермаркету «Екомаркет», звідки, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав три дезодоранти та пачку кави, які засунув їх собі за куртку та намагався вийти з магазину, але був затриманий охоронцем останнього, а згодом приїхали працівники поліції. Викрав вказані речі з метою того, щоб їх продати та купити продукти харчування. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Представник потерпілого Вороніна М.А. в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності, не заперечує проти розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду (а.п. 42).

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз`яснено учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст.15 - ч.4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта», в умовах воєнного стану.

Прокурор просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначити покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, з урахуванням положень ч. 3 ст.68 КК України, на строк 5 років, на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 11.07.2022 року та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; вирішити питання про долю речових доказів.

Захисник обвинуваченого зазначає, що оскільки обвинувачений вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та з його сторони було активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке він вчинив внаслідок збігу тяжких обставин, представник потерпілого висловила свою позицію про несуворість покарання, тобто покарання на розсуд суду, матеріальна шкода стороною потерпілого не заявлялась, тому просить призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.

Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вказаною в ст.67 КК України, є рецидив злочину.

Одночасно суд враховує особу винного, який не вперше притягається до кримінальної відповідальності, (а.п. 45-51), відбував покарання у виді позбавлення волі за вчинення, у тому числі, корисливих злочинів, після відбуття якого звільнився з місць позбавлення волі 24.12.2021 року (а.п. 52) та, не зробивши для себе належних висновків, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення під час непогашеної і не знятої судимості, негативно характеризується за місцем проживання (а.п. 55), на обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває (а.п. 53), однак, перебуває на обліку в наркологічному кабінеті (а.п. 54), ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку представника потерпілого про призначення покарання на розсуд суду, викладену в її письмовій заяві (а.п.42).

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.

Судом враховується і проміжок часу, за який було вчинено інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, що на думку суду свідчить про свідоме нехтування обвинуваченим правилами, встановленими в суспільстві в частині охорони права власності та про його стійку антисоціальну спрямованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, позиції прокурора, представника потерпілого, висловлену в письмовій заяві, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що встановлені в справі пом`якшуючі обставини перебувають у такому співвідношенні, що в цілому значно зменшують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а тому призначення останньому навіть мінімального покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України в даному випадку є явно недоцільним і наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, якими є відсутність роботи внаслідок військової агресії проти України та як наслідок важке матеріальне становище, та дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, відсутність матеріальних наслідків вчиненого, цивільного позову і матеріальної шкоди, а також будь-яких претензій до нього зі сторони представника потерпілого, дають можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що призначення в даному конкретному випадку покарання, яке є нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до передбачених ст. 65 КК України загальних засад призначення покарання. Оскільки злочин в рамках даного кримінального провадження обвинувачений вчинив до постановлення вироку Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.07.2022 року, тому йому необхідно призначити покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань. Підстави для зарахування покарання за попереднім вироком за правилами, передбаченими в статті 72 КК України, відсутні, оскільки як зазначив в судовому засіданні прокурор вказаний вирок не приведено до виконання. Доказів стану здоров`я обвинуваченого ні ним, ні його захисником до матеріалів кримінального провадження не долучено.

Необхідності зміни запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили немає. Тому суд вважає, що цей запобіжний захід слід залишити до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про речові докази слід вирішити згідно з правилами ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 - ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання цього покарання та покарання, призначеного вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.07.2022 року, остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 7 (сім) місяців.

Строк відбуття ОСОБА_1 визначеного остаточного покарання рахувати з 04 липня 2022 року, тобто з дня його фактичного затримання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили.

Питання про речові докази вирішити таким чином:

- три твердих дезодоранти марки « Old Spise Gaptain» об`ємом 50 мл. та упаковку кави натуральної розчинної сублімованої марки «Kronung Jacobs» вагою 300 грам, передані на відповідальне представнику потерпілого ОСОБА_3 , повернути останній після набрання вироком законної сили;

- диск з відеозаписом вчинення кримінального правопорушення зберігати при матеріалах кримінального провадження, які наявні в Коломийській окружній прокуратурі.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Яремин М. П.