Рішення № 106263264, 14.09.2022, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3065/22

Провадження № 2/346/1259/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю секретаря Дутчак Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия, Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

у с т а н о в и в:

04.08.2022р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з відповідачем по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі в якому у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу, малолітня дитина залишилася проживати разом з матір`ю, якій самій важко піклуватись та утримувати сина. Відповідач самостійно матеріально сім`ї не допомагає, хоча має змогу це робити, оскільки являється здоровим, працездатним чоловіком, часто їздить за кордон на заробітки. В зв`язку з цим, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

29.08.2022р. до суду надійшов відзив в якому ОСОБА_2 зазначив, що позовні вимоги визнає частково та не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Свою позицію мотивував тим, що він, як батько, не відмовляється від утримання сина, однак просив суд прийняти до уваги його матеріальне становище, оскільки він офіційно не працює, стабільного доходу не має, як фізична особа-підприємець не зареєстрований. Також зазначив, що вказана у позовній заяві інформація про неналежне виконання ним свого батьківського обов`язку по утриманню сина є недостовірною, оскільки він регулярно грошовими переказами надсилає кошти позивачці, підтвердженням чого є долучені ним до відзиву квитанції. Таким чином, вважає, що стягнення з нього мінімального розміру аліментів буде достатнім та справедливим, оскільки бажає аби мати теж виконувала свої обов`язки щодо сина та несла іншу частину затрат на нього.

В судове засіданняпозивач не з`явилася. 22.08.2022р. ОСОБА_1 подала до суду письмове клопотання в якому просила розглядати справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачв судове засідання також не з`явився, в поданому до суду відзиві клопотав розглядати справу за його відсутності.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши позицію сторін щодо предмету спору, дослідивши та перевіривши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 березня 2015 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №3.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.02.2022р. шлюб між сторонами було розірвано, малолітнього сина залишено проживати разом з матір`ю.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Після припинення шлюбних відносин, спосіб виконання обов`язку батька утримувати сина за домовленістю між сторонами визначено не було, а відтак кошти на утримання дитини (аліменти) підлягають присудженню за рішенням суду.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частиною 2 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При цьому в положенні ч.5 даної статті вказано, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи надане позивачу право вибору способу стягнення аліментів, яке нею було обрано в частці від заробітку відповідача, суд, з урахуванням фактичних обставин справи та положень ч.5 ст. 183 СК України, вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду 04.08.2022р. і до досягнення дитиною повноліття.

З приводу заперечень відповідача, суд зазначає, що ОСОБА_2 не було надано доказів на підтвердження відсутності свого працевлаштування та отримання незначного матеріального доходу, який не дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі більшому за мінімальний, тим самим не виконано обов`язку щодо доказування обставин, які мають значення для справи.

Відтак, суд знаходить твердження відповідача необґрунтованими та такими, що не дають суду підстав для присудження аліментів у мінімальному розмірі, передбаченому законодавством, оскільки батько зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою. Суд вважає, що саме таке вирішення справи буде повною мірою відповідати інтересам дитини та захищатиме її права.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень вищевказаної норми, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти наутримання малолітньогосина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі1/4частки всіхвидів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду 04.08.2022р. і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2022 року.

Суддя Третьякова І. В.