Вирок № 106272735, 15.09.2022, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1339/22

1-кп/189/79/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2022 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складіголовуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046540000045 від 01.09.2022 року по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець с.Троїцьке Біляївськогорайону Одеськоїобласті,українець,громадянин України,що маєсередню освіту,не працює,інвалідом неявляється,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 ,неодружений,на утриманнімає малолітнюдоньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,депутатом неявляється,державних нагородне має,раніше неодноразовосудимий,останній раз 24.06.2020 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць,-

- який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 24.06.2020 року Покровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 395 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 1 місяць, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та у період не знятої та не погашеної в законному порядку судимості вчинив новий умисний кримінальний проступок за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , 15.08.2022 року близько 11:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, йдучи по АДРЕСА_2 , побачив раніше знайомого йому ОСОБА_3 , та на ґрунті неприязних відносин вчинив сварку, в ході якої, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, стоячи обличчям до обличчя, наніс ОСОБА_3 1 (один) удар головою в ніс. В результаті своїх умисних, протиправних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 175 від 09.09.2022 року, тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу без зміщення уламків, струс головного мозку. По своєму характеру виявлені тілесні ушкодження відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я .

Відповідно до вимог статей 291, 302 КПК України, обвинувальний акт відносно обвинуваченого надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додано:

1) заяву потерпілого ОСОБА_3 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

2) заяву обвинуваченого ОСОБА_1 , складену в присутності його захисника Осмоловського Б.Л., щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали кримінального провадження, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, який беззаперечно визнав свою вину та подав заяву, складену у присутності його захисника щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: «Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я», є доведеною поза розумним сумнівом.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст.ст. 66-67 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів; вчинення кримінального проступку особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства»).

Вимога додержуватисьсправедливості призастосуванні кримінальногопокарання закріпленав міжнароднихдокументах зправ людини,зокрема уст.10Загальної деклараціїправ людини1948року,ст.6Конвенції прозахист правта основоположнихсвобод 1950року.Зазначені міжнародніакти,згідно ст.9Конституції Україниє частиноюнаціонального законодавства,відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7«Про практику призначення судами кримінального покарання»досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, щиро розкаявся, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, інвалідом не являється, за місцем мешкання характеризується задовільно, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак офіційно ніде не працює, не займається суспільно корисною працею, раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальний проступок перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно обрати в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді арешту.

За змістом ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. За пунктом 25 цієї постанови, за сукупністю вироків (ст.71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також, коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили та остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж відбута частина покарання за попереднім вироком.

Тому, при призначенні покарання ОСОБА_1 слід керуватись положеннями ч. 1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 року, остаточно призначити покарання обвинуваченому у виді 2 (двох) місяців 15 (днів) арешту.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

По справі цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 381,382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупності вироків, до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 24.06.2020 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці 15 (п`ятнадцять) днів.

Витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О.С. Степанова