Рішення № 106290696, 09.09.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року Справа № 280/3721/22 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В.,

представника позивача: Лисенка С.Д.,

представника відповідача: Крамар В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688)

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Лушпієнка М. від 18.05.2022 №406 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Лушпієнка М. від 23.05.2022 №492 о/с «По особовому складу» про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_1 ;

- поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 23.05.2022 по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 21.06.2022 відкрито провадження у справі №280/3721/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 22.07.2022 розгляд адміністративної справи №280/3721/22 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 19.08.2022.

Ухвалою суду від 19.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2022. У судове засідання викликано в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Протокольною ухвалою суду від 02.09.2022 розгляд справи відкладено до 09.09.2022 за клопотанням представника позивача.

У судовому засіданні 09.09.2022, на підставі статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 229 КАС України у відкритому судовому засіданні здійснювалась аудіо фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу «Акорд».

Згідно змісту позовної заяви від 17.06.2022 (вх.№22352), а також відповіді на відзив від 23.07.2022 (вх.№28591 від 27.07.2022) позивачем зазначено, що 18.05.2022 наказом начальника ГУНП в Запорізькій області Лушпієнка М. №406 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області (далі - Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області) капітана поліції ОСОБА_5 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Відповідно до наказу начальника ГУНП в Запорізькій області від 18.05.2022 №406, дисциплінарний проступок ОСОБА_5 виразився в тому, що він не прибув безпечним шляхом (у тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м.Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи), та не постановці на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття. В подальшому наказом начальника ГУНП в Запорізькій області Лушпієнка М. від 23.05.2022 №492 о/с «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Мелітопольського РУП ГУНП, з 23.05.2022. Звертає увагу, що відповідно до наказу від 23.05.2022 №492 о/с «По особовому складу», позивача звільнено зі служби на підставі порушення Присяги на вірність Українському народові за результатами проведеного службового розслідування. Разом з тим, наголошує, що умовами звільнення є беззаперечне доведення факту порушення поліцейським Присяги та правомірно проведене щодо нього службове розслідування, а недотримання процедури проведення службового розлідування тягне за собою визнання протиправним та скасування наказу про звільнення. В той же час наголошує, що позивачу не доводився наказ ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 і про його існування йому стало відомо лише з наказу начальника ГУНП в Запорізькій області від 18.05.2022 №406. Крім того, звертає увагу, що відповідач не повідомив позивача про ініціювання службового розслідування, не забезпечив можливість надати письмові пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку, не викликав у дисциплінарну комісію, чим порушив об`єктивність з`ясування підстав для дисциплінарного стягнення, результатів службового розслідування та правомірність оскаржуваних наказів. Також зазначає, що на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня наказу про звільнення до дня фактичного виконання судового рішення. Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 14.07.2022 (вх.№27106 від 19.07.2022) та запереченнях на відповідь на відзив від 28.07.2022 (вх.№28765). Зокрема зазначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку поліцейського. Так, 18.04.2022 до керівництва ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт начальника Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Бідила A.M., складений 16.04.2022 на виконання пункту 6 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», у якому зазначено, що станом на 16.04.2022 у порушення вимог пунктів 3 та 5 вказаного наказу, до м. Запоріжжя з території Мелітопольського району Запорізької області, яка є захопленою окупаційними військами Російської Федерації, для несення служби не прибули та не стали на облік у ГУНП в Запорізькій області поліцейські, серед яких й оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції капітан поліції ОСОБА_1 . Враховуючи відомості, які свідчать про можливе вчинення позивачем дисциплінарного проступку, начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ від 18.04.2022 № 315 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії». Крім того, зауважено, що 04.04.2022 начальником Мелітопольського РУП ГУНП полковником поліції ОСОБА_6 у мобільному застосунку «TELEGRAM» на мобільний телефон ОСОБА_5 направлено наказ ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 та службову телеграму ГУНП в Запорізькій області від 26.03.2022 № 102/01/13-2-22 у форматі pdf, а також їх скріншоти. До матеріалів службового розслідування долучено наказ ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 та службову телеграму ГУНП в Запорізькій області від 26.03.2022 № 102/01/13-2-22, з якими каналами електронного, мобільного зв`язку та за допомогою мобільних застосунків керівництвом Мелітопольського районного управління поліції, відділу поліції № І (смт. Якимівка), відділення поліції № 1 (смт. Веселе) та відділення поліції № 2 (смт. Приазовське) Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ознайомлено всіх поліцейських, зазначених у рапорті ОСОБА_7 , а також наголошено про необхідність прибуття до 15.04.2022 (включно) до м. Запоріжжя для подальшого несення служби. Разом з тим зазначено, що у період часу з 24.02.2022 до 17.05.2022 з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області з 225 поліцейських прибули до м. Запоріжжя та стали на облік 103 поліцейських, 122 поліцейських Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області до м. Запоріжжя не прибули та не стали на облік, у тому числі й позивач. Враховуючи викладене наголошено, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у тому, що ані з 04.04.2022 по 16.04.2022, ані станом на час проведення та завершення службового розслідування, ані на час звернення до суду з даним позовом, безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 визначено місцем служби (роботи), позивач не прибув та на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття не став. У судовому засіданні представник відповідача підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 02.09.2022 свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є начальником сектору кадрового забезпечення Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області та до 16.04.2022 перебувала на тимчасово окупованій військами Російської Федерації території Запорізької області у місті Мелітополі, після чого власним транспортом виїхала до міста Запоріжжя для подальшого несення служби. Повідомила, що під час перебування у місті Мелітополі деякі поліцейські серед яких й ОСОБА_1 зустрічались біля банкомату коли знімали гроші та обговорювали необхідність виїзду до міста Запоріжжя. Разом з тим, зазначила, що наказ ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 за вказівкою начальника Мелітопольського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_6 було надіслано до створеної у мобільному застосунку «TELEGRAM» групи, у якій на той час перебували близько 250 працівників поліції серед яких був й позивач. Також пояснила, що деякі працівники інколи видалялись із зазначеної групи з метою безпечного переїзду через блок-пости окупаційних військ Російської Федерації. Зауважила, що після початку проведення службового розслідування повідомлення про необхідність прибути до 06.05.2022 до міста Запоріжжя для надання пояснень були направлені кожному працівнику поліції в особисті повідомлення через мобільні застосунки «TELEGRAM» та «VIBER». Також наголосила, що працівників Мелітопольського РУП ГУНП було повідомлено про необхідність виїзду до закінчення службового розслідування, що в свою чергу дозволило б продовжити нести службу в поліції у місті Запоріжжі.

Разом з тим, у судовому засіданні 09.09.2022 свідок ОСОБА_8 пояснив, що він є співробітником Мелітопольського РУП ГУНП і на даний час проходить службу у місті Запоріжжі та зазначив, що він разом із ОСОБА_1 перебували на тимчасово окупованій військами Російської Федерації території Запорізької області у місті Мелітополі, проте 15.04.2022 знайшовши приватного перевізника він виїхав до міста Запоріжжя для подальшого проходження служби у поліції. Зауважив, що на момент виїзду його не було ознайомлено з наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282. Пояснив, що з першого дня окупації у місті Мелітополі був нестабільний зв`язок та періодично вимикався інтернет. Разом з тим, зазначив, що у мобільному застосунку «TELEGRAM» була група через яку співробітникам Мелітопольського РУП ГУНП доводилась різна оперативна інформація, проте з метою безпечного пересування по тимчасово окупованій території він разом із позивачем були змушені видалити мобільні застосунки «TELEGRAM» та «VIBER». Також зазначив, що під час перебування у місті Мелітополі деякі поліцейські зустрічались біля банкомату коли знімали гроші та обговорювали наявність будь-яких наказів щодо поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованій території та можливості виїзду з неї. Пояснив, що ОСОБА_1 намагався виїхати створеним у місті Мелітополі гуманітарним конвоєм, проте вказаний конвой при посадці було розігнано окупаційними військами Російської Федерації.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Позивач є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 05.11.2015 (а.с.14-15, 19 т.1).

04.04.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», відповідно до пункту 3 якого наказано поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області визначених у пункті 1, 2 цього наказу прибути безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м.Запоріжжя до 15.04.2022 (включно) (а.с.118-119 т.1).

18.04.2022 до керівництва ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт начальника Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Бідила А.М. складений 16.04.2022 на виконання пункту 6 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», у якому зазначено, що станом на 16.04.2022 у порушення вимог пунктів 3 та 5 вказаного наказу, до м.Запоріжжя з території Мелітопольського району Запорізької області, яка є захопленою окупаційними військами Російської Федерації, для несення служби не прибули та на облік у ГУНП в Запорізькій області не стали наступні поліцейські, зокрема оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції капітан поліції ОСОБА_1 (а.с.112-116 т.1).

Після надходження рапорту начальника Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Бідила А.М., начальником ГУНП в Запорізькій області Миколою Лушпієнко видано наказ від 18.04.2022 №315 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (а.с.109 т.1).

В подальшому наказом ГУНП в Запорізькій області від 02.05.2022 №349 продовжено строк проведення службового розслідування призначеного наказом ГУНП в Запорізькій області від 18.04.2022 №315 (а.с.110 т.1).

17.05.2022 складено Висновок службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у рапорті начальника Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Бідила А.М. (а.с.45-108 т.1).

Відповідно до пункту 26 Висновків службового розслідування, за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пунктів 3 та 5 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», що виразилось у неприбутті безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м.Запоріжжя, яке з 04.04.2022 наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 визначено місцем служби (роботи), та не постановці на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття, до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.73 т.1).

18.05.2022 начальником ГУНП в Запорізькій області Миколою Лушпієнко видано наказ №406 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.17 т.1).

23.05.2022 начальником ГУНП в Запорізькій області Миколою Лушпієнко видано наказ №492о/с «По особовому складу», відповідно до якого наказано звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Мелітопольського районного управління поліції, з 23 травня 2022 року (а.с.18 т.1).

Позивач, не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення та звільнення його зі служби в поліції, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон України №580-VIII).

За приписами статті 1 Закону України №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Стаття 3 Закону України №580-VIII визначає, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 17 Закону України №580-VIII передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №580-VIII, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону України №580-VIII).

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України №580-VIII, зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Суд зазначає, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав статус працівника поліції, що покладало на нього певні обмеження та обов`язки пов`язані із проходженням служби в поліції.

Так, судом встановлено, що 04.04.2022 ГУНП в Запорізькій області видано наказ №282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя», відповідно до пункту 3 якого наказано поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області визначених у пункті 1, 2 цього наказу прибути безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м.Запоріжжя до 15.04.2022 (включно).

Позивач проходив службу у Мелітопольському РУП, яке визначено у пункті 1, 2 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282.

Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарно статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (частина 2 статті 5 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною 5 статті 5 Дисциплінарного статуту, виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов`язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 позивачу, як і іншим поліцейським територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, наказано прибути безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя у строк до 15.04.2022 (включно).

Зазначений наказ позивачем не було виконано, як у строк до 15.04.2022 (включно) так і до завершення службового розслідування та прийняття спірних рішень.

Відповідно до частини 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний повідомити керівнику про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Суд зазначає, що позивачем ані до ГУНП в Запорізькій області, ані до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що починаючи з 04.04.2022 ним вживались будь-які заходи спрямовані на виконання наказу від 04.04.2022 №282 в частині виїзду з тимчасово окупованої території до міста Запоріжжя для реєстрації та подальшого проходження служби в поліції.

Відповідно до інформації, опублікованої на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України https://minre.gov.ua протягом квітня 2022 року з міста Мелітополя Запорізької області до міста Запоріжжя неодноразово гуманітарними коридорами евакуйовувались громадяни, а саме:

05.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 720 мешканців;

06.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Мелітополь та Гуляйполе - 2515;

07.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2050;

08.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак, Мелітополь, Енергодар, Оріхів, Гуляйполе - 3544;

09.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ, Токмак. Мелітополь та Енергодар -3233;

10.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2409;

11.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 3298;

12.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2135:

14.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 2043;

15.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь -2131;

16.04.2022 з міст Пологи, Василівка, Бердянськ та Мелітополь - 1211.

Також, відповідачем в ході проведення службового розслідування обґрунтовано було взято до уваги те, що у період часу з 24.02.2022 по 17.05.2022 з Мелітопольського РУП з 225 поліцейських прибули до м.Запоріжжя та стали на облік 103 поліцейських, 122 поліцейських Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області до м.Запоріжжя не прибули та не стали на облік, у тому числі і позивач (а.с.246 т.1).

Таким чином, майже половина поліцейських Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області змогли виїхати за межі тимчасово окупованих території Запорізької області та стали на облік у ГУНП в Запорізькій області для подальшого проходження служби в поліції.

Зазначені обставини свідчать про те, що у період з 24.02.2022 по 17.05.2022 існували об`єктивні можливості залишити територію, яка на даний час є тимчасово окупованою, але позивач такими можливостями не скористався, чим порушив вимоги наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282.

В свою чергу, невиконання наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282 призвело до того, що фактично позивач на даний час не виконує покладені на нього посадові обов`язки та не може бути залучений до їх виконання на іншій території, в іншому підрозділі, оскільки перебуває на тимчасово окупованій території України.

При цьому, суд зауважує, що запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, дійсно створює загрозу для життя та здоров`я людей, які перебувають на території України.

Разом з тим суд наголошує, що, позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики пов`язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов`язки не виконує.

Також, суд зазначає, що вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 №282, а і у самоусуненні від виконання службових обов`язків, невиході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 34 частини 1 статті 23 Закону України №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.

Згідно з приписами частини 2 статті 24 Закону України №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Крім того, суд вважає, що залишення позивача на службі в поліції не буде відповідати критеріям «об`єктивності» та «розсудливості», оскільки більшість поліцейських з тимчасово окупованих територій Запорізької області, зокрема і ті, що працювали з позивачем, полишили власні домівки та ризикуючи власним життям прибули до міста Запоріжжя, чим виявили бажання на подальше служіння народові України.

В свою чергу, позивачем допущено дисциплінарний проступок, що виразився у не виконанні наказу керівника без вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні такого наказу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статут, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Стосовно посилань позивача на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.

Так, дійсно відповідно до частини 6 статті 18 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідач з незалежних від себе обставин не мав змоги виконати у повному обсязі вимоги частини 6 статті 18 Дисциплінарного статуту, з урахуванням відсутності поштового сполучення з містом Мелітополем, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку «Укрпошта» (а.с. 225 т.1).

Суд зазначає, що чинне законодавство України частково не пристосоване до застосування в умовах воєнного стану, в умовах тимчасової окупації окремих територіальних одиниць, тощо.

На переконання суду, в умовах запровадження воєнного стану безумовно є необхідність у дотриманні приписів чинного законодавства України, проте їх реалізація повинна відбуватися з певною гнучкістю щоб досягти оптимального балансу між публічними та приватними інтересами.

При розгляді даної справи, судом встановлено, що відповідачем вживались всі можливі заходи для повідомлення позивача про прийняті рішення, зокрема і про призначення службового розслідування.

Позивачу засобами мобільного зв`язку (через мобільні застосунки «TELEGRAM» та «VIBER») здійснювалось направлення прийнятих керівництвом ГУНП рішень, зокрема й направлялось запрошення для надання пояснень в рамках службового розслідування.

Відповідно до частини 3 ст.27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України виклик, який надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Разом з тим, позивач відповідних пояснень не надав, як і взагалі не висловлював зацікавленість щодо того, яким чином йому продовжувати проходження служби в поліції після окупації міста Мелітополя. Позивач не звертався з рапортами до свого безпосереднього керівника, керівника ГУНП, як і не здійснював заходів щодо переміщення на підконтрольну владі територію України.

Фактично зацікавленість у подальшому проходженні служби в поліції позивач висловив лише після отримання повідомлення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Також, суд критично оцінює доводи позивача про те, що ним від відповідача не отримувались документи, оскільки про прийняття спірних наказів позивач був обізнаний, тобто документи, які направлялись йому засобами мобільного зв`язку доходили до адресата.

Обізнаність позивача про необхідність виїзду на підконтрольну владі територію України, підтверджується також й показаннями допитаних в ході судового засдання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які повідомили що під час перебування у місті Мелітополі деякі поліцейські серед яких був й позивач зустрічались біля банкомату коли знімали гроші та обговорювали необхідність виїзду до міста Запоріжжя та наявність чи відсутність будь-яких наказів щодо поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованій території.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем хоча і недотримано всіх вимог, які регламентують проведення службового розслідування, проте таке не вплинуло на об`єктивність та законність прийнятих відповідачем рішень.

При прийнятті рішення суд також враховує, що позивач на час розгляду справи так і не прибув на підконтрольну територію, що підтверджується поясненнями представника позивача.

Згідно з приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС Українивідсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16.09.2022.

Суддя І.В.Садовий