Рішення № 106276233, 16.09.2022, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1253/22 Провадження № 2/724/423/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.

за участі секретаря судового засідання: Писанюк Я.П.

за участі сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: адвоката Черней В.П., який діє на підставі ордеру № 1044049

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади с.Данківці в особі Хотинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

06.07.2022 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіальної громади с.Данківці в особі Хотинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . На день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина в тому числі на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , власником якого був покійний ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 , склав на ім`я позивача заповіт посвідчений секретарем Данковецької сільської ради Дністровського (колишня назва Хотинського) району Чернівецької області Ткач Г.В., зареєстрований в реєстрі за № 24 від 15.05.2013 року.

Позивач вказує, що в 6-ти місячний термін встановлений чинним законодавством України, а саме 19.05.2020 року для оформлення спадкових прав, він як спадкоємець за заповітом звернувся до державного нотаріуса Хотинської ДНК Мартинюк Є.Р., з зайвою про прийняття спадщини, як наслідок заведена спадкова № 114/2020.

15 червня 2022 року у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відносно житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 державним нотаріусом Хотинської ДНК Мартинюк Є.Р., позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок.

Позивач вказує, що в рамках спадкової справи № 114/2020, яка відкрита в Хотинській ДНК ним вже отримувалось свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину нерухомого майна, зокрема на земельну ділянку площею 1,0862га, кадастровий номер 7325081600:01:001:0165, що належала померлому ОСОБА_2 . Нотаріусом встановлено, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , є позивач. Про існування родичів першої черги спадкування після смерті спадкодавця, які б претендували на спадкове майно та в 6-ти місячний термін заявили свої спадкові права або проживали за однією адресою із спадкодавцем на день смерті, позивачу не відомо.

Враховуючи вище викладене позивач просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, яке належало померлому ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташоване по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ „А загальною площею 86.1 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м., прибудова літ. «а», ганок літ. «аі», ганок літ. «а2», літня кухня літ. «Б», підвал літ. «Пд», вхід в підвал літ. «ВхПд», навіс літ. «В», літня кухня літ. «Г», ганок літ. «г», ганок літ. «гі», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», навіс літ. «З», сарай літ. «К», сарай літ. «Л», вбиральня літ. «М», ворота літ. «№1», огорожа літ. «№2», криниця літ. «№3», замощення літ. «І», вигрібна яма літ. «II», вартістю -113 003 гривень.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовну заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні засіданні підтримав позовну заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутності позовні вимоги визнає.

Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьком є ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 .

З довідки Хотинської міської ради від 15.12.2021 року № 444 та довідки від 05.05.2020 року № 100 вбачається, що ОСОБА_2 являється власником будинку по АДРЕСА_1 та проживав та був зареєстрований у господарстві до дня смерті. На день смерті з ним були зареєстровані та проживали син ОСОБА_1 та невістка ОСОБА_6 .

Як вбачається з заповіту 15 травня 2013 року ОСОБА_2 заповів все належне йому майно ОСОБА_1 , заповіт зареєстровано в реєстрі № 24 .

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Мартинюк Є.Р. від 15 червня 2022 року № 384/02-14 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документів на житловий будинок.

10 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , а саме свідоцтво на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 1,0862 га. кадастровий номер 7325081600:01:001:0165. Свідоцтво зареєстрована в реєстрі за № 348. Право власності на вище зазначену земельну ділянку також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .

Як вбачається з технічного паспорту будинку садибного типу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житловий будинок літ. «А» загальною площею 86,1 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м., прибудова літ. «а», ганок літ. «а1», ганок літ. «а2», літня кухня літ. «Б», підвал літ. «Пд», вхід в підвал літ. «ВхПд», навіс літ. «В», літня кухня літ. «Г», ганок літ. «г», ганок літ. «г1», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», навіс літ. «З», сарай літ. «К», сарай літ. «Л», вбиральня літ. «М», ворота літ. «№1», огорожа літ. «№2», криниця літ. «№3», замощення літ. «І», вигрібна яма літ. «ІІ».

Відповідно до висновку експертного будівельного технічного дослідження від 23.06.2022 року будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 проведено з дотриманням державних будівельних, протипожежних, санітарних норм і подальша їх експлуатація за призначенням можлива.

Згідно до висновку оцінювача про вартість майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 113 003 грн.

Довідками від 29.06.2022 року № 200 та № 199 підтверджується, що земельна ділянка 0,30 га на якій знаходиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 який за життя належав ОСОБА_2 не була приватизована померлим, а перебувала в його користуванні та під забороною та арештом не перебуває.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Згідно з вимогами статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до частин першої, третьої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених в абзаці другому пункту 23 постанови Пленумом Верховного Суду України від 30 травня 2008року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня2019 року у справі № 2-390/2006 (провадження № 61-5088св18), від 26 серпня 2020 року у справі № 636/4329/16-ц (провадження № 61-22570св18).

Частина 1 ст. 328 ЦК України, передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 392 цього ж кодексу передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

Як роз`яснив Пленум ВССУ у п.6 постанови № 6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст.1218 ЦК та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року за № 7 "Про судову практику у справах про спадкування". За змістом зазначених роз`яснень спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Це узгоджується із частинами 3, 5 ст.376 ЦК і нормами про поняття спадкування та склад спадщини (статті 1216, 1218 ЦК). Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства (частини 3, 5 ст. 376 ЦК) належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до частин 3, 5 ст. 376 ЦК є суб`єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до норм статей 1216, 1218 ЦК.

Крім того, відповідно до п. 9 прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію збудовані у період з 05.08.1992 року до 09.04.2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.

З наведених положень закону вбачається, що житлові будинки, побудовані до 05.08.1992 року не мають здаватися в експлуатацію.

Відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, встановлено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача існують перешкоди в оформленні права власності в нотаріальному порядку на спадкове майно, яке належало покійному батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 86,1 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м., побудований 1963 року, прибудова літ. «а», ганок літ. «а1», ганок літ. «а2», літня кухня літ. «Б», підвал літ. «Пд», вхід в підвал літ. «ВхПд», навіс літ. «В», літня кухня літ. «Г», ганок літ. «г», ганок літ. «г1», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», навіс літ. «З», сарай літ. «К», сарай літ. «Л» вбиральня літ. «М», ворота літ. «№1», огорожа літ. «№2», криниця літ. «№3», замощення літ. «І», вигрібна яма літ. «ІІ», через відсутністю правовстановлюючого документів на житловий будинок.

Отже, відсутність правовстановлюючого документів на житловий будинок позбавляє нотаріуса можливості видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю.

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову - на відповідача, а тому судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 1130 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, ч. 3 ст.1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 142, 200, 206, 247, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади с.Данківці в особі Хотинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке належало померлому ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке розташоване по АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 86,1 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м., прибудова літ. «а», ганок літ. «а1», ганок літ. «а2», літня кухня літ. «Б», підвал літ. «Пд», вхід в підвал літ. «ВхПд», навіс літ. «В», літня кухня літ. «Г», ганок літ. «г», ганок літ. «г1», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», навіс літ. «З», сарай літ. «К», сарай літ. «Л», вбиральня літ. «М», ворота літ. «№1», огорожа літ. «№2», криниця літ. «№3», замощення літ. «І», вигрібна яма літ. «ІІ».

Стягнути з Територіальної громади с.Данківці в особі Хотинської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1130 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Територіальна громада с.Данківці в особі Хотинської міської ради зареєстроване місце знаходження: вул. О.Кобилянської 2 а м. Хотин Дністровського району Чернівецької області код ЄДРПОУ 04062205.

Повний текст рішення виготовлено 16.09.2022 року.

Суддя: Еліна Євгеніївна СІЛАНТЬЄВА