Рішення № 106298155, 15.09.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8121/20

2/212/81/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Кушнарьової К.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, - ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» - звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2013 року по 01.10.2020 року в розмірі 52314,71 гривень. В зв`язку з невиконанням обов`язків по оплаті за отримані комунальні послуги, відповідно до чинного законодавства, просили також стягнути нараховані: інфляційні втрати - 10481,80 гривень та 3% річних - 4061,52 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2102 гривень.

У зв`язку з закінченням повноважень судді Козлова Ю.В. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» (зі змінами та доповненнями), розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду Дніпропетровської області № 142 від 24.09.2021 року справа № 212/8121/20 перерозподілена судді Ваврушак Н.М.

Ухвалою суду від 01.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідач не скористався правом подання відзиву, відповідно до ст. 178 ЦПК України. Подав заяву про застосування до позовних вимог строк позовної давності.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував, що послуги надані позивачем отримував, однак вважає, що наданий розрахунок боргу проведено не вірно, крім того АТ «Криворізька теплоцентраль» просять стягнути заборгованість за період з 01.10.2013 року по 01.10.2020 рік, що перевищує строк позовної давності. Просить застосувати строк позовної давності, та стягнути борг за останні три роки.

Суд, вислухавши думку відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову за таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила), надає населенню м.Кривого Рогу теплову енергію для потреб опалення, у тому числі за місцем проживання відповідача.

Відповідачу, за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований, в опалювальний сезон поставлялася теплова енергія відповідно до тарифів на теплову енергію, установлених діючим законодавством. Позивач, виконуючи свої обов`язки, постійно поставляв відповідачу теплову енергію у вигляді централізованого опалення, а відповідач оплату за отримані послуги в повному обсязі не здійснював, в результаті чого заборгованість з 01.10.2013 року по 01.10.2020 року становить 52314,71 гривень.

Таким чином, між сторонами про справі виникли правовідносини, які регулюються ст.ст.64,67,68 Житлового Кодексу України, відповідно до яких споживачі житлово - комунальних послуг зобов`язані оплачувати послуги в строки, встановлені договором або законом. Згідно ст.32 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" від 24.06.2004 року, плата за комунальні послуги нараховується щомісячно. Відповідно до ст.68 Житлового кодексу України строки оплати встановлено також - щомісячно.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 26 червня 2004 року порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства, а згідно ст.19 цього ж закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

В силу ст.634 ЦК України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" сторонами фактично укладено договір про надання послуг з централізованого опалення. Відповідно до правової позиції Верховного суду України споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги в повному обсязі, якщо вони фактично користувались ними.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закон у обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Період, за який позивач вимагає стягнення заборгованості, хронологічно підпадає під дію різних редакцій закону «Про житлово-комунальні послуги».

Прикінцевими та перехідними положеннями ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, яким було скасовано попередній закон від 26.04.2004 року, зазначено: договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні не завершувались з моменту їх початку. Звідси робиться висновок, що посилання на закон, при якому укладалися (чи мали укладатися) договори з надання послуг централізованого опалення, цілком слушне.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачами не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача.

Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2013 року по 31.07.2021 року становить 52314,71 гривень.

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.

Відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

За нормами ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість повинна бути стягнута в межах трирічного строку, що передував зверненню до суду із позовною заявою, тобто з 01.10.2017 року по 01.10.2020 року, що становить 35906,86 грн.

Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання(підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, наявні правові підстави для стягнення на користь позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, АТ «Криворізька теплоцентраль» просило суд стягнути з відповідачів інфляційні втрати за період з 01.10.2013 року по 01.10.2020 року у сумі 10481,80 грн. та три відсотки річних за цей же період у сумі 4016,52 грн., з врахуванням заявленої у позовній заяві суми боргу у розмірі 52314,71 грн., при цьому позивачем на підтвердження цих сум був наданий детальний розрахунок із визначенням інфляційних витрат та 3% річних за кожний період із зазначенням суми заборгованості за кожен місяць.

Однак, оскільки судом визначена до стягнення заборгованість в межах трирічного строку позовної давності у розмірі 35906,86 грн., то і суми інфляційних витрат та 3% річних підлягають стягненню за цей же період у розмірі 1336,67 грн. та 1 717,51 грн. відповідно.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення у розмірі 35906,86 грн., інфляційні витрати у розмірі 1336,67 грн., 3 % річних у розмірі 1717,51 грн.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1323,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,81, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2017 року по вересень 2020 року в сумі 35906,86 гривень, інфляційні витрати - 1336,67 гривень, 3% річних - 1717,51 гривень, всього 38961,04 гривень (тридцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят одна гривна 04 копійки) та судовий збір у розмірі 1323,72 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», юридична адреса: 50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична,1, ЄДРПОУ - 00130850.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено та підписано 19.09.2022 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак