Ухвала суду № 106282462, 15.09.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою)

Справа № 348/1174/22

Провадження № 1-кс/348/317/22

15 вересня 2022 року м. Надвірна

Слідчий суддяНадвірнянського районногосуду Івано-Франківськоїобласті МіськевичО.Я., за участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., прокурора Надвірнянської окружної прокуратури Лозінського Б.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Лісодіда О.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Дем`янчука В.Я., про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхній Майдан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, працюючого по тимчасових заробітках, раніше не судимого, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Клопотання надійшло до суду 14.09.2022.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091200000211 від 20.07.2022 щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Лозінського Б.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Лісодіда О.В.,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції Дем`янчук В.Я. звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області Лозінським Б.В., про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

Обставини, зазначені в клопотанні.

В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022091200000211 від 20.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 20.00 год. 19 липня 2022 року на території приватного домоволодіння, що по АДРЕСА_2 , між ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_2 , на ґрунті довготривалих неприязних відносин розпочалась словесна суперечка, під час якої у ОСОБА_1 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, будучи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс потерпілії декілька хаотичних ударів кулаками рук по тілу та голові ОСОБА_2 , внаслідок яких та втратила рівновагу і упала на землю. У цей момент ОСОБА_1 схопив потерпілу за ноги та затягнув її до житлового будинку вказаного приватного домоволодіння, де продовжив наносити удари кулаками рук по тілу та голові ОСОБА_2 .

В результаті неправомірних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді набряку та набухання головного мозку, крововиливу у оболонки головного мозку та закритої черепно-мозкової травми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, та внаслідок яких потерпіла ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у приміщенні КНП «Надвірнянська центральна районна лікарня» Надвірнянської міської ради.

20 липня 2022 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

21 липня 2022 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

22 липня 2022 року ухвалою слідчого судді Навдірнянського районного суду Івано-Франківської області стосовно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 вересня 2022 року з утриманням у державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

31 серпня 2022 року, у зв`язку зі смертю потерпілої ОСОБА_2 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця подій від 20.07.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_4 , висновками експертів судово-цитологічного та судово-імунологічних досліджень, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину проти життя та здоров`я особи, який відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

В клопотанні слідчого зазначено що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину. Також ОСОБА_1 може незаконно виплати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі анкетні дані свідків, зі свідками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 він проживає у одному приватному домоволодінні, тому перебуваючи на волі об`єктивно він матиме можливість чинити на них тиск. Крім того ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного та можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що свідчить про ескалацію поведінки ОСОБА_1 та його схильність до вчинення правопорушень.

При продовженні запобіжного заходу слідчий також просить врахувати, що ОСОБА_1 не має постійного місця праці та постійного джерела доходів, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів. Тому відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно продовжити застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків по кримінальному провадженні, чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також негативно вплинуть на об`єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить продовжити застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким умисним злочином проти життя та здоров`я людини, що спричинив загибель людини.

Позиція сторін кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, надав пояснення, аналогічні змісту клопотання, просив клопотання задоволити та продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 -адвокат Лісодід О.В. в судовому засіданні заперечив проти продовження застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено належними доказами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також прокурором недоведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу. При обранні запобіжного заходу просив врахувати особу підозрюваного ОСОБА_1 , який працює по тимчасових заробітках, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, тобто має міцні соціальні зв`язки. Просив змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, також заперечив щодо продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він не має жодного наміру ухилятись від слідства та суду, впливати на свідків по кримінальному провадженні чи вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він має намір утримувати неповнолітніх дітей.

Оцінка і мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Щодо обґрунтованості підозри.

Запобіжні заходи можуть застосовуватись зокрема до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій в порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК повідомлено про підозру.

21.07.2022 на підставі ст.ст. 276, ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2022 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 17.09.2022, без визначення розміру застави.

31.08.2022, у зв`язку зі смертю потерпілої ОСОБА_2 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою про те, що ОСОБА_1 оголошено про підозру, вручено повідомлення про підозру та роз`яснено суть підозри, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 10-11).

Отже, у відповідності до вимог ст.42КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Постановою керівника Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області Карабіна Є.М. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022091200000211 до трьох місяців, тобто до 21.10.2022.

Системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що під обґрунтованою підозрою слід розміти існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити інкриміноване їй правопорушення. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця подій від 20.07.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка ОСОБА_4 , висновками експертів судово-цитологічного та судово-імунологічних досліджень, та іншими доказами в їх сукупності.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121КК України обґрунтованою, докази ймовірної причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення достатніми, що зумовлює виправдане продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст.121КК України застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 цього Кодексу.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

В ухвалі слідчого судді Надвірнянського районного суду від 22.07.2022 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду, та впливу на свідків по кримінальному провадженні.

Суд повинен перевірити обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків.

Слідчий суддя вважає, що з врахуванням даних про особу ОСОБА_1 , з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час продовжують існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Зокрема обґрунтовуючи ризик переховування, стороною обвинувачення зазначено про тяжкість покарання за інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Слідчий суддя погоджується з даними твердженнями слідчого та прокурора, оскільки така обставина як тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тим більш, що положення статей 69 та 75Кримінального кодексуУкраїни не передбачає можливості призначення за вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, покарання не пов`язаного з позбавленням волі з реальним його відбуттям. Тому зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Вказане узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки підозрюваного ОСОБА_1 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування, тощо) і приходить до висновку, що ризик переховуватися є досить актуальним вважаючи на особистість підозрюваного та тяжкість ймовірного покарання.

Дослідивши матеріали досудового розслідування слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора у тій частині, що на даний час ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.

При оцінці ризику впливу на свідків по кримінальному провадженні необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

На існування такого ризику, за твердженням слідчого та прокурора вказує те, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, свідки ще не були допитані в судовому засіданні, тому підозрюваним може бути здійснений вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх особи, зі свідками ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживає у одному приватному домоволодінні.

При цьому із моменту ознайомленням з матеріалами кримінального провадження підозрюваний стає обізнаним про повний обсяг і зміст матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, всіх осіб, що допитувалися у цьому кримінальному провадженні та встановлені обставини, що додатково підтверджує наявність вказаного ризику.

Таким чином заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні йому про підозру у цьому кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності. Тому слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора у тій частині, що на даний час ризик впливу на свідків по кримінальному провадженні не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.

Щодо можливого існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень суд зазначає, що стороною обвинувачення не було надано суду належних обґрунтованих доказів існування такого ризику, тому суд відкидає цей ризик, як недоведений.

Таким чином посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст.177КПК України є безпідставними, оскільки слідчим та прокурором наведено достатні та переконливі докази про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність в ОСОБА_1 статусу підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, та доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий та прокурор на основі наданих доказів довели наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів (особистого зобов`язання; особистої поруки; застави; домашнього арешту) не зможе запобігти ризику можливої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Посилання сторони захисту про можливість застосуваня до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий суддя вважає необгрунтованими, оскільки враховує характер підозри ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав ОСОБА_1 , але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а так само особу підозрюваного, та наявність ризиків переховування, можливості впливу на свідків по кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності підозрюваного самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів. Тому застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не дає змоги в повній мірі нівелювати існуючі ризики, у тому числі переховування від суду. Суд також враховує особу підозрюваного ОСОБА_1 , який на час розгляду клопотання одружений, має на утриманні ні неповнолітніх дітей, працює по тимчасових заробітках, має постійне місце проживання, однак необхідно зазначити, що в світлі наведених актуальних даних про існування ризиків переховування та впливу на свідків по кримінальному провадженні, родина та житло не можуть бути вирішальними факторами, що могли б знизити ці ризики до маловірогідності чи до їх виключення. Крім того суд враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 в будь-який момент може змінити місце проживання.

Доводи сторони захисту про те, що підозрюваний має намір виконувати покладені на нього обов`язки, перебуваючи під домашнім арештом до завершення розгляду справи по суті суд не може прийняти до уваги, оскільки вони не є безумовною підставою для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Доводи захисника обвинуваченого про недоведеність прокурором продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про можливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів є необґрунтованими, оскільки судом при розгляді клопотання були повно та об`єктивно досліджені всі обставини, на підставі яких суд прийшов до переконання, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані прокурором докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, та відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України взявши до уваги доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, що стосується застосування до підозрюваного даного виду запобіжного заходу та з урахуванням складності цього кримінального провадження з огляду на необхідність виконання ряду слідчих та процесуальних дій, крім того отримати висновки призначених експертиз, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.

Щодо розміру застави.

Щодо застави слід зазначити, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1. ч. 4 ст. 183 КПК України).

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, що злочин ним було вчинено із застосуванням насильства, яке спричинило смерть потерпілого, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, міцність соціальних зв`язків підозрюваного; майновий стан підозрюваного, та інші обставини в сукупності, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави.

Щодо строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

У відповідності до ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора.

21.07.2022 на підставі ст.ст. 276, ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

31.08.2022 у зв`язку зі смертю потерпілої ОСОБА_2 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Враховуючи, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 неможливо закінчити у строк два місяці з дня повідомлення підозру у вчиненні злочину, такий строк продовжено керівником окружної прокуратури до трьох місяців, тобто до 21.10.2022.

Таким чином строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати вказаного строку.

Висновки суду.

Враховуючи наведене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно частково задоволити, та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно продовжити щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Лісодіда О.В. про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту необхідно відмовити, оскільки слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідча суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Дем`янчука В.Я., погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області Лозінським Б.В., про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 задовільнити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 год. 00 хв. 21 жовтня 2022 року, без застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Лісодіда О.В. про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міськевич О.Я.