Рішення № 106298852, 16.09.2022, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2839/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16.09.2022 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1 , представника позивача Огородника О.М. , представника відповідача Федчишина В.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_7 була власником земельної ділянки загальною площею 1, 5438 га, кадастровий номер 0520680800:01:003:0086, цільове призначення для ведення товарного сільського господарського виробництва, що знаходиться на території Великокрушлинецької сільської ради Вінницького району, наразі територія Вінницької міської об`єднаної територіальної громади. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, після її смерті відкрилась спадщина, до якої входять, зокрема, вищевказана земельна ділянка. Спадкоємців першої, другої, третьої черги за законом та за заповітом на земельну ділянку немає. У спадкодавця не було своїх дітей та сім`ї, вона була одинокою, тому крім далеких родичів у спадкодавця відсутні будь-які особи, які могли б претендувати на спадкове майно. Інші родичі, зокрема, двоюрідні сестри ОСОБА_7 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які залучені до справи як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як спадкоємці п`ятої черги, пропустили строк на прийняття спадщини і відповідно до заяв підтвердили, що спадщину після смерті ОСОБА_7 не прийняли та на неї претендують, в суд за продовженням строків прийняття спадщини звертатись не будуть.

Позивач вказує, що здійснювала догляд за ОСОБА_7 з 2004 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомагала останній у побуті, у вирішенні господарських питань, здійснювала витрати на утримання ОСОБА_7 , а також купівлю ліків, у наданні одягу, крім того, проживала з померлою, оскільки ОСОБА_7 знаходилась на «Д» обліку в Михайлівській АЗПСМ і їй необхідний був постійний контроль, здійснювала належний догляд та виконувала рекомендації лікаря. Після смерті ОСОБА_7 позивачем було здійснено реєстрацію актового запису про смерть для отримання допомоги на поховання та здійснено поховання ОСОБА_7 .

Враховуючи вищевикладене, а також проживання з ОСОБА_7 , з якою позивач була пов`язана спільним місцем проживання, побутом та наявністю взаємних прав і обов`язків, позивач вважає, що є спадкоємцем четвертої черги на підставі ст. 1264 ЦК України.

Позивач зазначає, що подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін, однак в неї виникли труднощі в оформленні спадщини на спадкове майно, зокрема на земельну ділянку, оскільки позивач не являється прямим спадкоємцем відповідно до закону, а заповіт спадкодавцем не складений, у зв`язку з чим виникла необхідність звернутись з даним позовом до суду.

За вказаних обставин, посилаючись на ст.ст. 1261 - 1265 ЦК України, позивач просить суд встановити факт проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_7 не менш як 5 років до часу відкриття спадщини та визнати за нею право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом (а.с. 41 - 44).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 05.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Також витребувано з Вінницької районної державної нотаріальної контори засвідчену копію спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_7 та задоволено клопотання про виклик та допит свідків (а.с. 55 - 56).

Представник відповідача, на підставі ст. 178 ЦПК України, надав суду відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими, а доводи, якими обґрунтовано вимоги, не підтвердженими доказами. Так, зокрема, щодо вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, відповідач зазначає, що позивач лише надавала допомогу у вирішенні господарських питань ОСОБА_7 , згідно довідки № 789 від 10.09.2021, виданої Стадницьким старостинським округом Вінницької міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за іншою адресою, інших підтверджуючих документів щодо постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем немає. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем прихований факт заміжжя із ОСОБА_8 , з яким вона зареєстрована та проживає за однією адресою. За таких обставин, відповідач критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 про наявність у неї в період з 2004 року по день смерті спадкодавця фактичних сімейних відносин зі спадкодавцем, оскільки в цей час у позивача існували сімейні відносини із ОСОБА_8 , з яким вона складає подружжя.

Також відповідач вказує, що відповідно до довідки департаменту соціальної політики Вінницької міської ради ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, як отримувач житлової субсидії за місцем реєстрації. У наданих ОСОБА_1 до управління документах містяться платіжні документи про сплату комунальних послуг, а саме: платіжна квитанція за лютий 2021 року, що свідчить про те, що на момент життя ОСОБА_7 позивач проживав та користувався комунальними послугами за іншою адресою. Таким чином, на думку відповідача, зі змісту наданих позивачем доказів не вбачається, що спадкодавець протягом останніх 5 років, які передували відкриттю спадщини, проживав однією сім`єю з ОСОБА_1 . За вказаних обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 76 - 79).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 01.02.2022 закрито підготовче провадження в справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 122).

