Рішення № 106253177, 15.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2022Справа № 910/5285/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НІСА"

(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28А, код 25270048)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСАБ Україна"

(01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44)

про стягнення 462 155,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НІСА" (далі - ТОВ "Торговий дім "НІСА", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСАБ Україна" (далі - ТОВ "ЕСАБ Україна", відповідач) про стягнення 462 155,00 грн неустойки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № BUK-7-72 від 13.06.2008 поставки в частині поставки товару в обумовлений таким договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 відкрито провадження у справі № 910/5285/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для вчинення ними процесуальних дій.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, ухвала суду від 05.07.2022 була отримана позивачем 22.07.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492397942.

Відповідачу копія такої ухвали направлена 08.07.2022 за адресою, яка відповідає юридичній адресі відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте відправлення за № 0105492397950, в якому відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження, повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку від 14.07.2022, в якій причиною невручення вказаного відправлення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

13.06.2008 між ТОВ "ЕСАБ Україна" (постачальник) та ТОВ "Торговий дім "НІСА" (покупець) укладено договір поставки № BUK7-72 (далі - договір), згідно з умовами якого предметом договору є регулярні поставки зварювального обладнання та матеріалів (далі - обладнання).

Відповідно до п. 4.1 договору обладнання за договором постачається партіями згідно специфікацій, підписаних сторонами. Умови поставки обладнання: DDP (INCOTERMS 2000), Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8, якщо інше не вказане у відповідній підписаній сторонами специфікації.

Згідно з п. 4.2 договору, якщо інше не буде вказане у відповідній специфікації, підписаній сторонами, кожна партія обладнання буде поставлена не пізніше ніж через 35 банківських днів від дати отримання постачальником повної суми оплати партії обладнання, що постачається.

Датою поставки обладнання вважається дата фактичної передачі поставленого обладнання покупцю, зазначена в товарно-транспортній накладній (п. 4.6 договору).

Як погоджено сторонами в п. 7.1 договору, у випадку порушення постачальником терміну постави обладнання більше ніж 5 робочих днів при поставці автомобільним транспортом або більше ніж 20 робочих днів при поставці залізничним транспортом, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки в розмірі 0,1% (одна десята відсотка) від вартості непоставленого в строк обладнання, але не більше ніж 5% від вартості даного обладнання. Нарахування неустойки починається з шостого або двадцять першого робочого дня прострочки відповідно.

Також між сторонами укладено додаткові угоди до вказаного договору від 16.12.2008, від 09.02.2009, в яких погоджені умови розрахунків за поставлений товар.

До договору сторонами погоджено специфікацію № 98744-65 від 12.05.2021, а також специфікацію № 98665-65 від 28.05.2021.

Згідно зі специфікаціями № 98744-65 від 12.05.2021 сторонами погоджено про поставку товару на загальну суму 5 381 698,53 грн з терміном оплати протягом 30 днів після поставки та з терміном поставки орієнтовано 49 днів з дати підписання специфікації. Уточнений термін поставки надається після розміщення замовлення за окремим запитом. Дострокова поставка допускається.

Згідно зі специфікацією № 98665-65 від 28.05.2021 сторонами погоджено про поставку товару на загальну суму 4 698 478,24 грн з терміном оплати протягом 30 днів після поставки та з терміном поставки орієнтовано 55 днів з дати підписання специфікації. Уточнений термін поставки надається після розміщення замовлення за окремим запитом. Дострокова поставка допускається.

Проте, як вказується позивачем, товар відповідно до специфікації № 98744-65 від 12.05.2021 було поставлено йому відповідачем з простроченням погодженого у такій специфікації строку, а саме поставка здійснена за період з 18.08.2021 по 26.08.2021, зокрема, на підставі накладних №№ 98744(3)-65 від 20.08.2021 на суму 23 264,38 грн, 98744-65 від 20.08.2021 на суму 329 942,76 грн, 98744(2)-65 від 25.08.2021 на суму 2 021 264,06 грн, 98744(1)-65 від 25.08.2021 на суму 2 508 273,01грн, 98744(4)-65 від 27.08.2021, до яких відповідно складено товарно-транспортні накладні №№ 6053 від 19.08.2021 на суму 23 264,38 грн, 6049 від 18.08.2021 на суму 329 942,76 грн, 6051 від 18.08.2021 на суму 2 021 264 06 грн, 6050 від 18.08.2021 на суму 2 508 273,01 грн та 6067 від 26.08.2021 на суму 105 766,37 грн.

Крім того, товар згідно зі специфікацією № 98665-65 від 28.05.2021 також поставлений відповідачем з простроченням, а саме за період з 10.09.2021 по 25.11.2021, зокрема, на підставі накладних №№ 98866(1)-65 від 13.09.2021 на суму 5 351,04 грн, до якої складено ТТН № 6162 від 10.09.2021, № 98865(2)-65 від 13.09.2021 на суму 244 293,34 грн, до якої складено ТТН № 6163 від 10.09.2021, № 98865(5)-65 від 15.09.2021 на суму 457 048,87 грн, до якої складено ТТН № 6164 від 10.09.2021, № 98865-65 від 29.09.2021 на суму 502 254,14 грн, до якої складено ТТН № 6161 від 27.09.2021, № 98865(4)-65 від 29.09.2021 на суму 406 634,15 грн, до якої складено ТТН № 6231 від 28.09.2021, № 98865(6)-65 від 29.09.2021 на суму 143 678,30 грн, до якої складено ТТН № 6244 від 28.09.2021, № 98865(7)-65 від 29.09.2021 на суму 191 291,54 грн, до якої складено ТТН № 6245 від 26.09.2021, № 98865(5)-65 від 30.09.2021 на суму 619 211,31 грн, до якої складено ТТН № 6243 від 28.09.2021, № 98865(8)-65 від 13.10.2021 на суму 83 820,59 грн, до якої складено ТТН № 6290 від 13.10.2021, № 98865(10)-65 від 25.10.2021 на суму 384 144,74 грн, до якої складено ТТН № 1634 від 25.10.2021, № 98865(11)-65 від 25.10.2021 на суму 234 459,08 грн, до якої складено ТТН № 1637 від 25.10.2021, № 98865(12)-65 від 26.10.2021 на суму 467 313,81 грн, до якої складено ТТН № 1644 від 26.10.2021, № 98865(9)-65 від 27.10.2021 на суму 595 072,18 грн, до якої складено ТТН № 1661 від 27.10.2021, № 98865(13)-65 від 26.11.2021 на суму 2 401,51 грн, до якої складено ТТН № 6461 від 26.11.2021.

За прострочення зобов`язань з поставки відповідачем товару позивачем нараховано неустойку, з вимогою про сплату якої 04.05.2022 позивач звернувся до відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, фіскальним чеком та накладною від 04.05.2022.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача, останній звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача неустойку в заявленому до стягнення розмірі.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Так, сторонами в договорі погоджено, що обладнання має бути поставлено в строк не пізніше 35 банківських днів, якщо інше не буде вказане у відповідній специфікації. В специфікації № 98744-65 від 12.05.2021 сторонами погоджено термін поставки орієнтовано 49 днів з дати підписання специфікації, при цьому, уточнений термін поставки надається після розміщення замовлення за окремим запитом.

У специфікації № 98865-65 від 28.05.2021 сторонами погоджено термін поставки орієнтовано 55 днів з дати підписання специфікації, при цьому, уточнений термін поставки надається після розміщення замовлення за окремим запитом.

Під час розгляду даної справи сторонами не надано доказів збільшення терміну поставки товару, погодженого ними у вищевказаних специфікаціях, як і не надано уточненого терміну поставки, який передбачався умовами погоджених специфікацій.

За вказаних обставин, суд виходить з того, що товар згідно зі специфікацією № 98744-65 від 12.05.2021 мав бути поставлений до 30.06.2021 (включно), а відповідно до специфікації № 98865-65 від 28.05.2021 до 22.07.2021 (включно).

Проте, як встановлено судом під час розгляду даної справи, товар за специфікацію № 98744-65 від 12.05.2021 відповідачем поставлено поза межами погодженого сторонами у специфікації строку, так само як і за специфікацією № 98865-65 від 28.05.2021.

При цьому, судом враховано, що згідно з п. 4.6 договору сторонами узгоджено, що датою поставки вважається дата фактичної передачі поставленого обладнання покупцю, зазначена в товарно-транспортній накладній, а такі товарно-транспортні накладні оформлені до підписання між сторонами видаткових накладних.

Крім того, суд враховує, що поставка товару відбувалась автомобільним транспортом, що підтверджується відомостями, вказаними в товарно-транспортних накладних, оскільки сторонами в договорі погоджено різні строки для можливості нарахування пені при поставці товару автомобільним транспортом (більше 5 робочих днів) та залізничним транспортом (більше 20 робочих днів).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Сторонами в п. 7.1 договору погоджено, що у випадку порушення постачальником строку поставки обладнання більше ніж на 5 днів, зокрема при поставці автомобільним транспортом, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки у розмірі 0,1% від вартості даного обладнання, проте не більше 5% від вартості такого обладнання. Нарахування неустойки починається з шостого дня прострочки.

Водночас, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд не може погодитись з його обґрунтованістю, оскільки позивачем невірно визначено початкову та кінцеву дату початку нарахування пені.

Так, враховуючи, що сторонами відповідно до специфікації № 98744-65 від 12.05.2022 строк поставки погоджено в 49 днів, у відповідача дійсно прострочення з поставки товару почалось з 01.07.2021, проте сторонами в договорі погоджено, що нарахування неустойки починається з шостого дня прострочки, таким чином право на нарахування пені у відповідача виникло з 06.07.2021.

Також суд зазначає, що позивачем до періоду, за який нараховується пеня, включено і день, в який товар було прийнято за товарно-транспортною накладною, проте включення такого дня є неправомірним, оскілки в цей день відповідно до п. 4.6 договору зобов`язання фактично є виконаним.

Вказане стосується також і нарахувань, здійснених за специфікацією № 98865-65 від 28.05.2021, за якою прострочення почалось з 23.07.2021, проте право на нарахування пені за прострочення виникло з 29.07.2021.

Здійснивши власний розрахунок, з урахуванням привального визначення початкової та кінцевої дати нарахування пені, а також зважаючи на встановлене сторонами обмеження нарахування пені не більше 5% від вартості такого обладнання, суд зазначає, що за специфікацією № 98744-65 від 12.05.2022 розмір пені за несвоєчасну поставку обладнання складає 215 269,63 грн, а за специфікацією № 98865-65 від 28.05.2021 розмір пені за несвоєчасну поставку обладнання складає 211 901,76 грн.

Загальний розмірі пені, який є обґрунтованим та підлягає задоволенню, становить 427 171,39 грн (215 269,63+211 901,76).

У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 34 983,61 грн суд відмовляє.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягають грошові кошти в сумі 427 171,39 грн.

Витрати по оплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 6 407,57 грн.

Крім того, позивач вказував про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 46 000,00 грн та зазначав, що докази на підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу будуть надані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, водночас, станом на момент розгляду даної справи доказів понесення витрат на правничу допомогу позивачем не надано, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для розподілення таких витрат між сторонами у справі станом на момент розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСАБ Україна" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, код 35792543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НІСА" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28А, код 25270048) 427 171,39 грн (чотириста двадцять сім тисяч сто сімдесят одну грн 39 коп.) пені, а також 6 407,57 (шість тисяч чотириста сім грн 57 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 15.09.2022.

Суддя О.Г. Удалова