Рішення № 106290864, 16.09.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10383/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 29.06.2022 року, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати незаконними та неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо винесення постанови про накладення штрафу АСВП № 68857874 від 29.06.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу АСВП № 68857874 від 29.06.2022 року у розмірі 5100,00 грн.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винести постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП № 68857874 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року по справі № 420/14341/21, позивачем 26.02.2022 року повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 . Тобто, рішення суду було виконане позивачем ще до відкриття виконавчого провадження, про що позивач повідомив відповідача листом від 18.05.2022 року, після отримання копій постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29.04.2022 року. Разом з тим, постановою відповідача від 29.06.2022 року ВП № 68857874 за невиконання вимог виконавчого листа № 420/14341/22 на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою суду від 16.08.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням особливостей встановлених ст. ст.268-272, 287 КАС України та призначено справу до судового розгляду на 12.09.2022 року.

Ухвалою суду від 16.08.2022 року провадження у справі зупинено до 12.09.2022 року.

02 вересня 2022 року електронним засобом зв`язку на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача разом з копією виконавчого провадження ВП № 68857874. З огляду на пояснення, відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, відповідач зазначив, що позивач не виконав належним чином рішення суду у справі № 420/14341/21, повернуто пакет документів для видачі будівельного паспорта ОСОБА_1 без врахування вимог висновків суду від 20 грудня 2021 року. У відповідності до ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем, 29.06.2022 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника. Окрім того, накладення штрафу за невиконання рішення суду, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України"Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачений цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Сторони до судового засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

12.09.2022 року електронним засобом зв`язку на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в письмовому провадженні.

12 вересня 2022 року суд поновив провадження у справі та залучив до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

15.09 2022 року на адресу суду електронним засобом зв`язку надійшли письмові пояснення третьої особи з додатками. З огляду на пояснення, ОСОБА_1 зазначає, що посилання позивача що рішення суду у справі № 420/14341/21 було фактично виконано в повному обсязі, згідно з виконавчим документом до винесення виконавцем Постанови про відкриття виконавчого провадження, не відповідає дійсності.

Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про витребування доказів.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року у справі № 420/14341/21, що набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області щодо відмови у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки 5123782000:02:004:2688 на об`єкт будівництва садовий будинок за зверненням ОСОБА_1 № 151/01-07 від 22.07.2021 року.

Зобов`язано Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 № 151/01-07 від 22.07.2021 року щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки 5123782000:02:004:2688 на об`єкт будівництва садовий будинок з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

14.04.2022 року ОСОБА_1 отримав виконавчий лист № 420/14341/21 та 15.04.2021 року звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 420/14341/21.

29.04.2022 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб К.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68857874 з примусового виконання виконавчого листа № 420/14341/21. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

18.05.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження, в якій вказав, що Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області добровільно виконав рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/14341/21 ще 26.02.2022 року, тобто до відкриття виконавчого провадження.

29.06.2022 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Є.В. прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання судового рішення у справі № 420/14341/21.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії..

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що в разі якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Згідно з ч.2,3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на матеріали справи, в мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року у справі № 420/14341/21 суд зробив наступні висновки: «…З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області та надав заяву на видачу будівельного паспорту з додатками відповідно до Порядку № 103.

Проте 04.08.2021 року від відповідача надійшло повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорту відповідно до п.2.4 Порядку, а саме: неподання повного пакету документів, визначених пунктом 2.1 та 2.2 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

У примітках зазначено, що наданий позивачем пакет документів від 06.07.2021 року не відповідає вимогам Порядку у зв`язку з тим, що в наданому ескізі намірів забудови відсутні плани поверхів садового будинку та господарської будівлі, характеристика септику, відставні до розташованих на сусідніх ділянках інженерних мереж.

Вказані недоліки не дозволяють уповноваженому органу містобудування та архітектури визначити відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні планування рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З метою отримання будівельного паспорту рекомендовано виправити вказані недоліки та з метою уточнення забудови вказаної земельної ділянки та сусідніх ділянок, точного нанесення доріг та проїздів, інженерних мереж схему забудови в ескізі намірів забудови виконати на підставі топографо-геодезичній основі М 1:500 з кресленням контурів існуючих споруд, інженерних комунікацій, з прив`язкою до місцевості.

Позивач наполягає на тому, що ним наданий повний пакет документів, на ескізі намірів забудови є все, щоб надало можливості відповідачу з`ясувати відповідність намірів забудови вимогам чинної, містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а посилання на необхідність виготовлення ескізу на топогеодезичній основі масштабу М:150 суперечать вимога чинного законодавства та висновкам суду, викладеним у судовому рішенні по справі № 420/9975/20.

Надаючи оцінку наведеним доводам сторонами по справі та застосовуючи приписи Порядку № 103, суд доходить таких висновків.

Так, суд звертає увагу, що п. 2.4 Порядку №103 визначено вичерпний перелік підстав повернення пакету документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, а саме: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цьогорозділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевомурівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

У повідомленні про відмову в наданні будівельного паспорта відповідач зазначив підставу саме неподання повного пакета документів, а саме:в наданому ескізі намірів забудови відсутні плани поверхів садового будинку та господарської будівлі, характеристика септику, відставні до розташованих на сусідніх ділянках інженерних мереж та рекомендовано виправити вказані недоліки та з метою уточнення забудови вказаної земельної ділянки та сусідніх ділянок, точного нанесення доріг та проїздів, інженерних мереж схему забудови в ескізі намірів забудови виконати на підставі топографо-геодезичній основі М 1:500 з кресленням контурів існуючих споруд, інженерних комунікацій, з прив`язкою до місцевості.

Проте суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано вказану відмову та не зазначено в чому полягає встановлена неповнота з урахуванням того, що позивачем в наданому ескізі зазначені фасади та поверхі садового будинку та господарської будівлі, та відстані до розташованих на сусідніх ділянках інженерних мереж

Відповідно до п. 2.5. Порядку № 103, повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Із встановлених судом обставин доводиться, що відповідачем не наведено обґрунтування відмови та не зазначено, що саме належить виправленню позивачем для отримання будівельного паспорту.

Частиною 2 статті 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, з встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що зазначення у повідомленні про відмову про те, що наданий пакет документів не відповідає вимогам Порядку у зв`язку з тим, що в наданому ескізі намірів забудови відсутні плани поверхів садового будинку та господарської будівлі, характеристика септику, відставні до розташованих на сусідніх ділянках інженерних мереж без належного обґрунтування та чіткої конкретизації чого саме не вистачає та яким чином позивачу усунуті виявлені недоліки свідчить про не обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про відому у наданні паспорту.

Одночасно, суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем разом з пакетом документів схеми забудови на підставі топографо-геодезичній основі М 1:500, оскільки відповідно до п.2.9 Порядку, до складу будівельного паспорта входить, зокрема, схема забудови земельної ділянки, а тому суд погоджується з позицією позивача, що такі вимоги не передбачені п. 2.1 Порядку № 103 до пакету документів, які повинні бути подані заявником для отримання будівельного паспорту.»

Суд наголошує на тому, що згідно з виконавчим листом № 420/14341/21, суд зобов`язав Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 № 151/01-07 від 22.07.2021 року щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки 5123782000:02:004:2688 на об`єкт будівництва садовий будинок з урахуванням висновків суду.

При цьому, у мотивувальній частині суд вказав на те, що зазначення у повідомленні про відмову про те, що наданий пакет документів не відповідає вимогам Порядку у зв`язку з тим, що в наданому ескізі намірів забудови відсутні плани поверхів садового будинку та господарської будівлі, характеристика септику, відставні до розташованих на сусідніх ділянках інженерних мереж без належного обґрунтування та чіткої конкретизації чого саме не вистачає та яким чином позивачу усунуті виявлені недоліки свідчить про не обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про відому у наданні паспорту. Також, суд вказав про безпідставність посилання відповідача на необхідність надання позивачем разом з пакетом документів схеми забудови на підставі топографо-геодезичній основі М 1:500, оскільки відповідно до п.2.9 Порядку, до складу будівельного паспорта входить, зокрема, схема забудови земельної ділянки, а тому суд погоджується з позицією позивача, що такі вимоги не передбачені п. 2.1 Порядку № 103 до пакету документів, які повинні бути подані заявником для отримання будівельного паспорту.

Вказані висновки суду, Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, повинен був врахувати при повторному розгляді звернення ОСОБА_1 .

Суд встановив, що на підтвердження факту добровільного виконання рішення суду у справі № 420/14341/21 до відкриття виконавчого провадження позивач надав лист від 26.02.2022 року № 69/01-08/

З огляду на зміст вказаного листа, Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, за результатом повторного розгляду звернення ОСОБА_1 , повернув останньому пакет документів на підставі п. 2.4 Порядку, зазначивши, що наданий пакет документів від 22.07.2021 року № 151/01-07 не відповідає вимогам Порядку, у зв`язку із тим, що в ньому відсутня схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що в мотивувальній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/14341/21 вказано на необхідність розгляду звернення ОСОБА_1 з чіткою конкретизацією чого саме не вистачає та яким чином останньому усунути виявлені недоліки, Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області повторно формально розглянув звернення ОСОБА_1 , тобто не виконав вимоги виконавчого листа № 420/14341/21 в частині врахування висновків суду, що наведені у рішенні, при розгляді звернення.

Враховуючи, що позивачем не виконано у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/14341/21 без поважних причин, а застосування такого заходу реагування, як накладення штрафу, є обов`язком державного виконавця, суд робить, що позовні вимоги до задоволення не належать.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 205, 243, 245, 246, 255, 268-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови від 29.06.2022 року, зобов?язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд, з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Позивач - Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (вул. Соборна, 1-а, смт. Великодолинське, Одеський р-н., Одеська обл., 67832, код ЄДРПОУ 04379410).

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65072, код ЄДРПОУ: 43315529).

Третя особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складений та підписаний судом 16.09.2022 року.

СуддяН.В. Бжассо

.