Рішення № 10624991, 29.07.2010, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2- 391

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2010 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.,

при секретареві Костенко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2009 року до Дружківського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 01 вересня 2006 року відповідачка ОСОБА_2 приблизно о 17 год. 30 хвл. безпричинно вчинила сварку біля її будинку АДРЕСА_1 та діючи навмисно нанесла її більше 10 ударів кулаками в обличчя та голову, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості, у звязку з чим була порушена кримінальна справа за ст.. 122 КК України.

В результаті дій відповідачки у позивачки було перебито ніс із зміщенням кісток, заподіяно садни та гематома на лобі зліва, гематома на спинці носу, на нижньому віці лівого ока, гематома в проекції 7-го шийного хребця, травмована ліва рука, садни на шкірі верхньої та нижньої губи зліва, біля лівого куточку рота, рани на ніжній губі зліва. Відповідачка била її до тих пір поки в неї не пішла з носу кров та вона не впала на землю. Крім перелому носу їй було заподіяно забій головного мозку легкого ступеня. Тривалий час вона змушена була лікуватися на стаціонарі, також їй було призначено лікування нейрохірурга ДОЕТМО. Вона потратила кошти на ліки більше 2000 грн., але квитанції збереглися лише на суму 415 грн. 94 коп. Крім того, були зіпсовані джинси позивачки, які були на неї в той день, вартість яких склала 100 грн.

Постановою Дружківського міського суду від 05.02.2008 року відповідачка була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі п. «б» ст.. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року і кримінальна справа була закрита.

Позивачка вважає, що діями відповідачки їй була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 515 грн. 94 коп.

Крім того, позивачка вважає, що діями відповідачки їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в наступному.

Від злочинних дій відповідачки позивачка отримала ситуаційний невроз, у травматології у неї була нудота та блювання від забою мозку, болів перебитий ніс та голова. Вона неодноразово втрачала свідомість. Знаходячись у тяжкому стані вона змушена була здавати аналізи, щоб довести, що вона була твереза. Для неї це було принизливим як для жінки, так і для судді, оскільки відповідачка працівникам міліції зводила на неї наклеп. У звязку із переломом носа вже наступного дня під обома очами у позивачки появилися синці, які не сходили більше місяці. Вона перенесла тяжкі моральні страждання, оскільки вона відома у місті та районі людина суддя міськрайоного суду. Багато людей її знають і тому вона була змушена менше спілкуватися з людьми, бо її обличчя було побито, вона мусила пояснювати людям, що її нізащо побили. Їй було завдано фізичний біль та моральні страждання. Вона хвилювалася за своє здоровя, оскільки після лікування у стаціонарі 24.09.2006 року вона знову втратила свідомість і її викликала швидку допомогу. Оскільки за своєю професією позивачці треба мати добру пам'ять, а відповідачка заподіяла мені забій головного мозку, то вона дуже хвилювалася, що травма може позначитися на її роботі. Після завданої їй ОСОБА_2 травми у неї погіршився зір, почав часто підвищуватися тиск, боліти голова. Відповідачка побила її у присутності її дітей та племінниці. Позивачці довелося хвилюватися через те, що на той час листи непрацездатності не видавали, бо не було бланків, а видавали довідки і вона не могла отримати необхідні для лікування гроші, а відповідачка не відшкодувала їй шкоду.

Моральну шкоду оцінює в 50000 гривень.

Позивачка просить стягнути на її користь з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 515 грн. 94 коп. та моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

21 квітня 2010 року позивачка подала додаткову позовну заяву згідно якої просила також стягнути на її користь з відповідачки судові витрати, витрачені нею на проїзд до суду у розмірі 28 грн.54 коп.(а.с.67-69)

14 червня 2010 року позивачка надала додаткову позовну заяву згідно якої просила стягнути на її користь з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 554 грн. 94 коп., добових 115 гривень, компенсацію у звязку із відривом від звичайних занять у розмірі 174 грн. 56 коп., витрати на проїзд у сумі 87 грн. 12 коп., моральну шкоду у розмірі 50000 грн.(а.с.94-98)

29 червня 2010 року позивачка подала додаткову позовну заяву згідно якої просила стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду у розмірі 554.94 гривні, добових 175 гривень, компенсацію у звязку із відривом від звичайних занять у розмірі 298.94 гривні, витрати на проїзд до суду у розмірі 138.30 гривень, моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання зявилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 зявилась у судове засідання, позовні вимоги не визнала та пояснила, що сам факт конфлікту між нею та позивачкою не заперечує, але він виник на підставі особистих неприязних відносин, не повязаних з трудової діяльністю позивачки. Вона не була ініціатором конфлікту. 01.09.2006 р. вона після роботи с двома неповнолітніми дітьми йшла до цирку. Дорогу їй перекрив ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного спяніння. Він хапав її за руки та одяг, пізніше до нього приєдналась ОСОБА_1 Під час свари ОСОБА_1 и ОСОБА_4 нанесли її тілесні ушкодження легкої степені. Вона заперечує проти того, що позивачка лікувалась у лікарні. Позивачка під час лікарняного знаходилась дома, а лише лічилась на денному стаціонарі. Крім того, під час находження на лікарняному, позивачка займалась будівництвом паркану між їх будинками.

Вона не заперечує відшкодувати позивачці гроші витрачені на лікування у розмірі 415 грн. 94 коп., але заперечує відшкодувати гроші за джинси, оскільки позивачка в той день була ні джинсах,а в спортивних брюках. Просить також врахувати, що вона одна виховує неповнолітнього сина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час свари її також були заподіяні легкі тілесні ушкодження, вона є опікуном свого батька учасника бойових дії, інваліда, який знаходиться на її утриманні. В задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 зявився у судове засідання, позовні вимоги не визнав. Вважає, що відповідачка не винна в заподіянні шкоду позивачці, оскільки конфлікт було розпочато позивачкою та її чоловіком. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 вересня 2006 року приблизно о 17 год. 30 хвл. біля будинку АДРЕСА_1 між позивачкою та відповідачкою на підставі особистих неприязних відносин виникла свара. В ході конфлікту відповідачка завдала позивачці тілесні ушкодження у вигляді: синця в лобної області зліва, на спиці носу, на нижньому віці лівого ока, в проекції 7-го шийного хребця, на основної фаланги тильної поверховості 1-го пальця лівої кисті, садни на шкірі верхньої та нижньої губи зліва, у лівого кута рота, рана на слизистої нижньої губи зліва, ЗЧМТ, забиття головного мозку легкої ступені, перелом костей носу. Синці,садни та рани слизистої нижньої губи від забиття, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Перелом костей носа, як потребуючий для лікування вище 6, але менш 21 дня відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоровя. Закрита черепна мозкова травма, забиття головного мозку легкого ступеню, які потребують строк для лікування вище 21 дня відносяться до категорії середньої тяжкості.

Факт заподіяння позивачці тілесних ушкоджень підтверджується висновком судово-медичного експерту № 885/10 від 10.01.2007 року (кримінальна справа № 1-62/2008 р. а.с.51)

Своїми діями відповідачка вчинила злочин, передбачений ст. 122 ч.1 КК України.

Постановою Дружківського міського суду від 05.02.2008 року відповідачку була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі п. «б» ст.. 1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року і кримінальна справа була закрита, тобто справа закрита не з реабілітуючих підстав. (а.с.3-5).

Вина відповідачки в заподіяні позивачці тілесних ушкоджень підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: протоколом огляду місця скоєння злочину від 01.09.2006 року, протоколом виїмки та огляду від 06.06.2007 року, протоколом відновлення обстановки та обставин дій від 10.07.2007 року, протоколами допита свідків ( кримінальна справа № 1-62/2008 р. а.с. 13,47-48,57,58,64,98-105).

Ці обставини справи відповідачка не оспорює, крім того відповідачка згодна відшкодувати позивачці матеріальну шкоду у розмірі 415 грн. 94 коп.

Відповідачка не заперечує, проти відшкодування витрачених позивачкою коштів на ліки у сумі 415 грн. 94 коп., вартість пошкоджених джинсів позивачки у сумі 139 грн., підтверджується висновком спеціаліста-товарознавця № 21/52 від 26.11.2007 року (кримінальна справа № 1-62/2008 р. а.с.143-144), тому ці кошти також підлягають стягненню з відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що оскільки вина відповідачки у заподіянні тілесних ушкоджень позивачки доведена у судовому засіданні, то матеріальна шкода у сумі 554 грн. 94 коп. підлягає відшкодуванню повністю.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка завдала за наявності її вини.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Таким чином, факт заподіяння позивачки тілесних ушкоджень є достатньою підставою передбаченою законом для покладання обовязку її відшкодування на відповідача і ця моральна шкода згідно зі ст. 23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у звязку із фізичним болем.

При цьому суд враховує конкретні обставини справи, а також вимоги ст. 23 ЦК України, зокрема, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує, що позивачка іспитувала фізичний біль, тривалий час знаходилась на лікуванні, що вимагало від неї змінити звичайний життєвий уклад, додаткових зусиль для організації свого життя, вона змушена була менше спілкуватися з людьми, бо її обличчя було побито, мусила пояснювати людям, що її нізащо побили, дуже хвилювалася, що травма голови може позначитися на її роботі. Після завданої їй травми у неї погіршився зір, почав часто підвищуватися тиск, боліти голова.

Усі всі обставини підтверджуються записами у медичної картці хворої, яка належить позивачці, в якої вказано, що саме підвищення тиску, головні болі зявляються після травми отриманої 01.09.2006 року.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, а також те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Також суд враховує матеріальне становище відповідачки, те, що вона має на утриманні неповнолітню дитину, сина ІНФОРМАЦІЯ_1 и вважає за необхідним стягнути моральну шкоду у розмірі 3000 гривень.

Відповідно до ст.. 85 ЦПК України витрати, повязані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також наймання житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено рішення сплачуються іншою стороною добові, а також компенсація за втрачений заробіток.

Витрати, повязані з переїздом до іншого населеного пункту не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження. Відповідно до п.1.7 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом, з урахуванням усіх витрат, повязаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами у поїздах та страхових платежів на транспорті.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження добові виплачуються за кожен день перебування працівників у відрядженнях у межах України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» встановлено гранична норми добових витрат у розмірі 25 грн.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює і мешкає у м. Артемівськ, тому вона понесла судові витрати повязані з приїздом до м. Дружковка у судові засідання.

Відповідно до квитків судові витрати повязані з приїздом складають 54 грн. 54 коп. (а.с.121,135,136), добові складають 125 грн. (25 грн.х5 днів: судові засідання були 21 квітня, 26 травня,14 червня, 29 червня,29 липня 2010 року).

Що стосується компенсації за втрачений заробіток, то слід мати на увазі, що явка до суду є поважною причиною відсутності на роботі і заробітна плата на цей час за працівником зберігається. Право на одержання компенсації за втрачений заробіток мають само зайняті особи та підприємці, які забезпечують себе роботою, отже, і заробіток самостійно.

Враховуючи те, що саме сторона зацікавлена у компенсації втраченого заробітку, вона й повинна подати суду необхідні докази: документи про середньомісячний заробіток, підсумок часу, проведеного у судових засіданнях, розрахунок компенсації за втрачений заробіток.

Позивачкою ОСОБА_1 не було надано доказів в підтвердження розміру компенсації за втрачений заробіток.

Оскільки позивачку звільнено від сплати держмита, то судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь держави відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

Всього підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 59,50 грн. (51 грн., що складає 1% від позову майнового характеру + 8,50 грн. від вимог позивачів немайнового характеру та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі ст. 10,11,58,59,60,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 23,1166,1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 554 (пятсот пятнадцять) гривень 94 копійки, моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, витрати на проїзд у сумі 54 (пятдесят чотири) гривні 54 коп., добові у сумі 125 (сто двадцять пять) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави у розмірі 59 (пятдесят девять) гривень 50 коп. та на р/р 31216259700004 ГУ ДКУ у Донецькій області МФО банку 834016 ЄДРПОУ 34686537 КЕКД 22050000 отримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьк витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяті днів з момент проголошення рішення або двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :