Рішення № 106250247, 15.09.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2022м. ДніпроСправа № 904/370/22Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» м. Київ

до фізичної особи ОСОБА_1 м. Дніпро

про стягнення суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 10000грн., суми боргу зі сплати відсотків в розмірі 4831грн.84коп., суми боргу зі сплати комісії в розмірі 84грн.03коп., пені в розмірі 802грн.48коп.

Без представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до фізичної особи ОСОБА_1 з позовом про стягнення суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 10000грн., суми боргу зі сплати відсотків в розмірі 4831грн.84коп., суми боргу зі сплати комісії в розмірі 84грн.03коп., пені в розмірі 802грн.48коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання з повернення кредитних коштів, отриманих на підставі заяви-договору №ID6749418 від 05.08.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк»; повідомлення - вимогу №27352/70 від 13.11.2020.

Позивач також зазначає, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.02.2021 внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Штанько Тетяни Іванівни.

Відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі №3-788гс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №12-113гс18, постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2022 було зобов`язано Відділ обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надіслати на адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до рекомендованого повідомлення, наявного в матеріалах справи, ухвала суду отримана відділом 29.03.2022. Станом на 14.09.2022 витребувана інформація до суду не надходила.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 було зобов`язано Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області надіслати на адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

В листі-відповіді Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області №233/4 від 18.02.2022 зазначено, що громадянка ОСОБА_1 не значиться зареєстрованою на території Дніпропетровської області або знятою з реєстраційного обліку.

Відповідно до частини 10 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Положеннями частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до положень частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляв відповідача про розгляд справи №904/370/22 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками з сайту.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2022 також направлялась на останню відому суму адресу місця проживання відповідача - АДРЕСА_1 .

Поштова кореспонденція із зазначеною вище ухвалою суду, повернена до суду підприємством поштового зв`язку через за закінчення терміну зберігання.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку (із змінами та доповненнями), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвали суду за останньою відомою адресою та через публікацію оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

За наведених обставин, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Акціонерним товариством «Таскомбанк» (далі банк) та фізичною особою - підприємцем Штанько Тетяною Іванівною (далі позичальник) підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису заяву договір №ID6749418 від 05.08.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредитний ліміт на поточний рахунок») (далі договір від 05.08.2019).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 05.08.2019 за умови наявності вільних коштів банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Згідно пункту 1.2 договору від 05.08.2019 кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Таскомбанк» з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах встановленого кредитування (далі - ліміт).

Пунктами 2.1 - 2.8 договору від 05.08.2019 визначено, що: розмір кредиту становить 10000грн.; валюта кредиту гривня; розмір процентної ставки за користування кредитом - 27,00% річних; розмір комісійної винагороди - 0,49% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць; тип процентної ставки фіксована; період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця; період сплати комісії -з 01 по 10 число кожного місяця; період безперервного користування кредитом складає не більше 30 днів; строк кредиту - 12 місяців з дати укладення договору.

Відповідно до пунктів 3.1 3.3 договору від 05.08.2019 позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати процентів та комісії у період сплати визначений у підпунктах 2.5. та 2.6.

Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в пункті 2.8 договору.

У випадку порушення позичальником будь якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно з пунктами 4.1 4.4 договору від 05.08.2019, цей договір та Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» та Цінові параметри продукту є кредитним договором.

Цей договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим: умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому; вимоги щодо зміни або розірвання цього договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього договору та законодавства України.

Дата підписання заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору.

Строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT «Таскомбанк» (далі Правила).

Відповідно до умов кредитного договору клієнт (відповідач) підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 05.08.2019.

На підтвердження надання відповідачу кредиту позивач надав до суду банківську виписку по особовому рахунку за період з 05.08.2019 по 10.01.2022, відповідно до якого банком було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 10000грн.

З моменту зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника ці кошти є власністю останнього і, відповідно, банк вважається таким, що виконав свої зобов`язання з надання кредиту позичальнику.

Підпунктом 18.1.2 пункту 18.1 Правил передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) - кредитний продукт у формі овердрафту на поточний рахунок юридичної особи або фізичної особи - підприємця (клієнт), який надається на поповнення оборотних коштів (за виключенням надання фінансової допомоги) і здійснення поточних платежів клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування (ліміт). Ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «ТАС24|БІЗНЕС», мобільний додаток «ТАС24|БІЗНЕС», SMS-повідомлення або інших. Максимальний розмір ліміту згідно з Правилами становить: 200000 грн. для фізичних осіб - підприємців, 500000 грн. для юридичних осіб. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з підпунктами 18.1.4, 18.1.6 пункту 18.1 Правил кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди.

Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів і нормативних актів НБУ.

Відповідно до підпункту 18.1.7 пункту 18.1 Правил ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Правилами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши заяву-договір про приєднання клієнта до Правил, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «ТАС24|БІЗНЕС», мобільний додаток «ТАС24|БІЗНЕС», SMS-повідомлення або інших).

Підпунктом 18.1.8 пункту 18.1 Правил встановлено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредиту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання заяви-договору про приєднання клієнта до Правил (далі - Заява). Підписання Заяви здійснюється електронно-цифровим підписом в системі «ТАС24|БІЗНЕС» або через інший сервіс електронного документообігу. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному сайті Банку, становить кредитний договір. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цими Правилами, банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених цими Правилами та якщо не менш, ніж за 7банківських днів до закінчення строку дії кредиту, жодна із сторін через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «ТАС24|БІЗНЕС», мобільний додаток «ТАС24|БІЗНЕС», SMS-повідомлення або інших) не повідомить іншу сторону про намір припинити дію кредиту, строк дії кредиту вважається пролонгованим на тих же умовах на наступні 365календарних днів. Зазначена процедура пролонгації повторюється будь-яку кількість разів та не вимагає укладення додаткових угод/договорів.

Підпунктом 18.1.11 пункту 18.1 Правил визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочення, починаючи з першого дня виникнення простроченої заборгованості та по останній день існування такої заборгованості включно.

Відповідно до підпункту 18.1.17.3 пункту 18.1 Правил при настанні будь-якої з наступних подій: отриманні від клієнта незгоди на збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, зміна періодичності порядку сплати платежів за кредитом; отриманні від клієнта незгоди на зміну ліміту; порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого цим розділом Правил, в тому числі при порушенні цільового використання кредиту; порушення господарським судом справи про банкрутство клієнта або про визнання недійсними установчих документів клієнта, або про скасування державної реєстрації клієнта; прийняття власником або компетентним органом рішення про ліквідацію клієнта; відсутності у банку вільних грошових коштів, про що банк письмово повідомляє клієнта; наявності судових рішень, які вступили в законну силу, про стягнення грошових коштів з поточного рахунку клієнта, наявності арешту на поточних, що належать клієнту, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий клієнту кредит не буде повернений вчасно, банк, на свій розсуд, має право, зокрема: змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі статтею 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, строки виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному об`ємі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання.

Пунктом 18.1.20 Правил визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, встановленому Ціновими параметрами, зазначеними на Сайті банку. Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня на фактичну заборгованість за кредитом, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. Списання нарахованих процентів виконується з 1-го по 10-те число кожного місяця, за попередній місяць.

У повідомленні-вимозі №27352/70 від 13.11.2020 банк стверджував про порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором та вимагав від відповідача дострокового повернення кредиту в розмірі 10000грн., заборгованості зі сплати відсотків (в т.ч. прострочених) в розмірі 1734грн.34коп., пені в розмірі 698грн.70коп. за період з 11.05.2020 по 11.11.2020.

У вимозі позивач вказував, що повернення кредиту та сплата нарахованих процентів, пені та штрафу мають бути здійснені позичальником протягом 30календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 40календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику.

Направлення вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист №0103276055791, фіскальним чеком підприємства зв`язку від 16.11.2020 та поштовою накладною №0103276055791.

Відповідно до частини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За умовами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Заява-договір №ID6749418 від 05.08.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» є договором приєднання.

Згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі статей 641, 644 Цивільного кодексу України позивач взяв на себе зобов`язання перед особами, які приймуть (акцептують) його оферту, надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених договором.

Як було зазначено вище, заявою-договором №ID6749418 від 05.08.2019 сторони погодили, що цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» та Цінові параметри продукту є кредитним договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

На виконання умов заяви - договору №ID6749418 від 05.08.2019 позивач перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 10000грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача за період з 05.08.2019 по 10.01.2022.

Як зазначалось раніше, пунктом 2.8 договору від 05.08.2019 визначено, що строк кредиту становить 12місяців з дати укладення договору. Пунктом 4.4 договору від 05.08.2019 передбачено, що строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT «Таскомбанк».

Підпунктом 18.1.8 пункту 18.1 Правил встановлено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредиту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання заяви-договору про приєднання клієнта до Правил. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених цими Правилами та якщо не менш, ніж за 7банківських днів до закінчення строку дії кредиту, жодна із сторін через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку «ТАС24|БІЗНЕС», мобільний додаток «ТАС24|БІЗНЕС», SMS-повідомлення або інших) не повідомить іншу сторону про намір припинити дію кредиту, строк дії кредиту вважається пролонгованим на тих же умовах на наступні 365календарних днів. Зазначена процедура пролонгації повторюється будь-яку кількість разів та не вимагає укладення додаткових угод/договорів.

У повідомленні вимозі №27352/70 від 13.11.2020 позивач зазначав, що на підставі кредитного договору від 05.08.2019 відповідач отримав кредит в розмірі 10000грн. зі строком користування до 04.08.2021.

З огляду на зміст повідомлення від 13.11.2020, положення пунктів 2.8, 4.4 договору від 05.08.2019 та підпункт 18.1.8 пункту 18.1 Правил, строк кредиту та строк дії договору був з 05.08.2019 по 04.08.2020, з 04.08.2020 по 04.08.2021.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 10000грн.00коп., суми боргу зі сплати відсотків у розмірі 4831грн.84коп., суми боргу зі сплати комісії в розмірі 84грн.03коп., пені в розмірі 802грн.48коп., позивач стверджував про порушення відповідачем зобов`язань за умовами кредитного договору щодо своєчасної сплати платежів, передбачені умовами договору. Це обумовило пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, а також стягнення відсотків, комісії та пені.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти, в той час як позичальником допущено порушення виконання зобов`язання за договором приєднання в частині своєчасної сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

Станом на час розгляду справи докази оплати відповідачем заборгованості зі сплати кредиту в розмірі 10000грн.00коп. сторонами до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 10000грн.00коп. підлягають задоволенню.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача суми боргу зі сплати відсотків (в тому числі прострочених) в розмірі 4831грн.84коп., що існувала станом на 10.01.2022. В повідомленні вимозі №27352/70 від 13.11.2020 наполягаючи на достроковому поверненні суми кредиту, позивач вказував про існування станом на 12.11.2020 суми боргу зі сплати відсотків (в тому числі прострочених) в розмірі 1734грн.34коп. та суми боргу зі сплати комісії в розмірі 84грн.03коп.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 53 постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 у подібних правовідносинах щодо застосування абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, положення зазначеної норми про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зроблений висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Таким чином після 13.11.2020 (дата повідомлення вимоги про дострокове повернення кредиту і, відповідно, припинення строку кредитування) право позивача на нарахування відсотків за користування кредитом припинилось. Після 13.11.2020 у позивача виникло право нараховувати річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми боргу зі сплати відсотків (в тому числі прострочених) в розмірі 1734грн.34коп. та суми боргу зі сплати комісії в розмірі 84грн.03коп., що існували станом на 12.11.2020. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу зі сплати відсотків (в тому числі прострочених) в розмірі 3097грн.84коп. слід відмовити.

Позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в загальному розмірі 802грн.48коп. за період з 11.07.2021 по 10.01.2022.

Пунктом 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (в редакції Закону України №691-ІХ від 16.06.2020, який набрав чинності 04.07.2020) передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Аналогічні положення містяться в пункті 8 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19", на всій території України встановлений карантин з 12.03.2020.

Дія карантину, встановленого цією постановою, неодноразово продовжувалась на всій території України постановами Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 (із змінами та доповненнями) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 31.12.2022 на території України встановлений карантин, продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, №392 від 20.05.2020, №641 від 22.07.2020.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків, період нарахування підпадає під період дії карантину на всій території України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в загальному розмірі 802грн.48коп. за загальний період з 12.07.2021 по 28.12.2021.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76-80, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми боргу зі сплати кредиту в розмірі 10000грн., суми боргу зі сплати відсотків в розмірі 4831грн.84коп., суми боргу зі сплати комісії в розмірі 84грн.03коп., пені в розмірі 802грн.48коп. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ідентифікаційний код: 09806443; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) суму боргу зі сплати кредиту в розмірі 10000грн., суму боргу зі сплати відсотків в розмірі 1734грн.34коп., суму боргу зі сплати комісії в розмірі 84грн.03коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1865грн.42коп.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу зі сплати відсотків в розмірі 3097грн.84коп. та пені в розмірі 802грн.48коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова