Ухвала суду № 106278375, 14.09.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12957/21

Провадження №1-кп/127/530/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Чорна О.С.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінального провадження, відомості прояке внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2021 р. за № 22021020000000054 та 18.05.2021 р. за № 22021020000000053, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гоздупа К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кравчука М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Павленко О.О.,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні прокурор Гоздуп К.В. заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на строк 60 днів без визначення розміру застави. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та не відпали. Обвинувачені, розуміючи тяжкість можливого покарання за інкриміновані їм кримінальні правопорушення, можуть переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам. Просив клопотання задовольнити.

У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_1 та йогозахисник -адвокат КравчукМ.О.заперечували протизадоволення клопотанняпрокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений має постійне місце проживаня, не має наміру ухилятися від суду та впливати на свідків.

Усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_2 та йогозахисник -адвокат ПавленкоО.О.заперечували протизадоволення клопотанняпрокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Павленко О.О., позицію якої підтримав обвинувачений, заявила клопотанняпро змінузастосованого дообвинуваченого запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюна домашнійарешт.Вважає,що ризики,передбачені ст.177КПК України,прокурором недоведені.Обвинувачений має постійне місце проживання. Від органів досудового розслідування обвинувачений не ухилявся та немає наміру ухилятися від суду, впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.02.2021 року з одночасним визначення розміру застави та покладенням відповідних обов`язків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2021 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.07.2021 року без визначення розміру застави.

В подальшому ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК Кримінального кодексу України, раніше не судимий, без місця реєстрації, до затримання проживав в м. Одесі, неодружений, офіційно не працевлаштований. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв`язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.02.2021 року.

В подальшому ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався.

Судом встановлено,що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, раніше не судимий, до затримання проживав в м. Одесі, неодружений, офіційно непрацевлаштований. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв`язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Також суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені та свідки на даний час судом не допитані, в разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинувачених.

Також суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими злочинів, особи обвинувачених у їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Що стосується ризику переховування обвинувачених від суду, то як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, місце проживання, професію, прибуток, наявність сімейних зв`язків, будь-яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»). Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).

При цьому, тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак враховується судом у сукупності з іншими встановленими судом обставинами.

Суд враховує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, що в сукупності з іншими вказаними вище обставинами збільшує ризик переховування від суду настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Що стосується ризику незаконно впливати на свідків, суд, оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків, враховує, що свідки на даний час судом не допитані, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до дослідження показань свідків безпосередньо судом під час судового розгляду. Суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, обвинувачені можуть здійснювати на них незаконний вплив.

Враховуючи викладене, доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_2 не має наміру ухилятися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, самі по собі не можуть служити підставою для зміни запобіжного заходу, а мають враховуватися в сукупності з іншими обставинами, встановленими під час розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

На підстві викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотання прокурора, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбаченихч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам. Вказані ризики на даний час не зменшилися.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, суд, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.

Суд вважає, що позицію сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, а тому в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту слід відмовити.

Враховуючи викладене,з метоюзабезпечення виконанняобвинуваченими покладенихна нихпроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробампереховуватися відсуду,незаконно впливатина свідків,перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,вчинити іншекримінальне правопорушення,суд дійшоввисновку продоцільність задоволенняклопотання прокурорапро продовженнястроку запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюобвинуваченим тавідмову в задоволенніклопотання захисникаобвинуваченого ОСОБА_2 -адвоката ПавленкоО.О.про змінузастосованого дообвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходуу видітримання підвартою назапобіжний західу видідомашнього арешту.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 183, 194, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Гоздупа К.В. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Павленко О.О. про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 14.09.2022 року до 12.11.2022 року включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 днів, починаючи з 14.09.2022 року до 12.11.2022 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя