Рішення № 106275155, 12.09.2022, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/333/21

Номер провадження 2/404/110/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Московенка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокію Юріївну, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису № 5506 від 03.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 030/06.07/64-306 К від 12.06.2007 року на загальну суму 107951,58 грн. таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивований тим, що позивачем при зверненні до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергію Миколайовичу отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 64120086 з примусового виконання виконавчого напису № 5506 від 03.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною. Із виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального окргу Буждиганчук Євдокії Юріївни зареєстрованого в реєстрі за №5506 від 03 грудня 2020 року вбачається, що між позивачем та Публічним акціонерним товаристовм «СВЕДБАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги № 11 від 02.02.2012 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 17-07/2020 від 17.07.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено кредитний договір № 030/06.07/64-306 К від 12.06.2007 року та стягнуто заборгованість станом на 01.12.2020 року, яка складає 106951,58 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 52696,39 грн., сума заборгованості за відсотками та комісіями -54255,19 грн. Стягнення заборгованості проводиться з 17 липня 2020 року по 01 грудня 2020 року. З врахуванням плати за вчинення виконавчого напису нотарусом у розмірі 1000,00 грн., загальна сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом складає 107951,58 грн. Правонаступником усіх прав та обов`язків кредитора зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал. Приватним виконавцем здійснені виконавчі дії. Однак позивач вказує, що відповідно до кредитного договру № 030/06.07/64-306 К від 12.06.2007 року погоджено строк виконання зобов`язання з 12.06.2007 року по 11.06.2012 року та зазначено процентну ставку у розмірі 13,5 % річних, розмір комісії кредитним договором не передбачено. Позивач зазначає, що суми, які вказані до стягнення у виконавому напису не відповідають умовам кредитного договору та не узгоджуються із сумою заборгованості визначеною в виконавчому написі нотаріуса. До обов`язку нотаріуса входить перевірка безспірності боргу після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання, проте безспірність боргу нотаріусом не перевірена, строк позовної давності щодо стягнення заборгованості минув. На час вчинення виконавчого напису в розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, а тому він не мав передбачених законом підстав для його вчинення. До того ж у виконавчому написі нотаріуса не зазначено та не долучено до нього документи, підтверджуючі правонаступництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Відсотки та комісія, які стягнуті за виконавчим написом, нараховано відповідачем поза межами строку кредитування. Оскільки кредитним договором строк кредитування встановлено по 11.06.2012 року, а згідно виконавчого напису заборгованість по відсоткам і комісії нараховано з 17.07.2020 року по 01.12.2020 року, тому ці вимоги є необгрунтованими, що свідчить про спірність суми заборгованості за кредитним договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а відтак, позивач вважає, що оскільки сплинув трирічний строк із дня виникнення права вимоги, то оскаржуваний виконавчий напис вчинено поза межами строків позовної давності про стягнення кредитної заборгованості. Крім того, з тексту оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що він вчинений зокрема на підставі пункту 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, який но той момент вже втратив свою чинність. Тому позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовом за захистом порушених прав.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 січня 2021 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. На підставі статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокію Юріївну, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича. На підставі статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за № 5506 від 03 грудня 2020 року (а.с.32).

За заявою позивача, ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 січня 2021 року вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 5506 від 03.12.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, (виконавче провадження № 64120086), що оскаржується боржником у судовому порядку (а.с. 33).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною направлено до суду засвідчені копії всіх документів, що є в нотаріальній справі на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 03.12.2020 року зареєстрований в реєстрі за № 5506 (а.с. 37-57, 92-112).

Через канцелярію Кіровського районного суду міста Кіровограда відповідачем подано відзив (вх. № 6816 від 22.02.2021 року) на позовну заяву, в якому останні заперечують проти задоволення позовних вимог з огляду на таке. При вчиненні виконавчого напису нотаріуса, відповідачем була надана виписка по позичковому рахунку позивача, який відображає розмір заборгованості позивача, який обліковується у відповідача, яка виступає первинним бухгалтерським документом. Аналізуючи викладене, виписки з особових рахунків клієнтів з регістратрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійсненні протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, в зв`язку з чим, у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази щодо визначення розміру заборгованості. Щодо строку вчинення виконавчого напису відповідач зазначив, що порушення невизнаного або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду з позовом за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту, водночас така нотаріальна дія, як вчинення виконавчого напису є альтернативним позасудовим способом захисту цивільних прав, а виконавчий напис нотаріуса самостійною підставою для задовлення вимог кредитора шляхом стягнення грошових сум або витребування майна від боржника за цим виконавчим документом (а.с. 61-81).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 травня 2021 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.139).

Позивач в судове засідання не з`явився, представником позивача подано через канцелярію суду заяву (вх. № 24593 від 12.09.2022 року) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити (а.с.161)

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.160), причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не подавав.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна в судове засідання не з`явилась, подала через канцелярію суду заяву (вх. № 16485 від 27.04.2021 року) про розгляд справи за її відсутності (а.с.120-121).

