Рішення № 1062752, 19.09.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 37/262

19.09.07

За позовом

До

Про

Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

Домоуправління № 8 Київського експлуатаційного управління Міністерства оборони України

стягнення 52396,85 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача Шевчук А.С.- представник за довіреністю № Д07/7539 від 09.11.2006 року; Черноволов В.А.- представник за довіреністю № Д07/272 від 16.01.2007 року; Сокол О.В.- представник за довіреністю № Д07/273 від 16.01.2007 року; Цурка Н.О.- представник за довіреністю № Д07/275 від 16.01.2007 року;

Від відповідача Керест С.І.- представник за довіреністю № 113 від 12.04.2007 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Комунального підприємства «ЖЕО –105»Голосіївської районної в місті Києві ради про стягнення 295752,12 грн. (262350, 51 грн. –основний борг, 9983,99 грн. –пені, 18719,20 грн. –інфляційні витрати, 4698,41 грн. –три проценти річних) заборгованості згідно договору № 321612 від 24.11.2003 року.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за електричну енергію, в зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2007 р. порушено провадження у справі № 37/262, розгляд справи було призначено на 29.05.2007 року о 10-15.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2007 року в усному порядку визнав позовні вимоги в повному обсязі, а також заявив клопотання розстрочення виконання рішення.

На підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.05.2007 року було оголошено перерву до 04.07.2007 року о 11-15 для надання можливості підготувати відповідачу письмовий відзив на позовні вимоги.

Представник відповідача 20.06.2007 р. в судове засідання не з’явився, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що в цей же час представник відповідача приймає участь в іншому судовому засіданні. Представник позивача проти поданого клопотання не заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/262 від 04.07.2007 року було зупинено провадження у справі до набрання чинності постанови Господарського суду міста Києва від 27.04.2007 року по справі № 6/182-А, якою визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 58/719 “Про тарифи на житлово-комунальні послуги”, визнано протиправними та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 141 від 12.02.2007, № 142 від 12.02.2007, № 143 від 12.02.2007 та № 144 від 12.02.2007. Ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/262 від 17.07.2007 року провадження у справі було поновлено.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.08.2007 року надав відзив на позовні вимоги, відповідно до якого зазначає, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, крім того просить суд розстрочити виконання рішення на 60 місяців.

Крім того, в судовому засіданні 28.08.2007 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 37/262.

У судовому засіданні 28.08.2007 р., відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 06.09.2007 року о 12-30, а також ухвалу про продовження строку вирішення спору.

Представник позивача в судове засідання 06.09.2007 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви. В зв’язку з неявкою представника позивача в судове засідання 06.09.2007 року розгляд справи було відкладено на 19.09.2007 року о 12-15.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.09.2007 року за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальною організацією) та Структурним підрозділом Комунального підприємства «Голосіїво-житло»ЖЕО № 105 (абонентом) було укладено договір № 321612 на користування електричною енергією (далі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.3, 1.5 статуту Комунального підприємства «ЖЕО-105»утворено рішенням Голосіївської районної в місті Києві ради шляхом виділення при реорганізації із складу Комунального підприємства «Голосіїво -житло»структурного підрозділу «ЖЕО-105». Підприємство є правонаступником прав та обов’язків Комунального підприємства «Голосіїво- житло»в частині фінансово –господарчої діяльності структурного підрозділу «Житлово –експлуатаційна організація -105».

Згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про заміну Структурного підрозділу Комунального підприємства «Голосіїво-житло»ЖЕО № 105 його правонаступником Комунальним підприємством «ЖЕО-105»Голосіївської районної в місті Києві ради, який є відповідачем у даній справі.

Відповідно до умов Договору (п. 1) предметом останнього є зобов’язання позивача постачати електричну енергію та зобов’язання відповідача своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 Договору позивач постачає електричну енергію, а відповідач своєчасно та у повному обсязі здійснює розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених Договором умов та термінів оплати, а також вносить інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов’язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.

Відповідно до додатка 4 до Договору розрахунковий період починається і закінчується в 00-00 годин 1-го числа кожного місяця. Щомісячно 21 числа споживач зобов’язується направляти свого представника до електропостачальної організації для подання звіту про використану електроенергію та очікуване споживання за розрахунковий період. Оплата спожитої електроенергії в розрахунковому періоді здійснюється споживачем до 25-го числа.

Позивач у період з 01.04.2005 по 01.02.2007 поставив відповідачу електричну енергію на суму 548961,99 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 285322,17 грн., проти чого останній не заперечував.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем позовні вимоги позивача визнаються в повному обсязі..

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З 01.01.04 р. набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.03 р. Відповідно до п. 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином судом встановлено, що за період з 01.04.2005 року по 01.02.2007 року позивачем відповідачу поставлено електричну енергію на суму 548961,99 грн., що підтверджується звітами про використану активну електроенергію. Відповідач, в порушення вимог договору та норм чинного законодавства, за поставлену електричну енергію розрахувався частково, в зв’язку з чим у нього виникла станом на 01.02.2007 року заборгованість перед позивачем за договором в розмірі 285322.17 грн., а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 262350,51грн. за договором № 321612 від 24.11.2003 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову в розмірі 18719,20 грн. та три проценти річних від простроченої суми –4698,41 грн. за період з 01.05.2005 року по 01.02.2007 року, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачем, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати в розмірі 18719,20 грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 4698,41 грн. за період з 01.04.2005 року по 01.02.2007 року.

Відповідно до статті 5.1 Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачена пеня, яка нараховується на суму боргу на початок кожного місяця, у розмірі 0,75 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини 1 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Оскільки розмір пені обмежується законом, а в договорі сторони встановили пеню у розмірі 0,75 % заборгованості за кожний день прострочення, яка більша ніж та, що передбачена Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну виконання взятих на себе зобов’язань в розмірі 9983,99 грн., яка нарахована позивачем за період з 01.08.2006 року по 01.02.2007 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про розстрочення виконання рішення суду у рівних частках на 60 місяців, посилаючись на важке матеріальне становище відповідача.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши подане клопотання, враховуючи інтереси та права позивача суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача частково та розстрочити виконання рішення суду на 18 місяців. Судом враховано те, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «ЖЕО-105»Голосіївської районної в місті Києві ради (01033, м. Київ, вул. Тарасівська,2 код ЄДРПОУ 26385486) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код 00131305) 262350 (двісті шістдесят дві тисячі триста п’ятдесят) грн. 51 коп. –основного боргу, 18719 (вісімнадцять тисяч сімсот дев’ятнадцять) грн. 20 коп. –інфляційних витрат, 4698 (чотири тисячі шістсот дев’яносто вісім) грн. 41 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 9983 (дев’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят три) грн. 99 коп. –пені, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2957 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 52 коп. - витрати по сплаті державного мита, розстрочивши виконання рішення на 18 місяців та стягнувши :

1) до 01.10.2007 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2957 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 52 коп. - витрати по сплаті державного мита;

2) до 01.11.2007 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

3) до 01.12.2007 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

4) до 01.01.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

5) до 01.02.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

6) до 01.03.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

7) до 01.04.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

8) до 01.05.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

9) до 01.06.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

10) до 01.07.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

11) до 01.08.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

12) до 01.09.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

13) до 01.10.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

14) до 01.11.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

15) до 01.12.2008 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

16) до 01.01.2009 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

17) до 01.02.2009 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені,

18) до 01.03.2009 року –14575 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 03 коп. –основного боргу, 1039 (одна тисяча тридцять дев’ять) грн. 96 коп. –інфляційних витрат, 261 (двісті шістдесят одна) грн. 02 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. –пені.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І. Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 16.10.2007 року