Рішення № 106271075, 15.03.2022, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/670/21

Провадження №2/512/53/22

"15" березня 2022 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2022 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бростовської Н.О.,

секретаря Сивак Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Савранської селищної ради Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого залишилась спадщина, що складається із права на земельну частку (пай) розміром 5,45 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності колишнього КСП «ім.Чкалова», що знаходилося в с.Неділкове, Савранського району, Одеської області. 27.09.1995р. ОСОБА_2 склав заповіт на ім`я ОСОБА_3 , яка прийняла вказану спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, але ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла, однак за життя 11.06.1997р. нею був складений заповіт на ім`я позивача. Позивач зазначає, що оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) було втрачено, у зв`язку з чим він звернувся до газети «Наша рідна» з оголошенням про визнання його недійсним, а 22.10.2021р. з метою оформлення спадщини звернувся до нотаріуса, який роз`яснив, що у зв`язку з відсутністю сертифіката на право на земельну частку (пай) йому необхідно звернутися до суду.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити, а справу розглянути за його відсутності (а.с.34).

Представник відповідача Савранської селищної ради в судове засідання також не з`явився, подав до суду відзив на позов, в якому вказав, що ОСОБА_2 не отримував сертифікат на право на земельну частку (пай), оскільки відмітка про його отримання в книзі реєстрації сертифікатів відсутня, а його оригінал на даний час знаходиться в селищній раді. Крім того, відповідач зазначає, що в списку громадян членів КСП «ім.Чкалова», які мають право на земельну частку (пай), значиться ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 (а.с.24-25).

З огляду на положення ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає, що неявка належним чином повідомлених про розгляд справи учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, прийшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 цього Кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області 29.01.1996р. (а.с.4).

Спадкової справи після померлого ОСОБА_2 заведено не було, про що свідчить Витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №66949844 від 22.10.2021р. (а.с.18).

В матеріалах справи є заповіт, складений російською мовою « ОСОБА_5 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , та засвідчений секретарем Виконавчого комітету Неділківської сільської ради народних депутатів Савранського району Одеської області Колбасою Л.А., згідно якого він у разі своєї смерті усе своє майно заповідає ОСОБА_3 (а.с.5).

Згідно довідки Виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області №30 від 11.03.2021р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а разом з ним проживала та була зареєстрована ОСОБА_3 (а.с.6).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Неділківською сільською радою Савранського району Одеської області 25.06.2011р. (а.с.7).

Згідно із заповітом, складеним ОСОБА_3 11.06.1997р., та засвідченим секретарем Виконавчого комітету Неділківської сільської ради народних депутатів Савранського району Одеської області Колбасою Л.А., у разі своєї смерті усе своє майно вона заповідає ОСОБА_1 (а.с.8).

В матеріалах справи є копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.11.2013р., посвідченого державним нотаріусом Савранської районної державної нотаріальної контори Ізосімовою К.Б., про те, що на підставі вказаного вище заповіту спадкоємцем майна ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , а спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки № НОМЕР_3 масив НОМЕР_4 , яка знаходиться на території Неділківської сільської ради, Савранського району, Одеської області, площею 3,340га, з них рілля 3,3389га, у межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №273582, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №75 (а.с.9).

Позивачу ОСОБА_1 Савранською селищною радою Одеської області було видано довідку №10 від 19.02.2021р., згідно якої його дід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , значиться в «Списках громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» згідно додатку до Державного акта ОД-21 №0039, але сертифікат серії ОД №0115902 на право на земельну частку (пай) він не отримав (а.с.10).

Згідно архівної довідки Подільської районної державної адміністрації Одеської області №01-46/302/417 від 26.11.2021р. у списку громадян членів КСП «ім.Чкалова» с.Неділкове, Савранського району, Одеської області, які мають право на земельну частку пай, значиться ОСОБА_4 , в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих Савранською РДА членам КСП «ім.Чкалова», є запис від 07.08.1996р. №12 про виготовлення сертифіката серії ОД №0115902 на ім`я ОСОБА_4 , сертифікат значиться як невитребуваний (підпис особи про отримання сертифіката в книзі реєстрації сертифікатів відсутній) (а.с.26).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0115902 на ім`я ОСОБА_4 був переданий Подільською районною державною адміністрацією до Савранської селищної ради згідно акту прийому-передачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадян України членів колективних сільськогосподарських підприємств (сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств) Савранського району Одеської області (а.с.28-31), який є додатком до листа Подільської РДА №01-23/1912 від 15.11.2021р. (а.с.27).

В матеріалах справи є копія сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД №0115902, виданого 07.08.1996р. на підставі рішення Савранської РДА від 24.05.1996р. №97, на ім`я ОСОБА_4 , в тому, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «ім.Чкалова», розміром 5,45 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.32).

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995р. №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Верховний Суд у постанові від 25.03.2020р. по справі №305/235/17 виклав таку правову позицію.

Згідно зі ст.ст.549, 554ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину якщо: 1) він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

З огляду на вказані норми, факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 підтверджується складеним останнім заповітом, у якому він заповів їй усе своє майно, а також довідкою Виконавчого комітету Савранської селищної ради Одеської області №30 від 11.03.2021р., відповідно до якої він проживав та був зареєстрований за однією адресою з ОСОБА_3 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В свою чергу, факт отримання спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 підтверджується складеним останньою заповітом, а також копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.11.2013р. про те, що на підставі вказаного вище заповіту спадкоємцем майна ОСОБА_3 є ОСОБА_1 .

Та обставина, що оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0115902 знаходився у районній державній адміністрації або селищній раді, позивачу відома не була, а тому він помилково вважав, що вказаний сертифікат був втрачений, у зв`язку з чим і звернувся з відповідним оголошенням.

Згідно зі ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Також, відповідно до ч.4 ст.10ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Беєлер проти Італії»).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії»).

Потреба виправити колишню «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»).

Іншими словами, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінков проти Чеської Республіки» та у справах «Гаші проти Хорватії», «Трго проти Хорватії»). Отже, йдеться про дотримання принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»).

З аналізу наявних у справі матеріалів суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є однією і тією ж самою особою, а неспівпадіння у написанні по батькові цієї особи мало місце внаслідок недбалості працівників органів, наділених відповідними повноваженнями, та не повинно жодним чином впливати на законне право позивача на отримання спадщини.

Відповідно до абз.3 п.2 ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Суд, з урахуванням викладених обставин, дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК УРСР, ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ч.4 ст.10, ч.3 ст.12, ч.1 ст.76, ч.ч.1, 5, 6 ст.81, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (актовий запис про смерть №05 від 29.01.1996р. згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області 29.01.1996р.) право наземельну частку(пай) розміром 5,45 в умовних кадастрових гектарах із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «ім.Чкалова», що знаходилось в с.Неділкове, Савранського району, Одеської області, спадкоємцем якого була ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.1 ст.354, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.