Рішення № 106234971, 13.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13745/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2022 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування припису і постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану 194а), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис №428-ДК/0195Пр/03/01-21 від 22 червня 2021 року та постанову №569-ДК0233По/08/01-21 про накладення адміністративного стягнення від 06 серпня 2021 року;

- стягнути з відповідача Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області суму сплаченого судового збору.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що перевірка дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель, за результатами якої винесена спірна постанова, проведена відповідачем із суттєвим порушенням вимог законодавства, що є підставою для визнання дій щодо її проведення неправомірними та скасування актів, складених за наслідками такої перевірки. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 20.08.2021 судом прийнято позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №428-ДК від 31.05.2021 та плану роботи Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на II квартал 2021 року було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель з регіональною особливістю на території Берегометській ОТГ с.Мигове (7320585000:01:003:0936).

08.06.2021 проведено обстеження земельної ділянки приватної форми власності, площею 0,40 га із категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03-для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 7320585000:01:003:0936 та складено:

-акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом- земельної ділянки №428-ДК/439АП/09/01-21 від 08.06.2021.

-акт обстеження земельної ділянки №428-ДК/127/АО/10/01-20 від 22.06.2021 яким встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7320585000:01:003:0936 площею 0,40га не використовується за цільовим призначенням, а саме на площі 0,03га розміщені промислові будівлі та інші споруди газорозподільної станції, а також трансформаторна підстанція. Інша частина заросла кущами та дрібноліссям. Даними діями гр. ОСОБА_1 порушено вимоги ст.91 Земельного кодексу України.

22.06.2021 державним інспектором Стражиром М.Т. складено протокол про адміністративне правопорушення №428-ДК/0194П/07/01-21 відповідальність за яке передбачена ст.53 КУпАП України. Винесено припис №428-ДК/0195Пр/03/01-21 від 22.06.2021. Відповідно до припису на позивача складено протокол №428-ДК/0208По/08/01-21 від 06.07.2021 яким визнано гр. ОСОБА_1 винною у вчинені адміністративного правопорушення за ст.53 КУпАП України.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій просить позов задоволити з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Частинами 1, 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частинами 1, 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неприбуття у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, фіксування судового засідання не здійснювалось, справа № 380/13745/21 розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7320585000:01:003:0936 площею 0,40 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі Мигове, Вижницького району, Чернівецької області.

Дана земельна ділянка була придбаною позивачем 7 грудня 2018 року на підставі договору купівлі - продажу у громадянина ОСОБА_2 . На момент придбання зазначеної земельної ділянки позивачу було відомо про наявність права на тимчасове зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 7320585000:01:003:0936 для проведення інших розвідувальних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГАЗКО» на підставі договору від 23 лютого 2018 року між попереднім власником та ТзОВ «ІНГАЗКО», заперечень проти зайняття зазначеної земельної ділянки не було, про що письмово повідомлено ТзОВ «ІНГАЗКО».

ТзОВ «ІНГАЗКО» як власник спеціального дозволу на користування надрами №4744 від 12.04.2016 року, здійснює геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), у зв`язку з чим на належній позивачу земельній ділянці розташована установка підготовки газу.

22 червня 2021 року державними інспекторами контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області Стражиром Михайлом Тодоровичем та ОСОБА_3 складено Акт обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 7320585000:01:003:0936 №428-ДК/127/АО/Ю/01-20 від 22 червня 2021 року в якому зазначено що позивач як власник земельної ділянки з кадастровим номером 7320585000:01:003:0936 площею 0,40 га для ведення особистого селянського на території с.Мигове, Вижицького району, у межах населеного пункту не використовує вищезгадану земельну ділянку за цільовим призначенням, а саме на площі 0,03 га. розміщені промислові будівлі та інші споруди газорозподільчої станції, а також трансформаторна підстанція, інша частина земельної ділянки заросла кущами та дрібноліссям.

На підставі Акту обстеження №428-ДК/127/АО/10/01-20, старшим державний інспектором контролю за використанням та охороною земель Стражиром Михайлом Тодоровичем, складено Протокол №428-ДК/0194П/07/01-21, яким притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за статтею 53 КУпАП.

22 червня 2021 року старший державний інспектор контролю за використанням та охороною земель Стражир Михайло Тодорович видав припис №428-ДК/0195Пр/03/01-21 від 22 червня 2021 року, яким зобов`язав позивача у 30-ти денний термін вжити заходів для усунення порушення земельного законодавства, про що повідомити до 22 липня 2021 року.

25 червня 2021 року через поштове відправлення від Відділу Держгеокадастру у Вижницькому районі позивач отримала Акт обстеження №428-ДК/127/АО/Ю/01-20, Протокол №428-ДК/0194П/07/01-21, Припис №428-ДК/0195Пр/03/01-21, а також повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке заплановано на 6 липня 2021 року.

З порушеннями зазначеними у Акті обстеження №428-ДК/127/АО/10/01-20, Протоколі №428-ДК/0194П/07/01-21 та Приписі №428-ДК/0195Пр/03/01-21 позивач не погодилась, у зв`язку з чим 1 липня 2021 року, надіслала письмові пояснення у Відділ Держгеокадастру у Вижницькому районі, у яких обгрунтувала відсутність порушення земельного законодавства.

6 липня 2021 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, надані позивачем письмові пояснення не були взяті до уваги, у зв`язку з чим старший державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області Стражир Михайло Тодорович виніс Постанову про накладення адміністративного стягнення №428- ДК/0208По/08/01-21 (далі - Постанова №428-ДК/0208По/08/01-21), якою визнав позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53 КУпАП та наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень, окрім розміру штрафу в Постанові №428-ДК/0208По/08/01-21 зазначено, що нібито вчиненим нею порушенням заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 3836, 63 грн.

14 липня 2021 року до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області позивачем було надіслано відповідь на Припис №428-ДК/0195Пр/03/01-21, в якому вона зазначила наступне: зарості кущів та дрібнолісся на земельній ділянці з кадастровим номером 7320585000:01:003:0936 усунуто; в частині порушення зазначеного в приписі №428-ДК/0195Пр/03/01-21 стосовно невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, обгрунтувала відсутність порушень земельного законодавства, посилаючись на відповідні норми законодавства.

12 серпня 2021 року на домашню адресу позивача надійшла Постанова про накладення адміністративного стягнення №569-ДК0233По/08/01-21 від 6 серпня 2021 року, яка винесена за результатами розгляду Протоколу №569-ДК/0217П/07/01-21 від 29 липня 2021 року, складеного Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області Кибичем Віталієм Миколайовичем. У Постанові №569-ДК0233По/08/01-21 зазначено, що позивач не виконала умови припису посадової особи від 22.06.2021 року №428-ДК/0195Пр/03/01-21, щодо усунення порушення земельного законодавства при використанні частини земельної ділянки за кадастровим номером 7320585000:01:003:0936 сільськогосподарського призначення приватної форми власності, яка розташована на території с. Мигове, Вижницького району, Чернівецької області, у зв`язку з чим визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-56 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 Земельного Кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно зі статтею 188 Земельного Кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 №963-IV, який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (стаття 5 Закону України №963-IV)

Згідно статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, здійснюється, окрім іншого, шляхом проведення перевірок.

Стаття 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає права державних інспекторів державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель під час здійснення заходів контролю, а саме: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

На підставі ст. 144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку - казівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, іержавний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

22.06.2021 старшим державним інспектором контролю за використаням та охороною земель Стражир Михайлом Тодоровичем складено припис за № 428-ДК/0195Пр/03/01-21, яким приписано усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме ст. 188-56 КУпАП (невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням) та ст.53 КУпАП на земельній ділянці кадастровий номер 732058500:01:003:0936, площею 0,40 га.

На підставі вказаного протоколу 06 серпня 2021 року складено постанову № 569-ДК0233По/08/01-21 та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3836 грн. 63 коп., за порушення вимог ст. 188-56 та ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» під невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням розуміється, зокрема, фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Пунктом «ґ» статті 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

Відповідно до ст. 53 КУпАП за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень передбачається відповідальність, яка тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`яти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768 (далі - Земельний кодекс України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного

користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, згідно ст.126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про нафту і газ» від 12.07.2001 № 2665 (далі - Закон № 2665) надання земельних ділянок у користування для потреб нафтогазової галузі здійснюється у порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами для будівництва, розміщення і експлуатації об`єктів нафтогазовидобування та облаштування родовища шляхом встановлення земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення та водного фонду.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки та втрати, завдані внаслідок користування земельними ділянками для потреб нафтогазової галузі.

Згідно з статтею 97 Земельного кодексу України підприємства, установи та організації, які здійснюють геологознімальні пошукові, геодезичні та інші розвідувальні роботи, можуть проводити такі роботи на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем. Строки і місце проведення розвідувальних робіт визначаються угодою сторін.

Відповідно до статті 1 Закону № 2665 об`єкти нафтогазовидобування - об`єкти, призначені для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобування вуглеводнів. До об`єктів нафтогазовидобування належать: нафтові та газові свердловини, газопроводи-шлейфи, установки комплексної підготовки газу, установки підготовки газу, установки попередньої підготовки газу, установки комплексної підготовки нафти, тимчасові дослідно-промислові установки підготовки нафти і газу, дотискувальні компресорні станції та інші об`єкти. пов`язані з експлуатацією об`єктів нафтогазовидобування; геологічне вивчення нафтогазоносності надр - комплекс робіт і геологічне знімання, геофізичні, геохімічні, аерокосмогеологічні дослідження, прямі пошуки, буріння і випробування свердловин, дослідно-промислова розробка, науково- дослідні і тематичні роботи, їх аналіз та узагальнення), що проводяться з метою вивчення геологічної будови і нафтогазоносності надр на певній території.

У листі Держархбудінспекції щодо необхідності отримання дозволу на виконання будівельних робіт при розвідці газових родовищ від 19.09.2008 № 22 10-3026 зазначається, цю влаштування установок підготовки газу відносяться до проектно-вишукувальних робіт та не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт в інспекціях державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» (далі Постанова КМУ №15) організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

З аналізу вищезазначених норм вбачається що установка підготовки газу належить до об`єктів нафтогазовидобування, які можуть розташовуватись на земельних ділянках незалежно від їх цільового призначення, а отже в діях позивача відсутні порушення вимог земельного законодавства, а тому винесений Припис №428-ДК/0195Пр/03/01-21 та Постанова №428-ДК/0208По/08/01-21 є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис №428-ДК/0195Пр/03/01-21 від 22

червня 2021 року та постанову №569-ДК0233По/08/01-21 про накладення адміністративного стягнення від 06 серпня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, м.Чернівці, вул. Героїв Майдану 194а, ЄРДПОУ 39909396) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сакалош В.М.