Ухвала суду № 106272989, 15.09.2022, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3563/22

Провадження № 1-кс/0182/933/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2022 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..

Клименко І. В.,

секретар судового засідання Степанова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Римаренка Р.В., яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури Толстиком А.В. у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2022 за №12022041340000895 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Лиски, Воронежської області РФ, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , не працює, не одружений, раніше судимий:

- 15.10.2012 Нікопольським міськрайоним судом за ч.1 ст. 185, ч.2

ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 70 КК України до 2 років

позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 01.12.2014 Нікопольським міськрайоним судом за ч.3 ст.15 ч.2

ст. 185, 71 КК України до 2 років 1 дня позбавлення волі;

- 03.06.2015 Нікопольським міськрайоним судом за ч.1 ст. 263, 71 КК України до 3 років 1 міс. позбавлення волі. Звільнився 23.05.2017

умовно-достроково на 3 міс.13 днів,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Толстика А.В.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ё4 вересня 2022 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Римаренка Р.В., яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури Толстиком А.В. у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2022 за № 12022041340000895 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2022 за №12022041340000895 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 приблизно у серпні 2022 року в денний час, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи біля території Нікопольської міської поліклініки №1, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, 56, під деревом побачив чорний поліетиленовий пакет, розгорнувши який він виявив предмет, ззовні схожий на пістолет, який визначив для себе як вогнепальну зброю та предмети зовні схожі на патрони в кількості 9 штук, які визначив для себе як бойові припаси. Піднявши із землі пакет з вищевказаними предметами, ОСОБА_1 уважно його роздивився та виявив відсутність в каналі ствола стаціонарного захисного елементу, що перешкоджає проведенню пострілів кулями, після чого для себе остаточно переконався, що пістолет є переробленим та є вогнепальною зброєю.

Таким чином, ОСОБА_1 , реалізуючи раптово виниклий прямий умисел, направлений на незаконне придбання вогнепальної зброї, умисно, а саме усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, регламентованим Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» придбав пістолет, який переніс за місцем свого мешкання та почав незаконно зберігати за адресою: АДРЕСА_2 , без передбаченого законом дозволу.

В подальшому ОСОБА_1 зрозумівши, що вказаний пістолет йому не потрібний, у нього виник злочинний умисел, направлений на його незаконний збут з метою отримання за це грошової винагороди та почав підшукувати осіб, яким його можна збути.

08.09.2022 об 11:45 год. ОСОБА_1 , знаходячись по вул. Лапинська у м. Нікополь, Дніпропетровської області, отримавши 2000 грн. від ОСОБА_2 , без передбаченого законом дозволу, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів незаконно збув ОСОБА_2 предмет зовні схожий на пістолет. Після чого ОСОБА_2 в подальшому добровільно видав працівникам поліції для огляду та вилучення придбаний ним у ОСОБА_1 предмет ззовні схожий на пістолет, який згідно висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/104-22/27621-БЛ від 09.09.2022 є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозарядним пістолетом, переробленим саморобним способом із сигнального(стартового) пістолета «RETAY X1» № НОМЕР_1 », калібру 9 мм Р.А. Knall, виробництва Туреччини, та перероблений шляхом видалення із каналу ствола стаціонарних захисних елементів, що перешкоджають проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями ) та перекриття газовідвідного отвору фрагментом металу. Пістолет придатний до проведення пострілів. Конструкція пістолету дозволяє здійснювати постріли способом роздільного зарядження з використанням в якості ініціюючого складу та метального заряду шумових патронів калібру 9 мм Р.А. Knall, а в якості снаряда куль сферичної форми діаметром до 6 мм. При цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних з нього снарядів (куль).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

09.09.2022 ОСОБА_1 буловрученописьмове повідомленняпропідозруу вчиненнікримінальногоправопорушення(злочину),передбаченогоч.1ст.263 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив умисний, тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показань. Є ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду, ризику вчинення нових злочинів. У оточенні підозрюваного немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених процесуальних обов`язків. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримавклопотанняслідчогота просивйогозадовольнити,оскількивважає,щоєобґрунтована підозраувчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення-злочину,передбаченогоч.1ст.263 КК України, а також є ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. При цьому, не заперечуючи факту вчинення злочину, пояснив, що він усвідомлює, що вчинив неправильно та дуже шкодує про це. Він не хоче перебувати під вартою, а тому просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Ніяких намірів переховуватися від слідства та суду не має, він має постійне місце проживання, сім`ю матір, яка на даний час хворіє, погано сама пересувається, а тому потребує його допомоги. Зобов`язується з`являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, ухилятися від слідства та суду також не буде.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2)наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 та 6 ст. 194 КК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3) вік та стан здоров`я;

4) міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію;

7) майновий стан;

8) наявність судимостей;

9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 263 КК України, внесені до ЄРДР 10.08.2022 за № 12022041340000895.

09 вересня 2022року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Враховуючи відповіднодост.17ЗаконуУкраїни«Про виконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудуз правлюдини»позиціюЄвропейського суду,слідчийсуддявважає,що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюєтьсянапочатковомурівні увчиненнікримінальногоправопорушення (злочину),передбаченогоч.1ст.263 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується висновком експерта, показаннями свідків, протоколом огляду місця події та іншими матеріалами кримінального провадження. При визначенні обґрунтованості підозри слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину.

Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду/ об`єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), бо підозрюваний може незаконно впливати на них з метою зміни ними показів,а такожі ризик,передбачений п.5ч.1ст.177КПК України/вчиненняіншого кримінальногоправопорушення/,оскільки вінраніше бувнеодноразово судимийза скоєннякорисних злочинів. Все це свідчить про те, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжує вчиняти злочини.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує особу підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання, родини матері.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_1 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановленого судом щодо останнього ризику лише у такий спосіб, оскільки не доведено стороною обвинувачення в судовому засіданні наявності щодо підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, крім переховування від органів досудового розслідування та/або суду, і на думку слідчого судді, доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через існування вищевказаного ризику є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), та ймовірність призначення суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення підозрюваного від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, до ОСОБА_1 , з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж триманням під вартою, а саме домашній арешт з покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.

Також слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_1 залишати місце постійного проживання у нічний час.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Римаренка Р.В., яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури Толстиком А.В. у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2022 за №12022041340000895 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 21.00год.до 7.00год.наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;

- не відлучатися з м. Нікополя, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області обл.

Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, а також не більше строку досудового розслідування, тобто до 08.11.2022 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду прокурор.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя І. В. Клименко