Ухвала суду № 106271194, 16.09.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1788/21

ЄУН 226/1788/21

Кримінальне провадження № 1-кп/226/38/2022

У Х В А Л А

16 вересня 2022 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Долгої В.В.,

прокурора Тищенко О.В.,

захисників Блажиєвського В.В., Гузовського Ю.Л.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Райполе Межівського району Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м.Димитров Донецької області, був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.3, 353 ч.1, 357 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Димитровським міським судом Донецької області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.187 ч.3, 353 ч.1, 357 ч.1 КК України.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком по 22.09.2022 року.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою на 60 днів, обґрунтувавши це тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні декількох кримінальних правопорушень, в тому числі і особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України і які були підставою для обрання запобіжних заходів, не зменшилися та наявні зараз, так обвинувачені можуть ухилитися від суду, перебуваючи на свободі можуть впливати на потерпілого та свідків, скоїти інші правопорушення. На думку прокурора інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 та захисники Блажиєвський В.В. і Гузовський Ю.Л. заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_2 просив вирішити це питання на розсуд суду. Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що в нього відсутня судимість за ст.185 ч.3 КК України, як про це вказала прокурор. Захисники вважають, що ризики, на які посилається прокурор як на підставу для продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою належним чином стороною обвинувачення не доведені, зокрема, на даний час потерпілий і свідки допитані, матеріали справи судом досліджені. Захисники просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, захисник Гузовський Ю.Л. просив розглянути питання щодо встановлення розміру застави для підзахисного ОСОБА_3 , а захисник Блажиєвський В.В. просив застосувати до підзахисного ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід домашній арешт.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.131 КПК України запобіжні заходи відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст.ст.176-178 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризиків, передбачених цими нормами.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд під час судового розгляду до спливу продовженого строку зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують тримання особи під вартою.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у декількох кримінальних правопорушеннях, в тому числі і за ст.187 ч.3 КК України, максимальне покарання за якою передбачено у вигляді 12 років позбавлення волі, при цьому обставини і характер скоєння злочину згідно пред`явленого обвинувачення, суворість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими, відсутність у них певних занять, зокрема, офіційної роботи, постійного джерела доходу, зареєстрованого постійного місця проживання, все це вказує на соціально-небезпечну поведінку обвинувачених та продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ухилитися від суду та можливості вчинити інші кримінальні правопорушення.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою, сторонами кримінального провадження не надані.

Приймаючи рішення про продовження запобіжних заходів, суд враховує об`єктивну неможливість закінчення судового розгляду справи до спливу строку запобіжних заходів, дані про особи обвинувачених, їх соціальний статус та зв`язки, введення в державі воєнного стану, який значно підсилює існуючі ризики, а також наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, направленої не тільки на забезпечення права підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, тривалість тримання обвинувачених під вартою у даному випадку є виправданою, обумовленою як наявністю доведених прокурором ризиків, передбачених п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати, так і складністю кримінального провадження. Тому раніше обрані обвинуваченим запобіжні заходи у виді тримання під вартою підлягають продовженню.

Суд вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинувачених.

Також, враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням погрози насильства, підстав для визначення розміру застави, суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 196, 199, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строктримання підвартою уДержавній установі«Житомирська установавиконання покарань(№8)»обвинуваченому ОСОБА_2 строком на 60 діб по 14 листопада 2022 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 діб по 14 листопада 2022 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, для особи, яка утримується під вартою з моменту вручення їй ухвали суду.

Суддя О.А. Рибкін