Ухвала суду № 106272231, 16.09.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1575/2022 Справа № 490/1141/22

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

16 вересня 2022 року м.Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м.Миколаєва Гуденко О.А., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про призначення на роботі та виплату середньомісячної заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 року позивач звернулася в суд з позовною заяву до Миколаївської міської ради та просив призначити його директором КП ММР "Миколаївські Парки" та виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату директора КП ММР "Миколаївські Парки" у період з 14.01.2022 р. по дату прийняття рішення по даній справі..

14.02.2022 року позивач звернулася в суд з позовною заяву до Миколаївської міської ради та просив призначити його директором КП ММР "Миколаївські Парки" та виплатити позивачу середньомісячну заробітну плату директора КП ММР "Миколаївські Парки" у період з 14.01.2022 р. по дату прийняття рішення по даній справі..

Ухвалою судді Гуденко від 15.02.2022 року, описку в якій було усунуто ухвалою судді від 22.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано заявнику строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме доплатити судовий збір у сумі 1 984,80 грн. на реквізити Центрального районного суду м. Миколаєва.

22.02.2022 року позивач надав суду заяву про усунення недоліків, а саме просив долучити суд копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 168,00 грн.

23 лютого 2022 року позивачем подано заяву про відвід судді , в якій він стверджує про упереджене і необ`єктивне ставлення судді Гуденко О.А. до нього, яке проявляється у кожній справі , яка перебуває на розгляді у судді та по якій ОСОБА_1 , є стороною процесу. В зв`язку з цим він сумнівається в об`єктивності судді та просить передати справу на розгляд іншому судді.

Ухвалою судді Центрального районного суду м.Миколаєва Чулуп О.С, від 08.07.2022 року у задволенні заяви ОСОБА_1 , про відвід судді Гуденко О.А. відмовлено.

12 липня 2022 року копії вищевказаних ухвал направлені позивачу до виконання повторно.

Станом на 15 вересня 2022 р. вимоги ухвали суду про залишення заяви без руху від 15 лютого та 21 березня 2022 р. позивачем не виконано.

Позивач заявиви клопотання про про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору ,зменшення його розміру, або звільнення від його сплати, в якому просив зменшити суму судового збору на 1816 грн 80 коп, посилаючись на важкий матеріальний стан, що підтверджується статусом безробітнього.

Відповідно до положень ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

При цьому, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 12 ЦПК України, якими розкривається зміст однієї із засад цивільного судочинства, а саме, рівності всіх учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.

Проте позивачем не надано докази важкого матеріального стану, взагалі не надано доказів розміру ддоходів за вказаний період, сума судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Верховний Суд своєю ухвалою від 16 жовтня 2019 року по справі № 215/5288/18 відмовив особі у відкритті касаційного провадження та вказав, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому, в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду, а не його обов`язком. При цьому, постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору в певному судовому провадженні не створює пільг щодо його сплати на інших стадіях судового провадження чи в інших судових провадженнях.

У рішенні від 26.07.2005 року у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.

Враховуючи те, що надані позивачем докази не підтверджують того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зменшення сплати судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу на виконання вимог ухвали уду про залишення позову без руху від 15.02.2022, описку в якій усунуто ухвалою від 22.02.2022 року слід доплатити судовий збіір у розмір 1816 грн 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задволенні клопотання ОСОБА_1 , про зменшення суми судового збору - відмовити.

Надати ОСОБА_1 строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, асаме сплати 1816 грн судового збору

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня постановлення ухвали.

Суддя Гуденко О.А.