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Бершадський Сергій Миколайович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 158), причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подавав.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Тас-Комерцбанк» 12 червня 2007 року укладено кредитний договір № 030/06.07/64-306К за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 9203,00 доларів США, з строком повного погашення до 11.06.2012 року, з відсотковою ставкою в розмірі 13,5 % річних. За умовами пункту 2.1 вказаного договору, забезпеченням виконання зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов даного договору та інших витрат банку, пов`язаних з одержанням виконання, являється застава автомобіля, 2007 року випуску, марки ВАЗ, модель 21214, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.42-46).

Відповідно до виписки з особового рахунку боржника № НОМЕР_3 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 030/06.07/64-306К станом на 01.12.2020 року в сумі 106951,58 грн., яка складається з : заборгованості за сумуою кредиту в сумі 52696,39 грн., заборгованості за процентами та комісією в сумі 54255,19 грн. (а.с.47).

01.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» направлено на адресу позивача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором № 030/06.07/64-306К від 12.06.2007 року з якої вбачається, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в семиденний строк з дня направлення цієї вимоги кредитор буде змушений здійснити стягнення заборгованості у безспірному порядку, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом (а.с.48-57).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною 03 грудня 2020 року вчинений виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 5506 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 030/06.07/64-306К від 12.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товаристовм «СВЕДБАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги № 11 від 02.02.2012 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 17-07/2020 від 17.07.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості яка станом на 01.12.2020 року, яка складає 106951,58 грн. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 52696,39 грн., сума заборгованості за відсотками та комісіями -54255,19 грн. Стягнення заборгованості проводиться з 17 липня 2020 року по 01 грудня 2020 року. За вчинення цього виконавчого напису з боржника підлягає стягненню 1000,00 грн., загальна сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом складає 107951,58 грн. (а.с. 10, 38, 93).

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Бершадським Сергієм Миколайовичем 13.01.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64120086. В ході проведення виконавчих дій приватним вконавцем: відповідно до постанови про арешт майна боржника від 13.01.2021 року накладено арешт на все моє рухоме та нерухоме майно; згідно поставнови про розшук майна боржника від 13.01.2021 року оголошено розшук автомобіля позвиача ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 13.01.2021 року накладено арешт на всі грошові кошти, що належать позивачу.Також, приватним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 13.01.2021 року в розмірі 10795,16 грн., та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 13.01.2021 року в сумі 1000,00 грн. (а.с.16-21).

Кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).

Частинами першою та третьою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини перша та друга статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису № 5506 від 03.12.2020 року судом встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався, статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Відповідно пункту 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення пункту 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Отже станом на 11.09.2017 року Перелік документів № 1172 діяв у редакції відповідно до якої пункт 2 Змін був визнаний незаконним та нечинним стягнення заборгованості з підстав, що виплтвають з кредитних відносин по кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів та вид заборгованості, що був стягнений з позивача зазначеним Переліком документів не передбачений.

Пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, а не кредитного договору № 030/06.07/64-306К від 12.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Тас-Комерцбанк» у простій письмовій формі.

Крім того, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони визначили також строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Згідно з частиною третьою статті 254 Цивільного кодексу України строк виконання кожного щомісячного зобов`язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 Цивільний кодекс України).

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладений 12 червня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Тас-Комерцбанк» зі строком повного погашення до 11.06.2012 року, при цьому оскаржуваний виконавчий напис вчинений 03 грудня 2020 року, тобто з порушенням строків позовної давності, після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У пункті 1-1 Переліку зазначено, що для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, подаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Наведені висновки щодо порядку вчинення виконавчого напису нотаріуса викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).

За змістом пункту 2.3 Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Доказів надсилання ОСОБА_1 повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень матеріали справи не містять. Оскільки повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення не містять також.

Ненадання доказів щодо повідомлення боржника унеможливлюють вчинення виконавчого напису, оскільки неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги банку. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Аналогічні висновки щодо необхідності повідомлення боржника про усунення порушень викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17, від 10 квітня 2019 року.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду кваліфікує обставини щодо неповідомлення боржника про усунення порушень у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, як порушення прав позичальника, що має наслідком задоволення таких позовів (постанови від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18), від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18).

Крім того, при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом врахована викладена в заяві про вчинення виконавчого напису Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заявлена вимога про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, до складу якої входить нарахована комісія (а.с.102).

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.

Тобто, підлягало з`ясуванню питання нарахування комісії, відповідності такого нарахування комісії зазначеним вимогам закону, а, отже вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною.

У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 5506 від 03.12.2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 030/06.07/64-306 К від 12.06.2007 року на загальну суму 107951,58 грн., таким що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 908,00 грн. за подання позову, та 454,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись Законом України «Про нотаріат», 18 Законом України «Про захист прав споживачів», статтями 18, 253, 254, 256, 257, 261, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10-13, 57-60, 76, 81, 258, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокію Юріївну, приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Бершадського Сергія Миколайовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5506 від 03.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 030/06.07/64-306 К від 12.06.2007 року на загальну суму 107951,58 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок № 5Б; код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення суду складено 16.09.2022 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда підпис Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда