Ухвала суду № 10627006, 14.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ У Х В А Л А

14.07.10                                                                                 Справа № 01-10/8-263.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Кіровська швейна фабрика «КІФАДО», м. Кіровськ Луганської області

до Міського комунального підприємства «Кіровське бюро технічної інвентаризації», м. Кіровськ Луганської області

про визнання права власності

Суть спору: позивачем заявлені вимогу про визнання права власності на виробничі будинки за адресою м. Кіровськ, вул. Войкова, 60А:

Основна будівля

Підстанція

Гараж

ГРП

Котельня

Склад

Прохідна

Нежитлова будівля

Будівля ангару.

Розглянувши матеріали позову, суд встановив:

До позовної заяви, одержаної господарським судом Луганської області 14.07.2010, не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.

Так, відповідно до підпункту «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. № 2505-I\/, що набули чинності до подачі позовної заяви) розмір державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн. і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.

Згідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07 державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15.

Відповідно до пункту 32 розділу V Інструкції про порядок справляння державного мита (затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993) з позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна.

У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 № 8/219-07 та ухвалі Вищого господарського суду України від 05.03.08 № 18/523пн викладено таку ж правову позицію.

Крім того, позивач не визначив вартість майна станом на день подання позову.

У зв’язку з чим слід зазначити, що згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.95. №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю –за дійсною вартістю на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Додане до позовної заяви платіжне доручення від 17.06.2010 № 325, за яким сплачено 85,00 грн. державного мита, не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки державне мито за вимогою майнового характеру щодо визнання права власності на нерухоме майно підлягає сплаті у розмірі 1% від вартості спірного майна

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути без розгляду.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у встановленому законом розмірі.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно перераховувати на р/р 31217264700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач: УДК у м. Луганську МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, призначення платежу: «Надходження коштів по оплаті з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах»).

Відповідно до п.10 ст. 63 ГПК України позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду, якщо не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись п. 4, 10 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

          1.Повернути заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.

2.Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

          Додаток (тільки позивачу): –на «107»аркушах, у тому числі платіжне доручення від 17.06.2010 № 325 про сплату державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп., платіжне доручення № 326 від 17.06.2010 про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.

СуддяА.П.Середа