В судовому засіданні позивач та її представник, адвокат Огородник О.М., позов підтримали, пояснили, щопозивач та ОСОБА_7 проживали разом з 2004 року в будинку номер АДРЕСА_1 , вона здійснювала догляд за ОСОБА_7 , в подальшому позивач пояснила, що проживала з ОСОБА_7 з 2007 року, після смерті її тітки, щоб вона не проживала сама, спали в одній кімнаті, разом все робили по господарству, збирали городину і лікарські трави, продавали їх на ринку, оскільки в ОСОБА_7 будь-якого іншого доходу не було. Свій будинок позивач лише утримувала та доглядала за земельною ділянкою, більшість часу все-таки проводила в ОСОБА_7 . Будь-якої іншої допомоги ОСОБА_7 не мала, її найближчі родичі, двоюрідні сестри, які є третіми особами в справі, не допомагали, спадщини не приймали та на неї не претендують. Заяву про отримання субсидії писала лише з метою зменшити витрати на утримання її власного будинку.

Представник відповідача Федчишин В.А. в судовому засіданні підтримав наданий суду відзив та просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем доведено лише надання допомоги ОСОБА_7 , постійного проживання зі спадкодавцем не доведено. У позивача є чоловік, який проживає за її зареєстрованим місцем проживання, при отриманні субсидії позивач вказала адресу зареєстрованого місця проживання, а тому заявлені вимоги вважає недоведеними.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_7 орієнтовно з 2002 року, у всьому їй допомагала, і в городі, і в їжі, і в побуті, так як вона була хвора. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає, знає, що є сестри, які відмовились від спадщини на користь ОСОБА_1 . Так як вони жили по сусідству, позивач доглядала і за своїм господарством, і за ОСОБА_7 . Вона бачила, що позивач завжди в господарстві ОСОБА_7 , де позивач ночувала, вона не знає, та більше часу вона була з ОСОБА_7 . Чи був у них спільний бюджет, вона не знає. Чому саме ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_7 не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він проживає по сусідству з 2015 року, бачив, що ОСОБА_1 вела за ОСОБА_7 догляд, і ночувала у ОСОБА_7 , і купувала їй речі, і лікувала вона її за свої кошти, так як ОСОБА_7 жила дуже бідно. В ОСОБА_1 будинок через дорогу від будинку, де проживала ОСОБА_7 , вона завжди гарно відзивалася про ОСОБА_1 . Вважає, що вони проживали як одна сім`я, знайшли з нею спільну мову. Інші родичі ОСОБА_7 на спадщину не претендують.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що з 2014 року ОСОБА_1 почала опікуватися ОСОБА_7 , постійно доглядала і опікувалася нею. В ОСОБА_7 є двоюрідні сестри, але вони на майно не претендують. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 разом тримали качки, кури, ОСОБА_7 хворіла, тому вони мали спільний бюджет, оскільки її треба було лікувати. Знає, що ОСОБА_1 оплачувала комунальні послуги за ОСОБА_7 , про що їй пояснила ОСОБА_1 у відділенні, купувала їй ліки. ОСОБА_7 доходів ніяких не мала, не працювала, пенсіонером не була. Більше часу позивач була у ОСОБА_7 , до свого будинку лише навідувалася. Жили вони як одна сім`я, не сварилися.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, подали суду заяви, відповідно до яких позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд розглянути справу за їх відсутності та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Також судом досліджено наступні надані сторонами докази.

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 40461023 від 10.07.2015, ОСОБА_7 була власником земельної ділянки, кадастровий номер 0520680800:01:003:0086, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1-743, виданого 10.07.2015 (а.с. 5, 45, 52).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 24.02.2021 складено актовий запис № 58 (а.с. 6).

Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64725514 від 15.05.2021, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, зареєстровано спадкову справу за № 67648832від 15.05.2021, спадкодавець ОСОБА_7 (а.с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. В-Крушлинці Вінницького району Вінницької області, батьком є ОСОБА_12 , матір`ю є ОСОБА_13 (а.с. 8).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_14 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Коханівка Липовецького району Вінницької області, батьком є ОСОБА_15 , матір`ю є ОСОБА_16 (а.с. 9).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14 30.09.1989 уклали шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_18 (а.с. 10)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Коханівка Липовецького району Вінницької області, батьком є ОСОБА_15 , матір`ю є ОСОБА_16 (а.с. 11)

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 02.06.1985 уклали шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_21 (а.с. 12)

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , ОСОБА_15 та ОСОБА_22 24.08.1963 уклали шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_23 (а.с. 13).

Відповідно до копії заяви, засвідченої приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Рибаченко Г.Д. та зареєстрованої за № 799, ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_7 спадщину в установлені строки не прийняла та на неї не претендує та в суд за продовженням строків прийняття спадщини звертатись не буде (а.с. 14).

Згідно копії заяви, засвідченої приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Рибаченко Г.Д. та зареєстрованої за № 801, ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_7 спадщину в установлені строки не прийняла та на неї не претендує та в суд за продовженням строків прийняття спадщини звертатись не буде (а.с. 15).

Відповідно до копії заяви, засвідченої приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Рибаченко Г.Д. та зареєстрованої за № 800, ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_7 спадщину в установлені строки не прийняла та на неї не претендує та в суд за продовженням строків прийняття спадщини звертатись не буде (а.с. 16).

Згідно копії довідки № 164 від 30.05.2018, виданої виконкомом Великокрушлинецької сільської ради, ОСОБА_7 зареєстрована в АДРЕСА_1 і її сім`я має такий склад: ОСОБА_7 (а.с. 17).

Відповідно до копії довідки № 789 від 10.09.2021, виданої Стадницьким старостинським округом, ОСОБА_7 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 15.02.1981 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Згідно копії довідки № 788 від 10.09.2021, виданої Стадницьким старостинським округом, ОСОБА_1 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , надавала допомогу у вирішенні господарських питань ОСОБА_7 (а.с. 19).

Згідно копії довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Вороновицької селищної ради Михайлівська АЗПСМ, ОСОБА_1 неодноразово зверталась за медичною допомогою для ОСОБА_7 , яка знаходилась на «Д» обліку в Михайлівській АЗПСМ з вказаним діагнозом, здійснювала належний догляд та виконувала рекомендації лікаря. 21.02.2021 лікарем ЗПСМ ОСОБА_24 видано лікарське свідоцтво про смерть № 193, яке отримала ОСОБА_1 (а.с. 20).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00029704617 від 24.02.2021, реєстратором Вінницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 24.02.2021 за № 00142148310 здійснено реєстрацію актового запису про смерть ОСОБА_7 21.02.2021 на запит ОСОБА_1 (а.с. 21).

Згідно копії виписки по картковому рахунку, ОСОБА_1 24.03.2021 отримала допомогу на поховання у розмірі 1 000 грн відповідно до рішення виконкому ВМР № 693 від 19.03.2021 (а.с. 22).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.07.2015, ОСОБА_7 успадкувала земельну ділянку площею 1, 5438 га, кадастровий номер: 0520680800:01:003:0086, що розташована на території Великокрушлинецької сільської ради, Вінницького району, Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 46, 48, 51, 53).

Відповідно до копії спадкової справи № 211/2021 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 подала заяву до приватного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіти, спадкові договори в Спадковому реєстрі відсутні, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину відсутні, відповідно, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи, номер у Спадковому реєстрі 67648832, дата заведення спадкової справи 15.05.2021, спадкодавець ОСОБА_7 (а.с. 62 - 65).

Згідно копії листа Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради № 08-00-019-78247 від 23.11.2021 з доданими матеріалами, ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення (Лівобережне) департаменту соціальної політики міської ради, як отримувач житлової субсидії. 28.05.2021 ОСОБА_1 звернулась до управління із заявою, декларацією та необхідними документами щодо оформлення житлової субсидії на неопалювальний період 2021 року. Відповідно до розрахунку житлова субсидія з 01.05.2021 не призначена в зв`язку із перевищенням обсягу обов`язкового відсотку платежу над розміром плати за житлово-комунальні послуги. В жовтні 2021 року управлінням було проведено автоматичний розрахунок житлової субсидії на опалювальний період 2021-2022 р., розмір якої склав 316, 42 грн. Відповідно до копії декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 28.05.2021, до складу домогосподарства входять ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , відповідно до копій квитанцій про оплату послуг ТОВ «Вінницягаз Збут» ОСОБА_1 здійснювала оплату послуг, наданих за адресою АДРЕСА_2 , в лютому та квітні 2021 року (а.с. 80 - 85 зі звороту).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду та оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 181 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Зокрема, неможливість встановлення факту проживання однією сім`єю особою, яка перебувала в зареєстрованому шлюбі, з іншою особою, не поширюється щодо осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім`єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.

Таким чином, сам по собі факт перебування ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 не є юридичною перешкодою для встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 .

Так само та обставина, що спадкодавець та позивач ніколи не були зареєстровані за однією адресою, також не може бути сама по собі достатньою підставою для підтвердження або спростування факту спільного проживання, оскільки норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини не вимагають наявності такого факту (Висновок Верховного Суду у постанові від 12.08.2019 року у справі № 521/16365/15).

Визначальним в даному випадку є доведення належними, допустимими і достатніми доказами факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем однією сім`єю (спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків) не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Позивач зазначає, що факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 підтверджується наданими нею письмовими доказами та показами допитаних в судовому засіданні свідків.

Водночас, в наданій позивачем довідці № 164 від 30.05.2018, тобто ще за життя ОСОБА_7 , зазначено що вона є єдиним членом її сім`ї, про проживання разом з нею ОСОБА_1 не зазначено взагалі, та згідно наданої довідки № 788 від 10.09.2021 вказано, що позивач надавала допомогу у вирішенні господарських питань ОСОБА_7 , що не є тотожним постійному проживанню та відносинам, притаманним сім`ї, та зазначено, що позивач зареєстрована і проживає за адресою, відмінною від адреси місця проживання спадкодавця, зазначеної в довідці № 789 від 10.09.2021 (а.с. 17, 18, 19). Тобто твердження позивача про спільне проживання з ОСОБА_7 до дня її смерті не відповідає наданому нею ж письмовому доказу щодо її фактичного місця проживання.

З пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_7 у веденні господарства та домашнього побуту, здійснювала догляд за нею та піклувалась про неї, багато часу проводила з нею. Зазначені показання свідків не підтверджують виникнення між нею і померлою ОСОБА_7 відносин, притаманних сім`ї, наявності сталих взаємних прав і обов`язків, свідкам не відомо чи постійно вони проживали разом, які саме стосунки їм були притаманні, як членів сім`ї чи звичайні дружні, сусідські стосунки, висновки про спільне проживання зроблені ними на підставі перебування позивачки на території домогосподарства ОСОБА_7 , в той час коли вона також доглядала й своє домогосподарство, де проживає її чоловік. За таких обставин суду не доведено, що саме до домогосподарства ОСОБА_7 позивач ставилася як до місця свого постійного проживання та не доведено з ким саме вона мала спільний побут, взаємні права та обов`язки протягом вказаного часу.

З огляду на надані відповідачем документи, що були надані позивачкою до Управління соціального захисту населення (Лівобережне) департаменту соціальної політики міської ради до звернення до суду з позовом, позивач надала документи про здійснення нею оплати комунальних послуг за життя ОСОБА_7 не за місцем проживання ОСОБА_7 , а за місцем реєстрації позивача (а.с. 85 зі звороту), жодного документу, що позивач вважала місце проживання ОСОБА_7 своїм постійним місцем проживання суду не надано.

З огляду на досліджені докази суд вважає поведінку позивачки суперечливою. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській максимі - «non concedit venire contra faktum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra faktum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Крім того, позивачем не надано суду жодних письмових доказів щодо понесених нею витрат на придбання ліків та утримання ОСОБА_7 , зокрема, квитанцій про купівлю лікарських засобів або оплату комунальних послуг тощо, які є належними доказами здійснення таких витрат.

Таким чином,на підставі наданих позивачем доказів неможливо встановити факт спільного проживання однією сім`єю позивача зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, оскільки показання трьох свідків, які зводяться до того, що позивач одночасно вела своє окреме домогосподарство та допомагала вести домогосподарство ОСОБА_7 , факт отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_7 та здійснення її поховання, не можуть свідчити про факт проживання ними однією сім`єю (наявність спільного проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків) протягом не менше 5 років до відкриття спадщини та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання.

Схожі висновки зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 522/10375/19, ухвала від 13.07.2021.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що обставини, на які посилається позивач, як на підтвердження проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, не доведені та не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю не підлягають задоволенню.

Відсутність підстав для встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_7 унеможливлює визнання за позивачем права власності на належне ОСОБА_7 майно, оскільки ці вимоги є похідними від вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем, а тому заявлена вимога про визнання права власності також не підлягає задоволенню.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки в задоволенні позову слід відмовити, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, слід залишити за позивачем.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 13, 15, 16, 1216, 1217, 1264 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 133, 141, 211, 247, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач: Вінницька міська рада, місце знаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, поштовий індекс: 21050; код ЄДРПОУ 25512617.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6 , місце проживання: с. Косаківка, Липовецький район; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 .

Повний текст рішення складено 16.09.2022.

Суддя: