Ухвала суду № 106234880, 14.09.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.09.2022 Справа № 643/8399/21 Номер провадження 1-кп/554/492/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

«14» вересня 2022року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря - Даценко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021221170000184 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора Шандули Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Зубенко В.В.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

09 вересня 2022 року на адресу суду від прокурора процесуального прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого під час досудового розслідування. Клопотання обґрунтовано тим, що в теперішній час строк дії ухвали, якою обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою спливає, розглянути кримінальне провадження до спливу строку дії попередньої ухвали неможливо, підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу як тримання під вартою, нікуди не зникли, є реальними та дійсними. Також є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності буде переховуватись від суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень. А тому прокурор вважає неможливим обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 іншого більш м`якого запобіжного заходу, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор Шандула Л.В. в судовому засіданні клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просила задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 з приводу заявленого клопотання про продовження йому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив обрати більш м`який запобіжний захід. Зазначив, що має на утриманні неповнолітню доньку, переховуватись не збирається, а те, що він раніше судимий, не свідчить про вчинення нових кримінальних правопорушень.

Захисник обвинуваченого адвокат Зубенко В.В. з приводу заявленого клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечувала, просила обрати ОСОБА_1 інший, більш м`який запобіжний захід, у зв`язку із тим, що прокурором не доведено наявність ризиків, через які обвинувачений повинен утримуватися під вартою. ОСОБА_1 у розшуку не перебував, попередні покарання відбув у повному обсязі. Крім того зазначила, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, не може бути підставою для тримання його під вартою. Також обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню доньку, має постійне зареєстроване місце проживання, до свого затримання займався волонтерською діяльністю, про що зазначено в попередніх вироках відносно нього.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає необхідним задовольнити заявлене клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наступних підстав:

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового розгляду неодноразово продовжувався, останній раз його було продовжено до 15.09.2022 року.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обраногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою, суд враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не становиться, продовжує займатись злочинною діяльністю, наразі обвинувачується у вчиненні умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою незаконного збагачення. За вчинення тяжкого кримінального правопорушення передбачено покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також обвинувачений ніде офіційно не працює, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушеньможе вдатися до відповідних дій.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»). Крім того, відсутність постійного та законного джерела доходів може також стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , а саме вчинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених з метою незаконного збагачення, свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризиків передбачених п. п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

За таких обставин посилання захисника на необґрунтованість існування ризиків, суд вважає безпідставними, оскільки існування ризиків, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, які не були спростовані доводами захисту.

Ті обставини, що обвинувачений відбув попередні покарання, у розшуку не перебував, має на утриманні неповнолітню дитину та займався волонтерською діяльністю, самі по собі не можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,183,194 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились. Крім того, кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, свідки не допитувались, письмові та речові докази не досліджувались, процесуальні дії з цього приводу судом не здійснювались. Обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу, ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, враховуючи вимоги п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним не визначати розмір застави, оскільки вважає, що у цьому разі застава, як запобіжний захід, не зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 331, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.

Обраний під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів, тобто до 12 листопада 2022 року, включно.

Визначити строк дії ухвали до 12 листопада 2022 року, включно.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: А.В. Сметаніна