Ухвала суду № 106230225, 13.09.2022, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 453/91/22

Провадження № 1-кп/456/230/2022

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

13 вересня 2022 року колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Янів Н.М.

суддів: Гула Л.В.

Бораковський В.М.

з участю секретаря Сунак Н.М

прокурора Савчин Х.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Дмитрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию при розгляді обвинувального акту за матеріалами кримінального провадження №12021141300000179 від 26.09.2021 щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 115 КК України, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці, оскільки 16.09.2022 строк застосованого запобіжного заходу закінчується, при цьому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 15 років, зібрані у кримінальному провадженні докази є вагомими і допустимими. Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, до затримання не працював, що свідчить про те, що у разі не продовження строку запобіжного заходу, ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, поруки чи домашнього арешту є недоцільним, такі заходи не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Просила продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив не застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки не має наміру переховуватись від суду. Обіцяє з`являтись до суду за кожним викликом та виконувати покладені на нього обов`язки.

Захисник адвокатДмитрович Н.В. заперечила клопотання прокурора, наголосивши що в клопотанні не обґрунтовано ризиків, які б вказували на необхідність застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу. ОСОБА_2 немає наміру переховуватись від суду чи впливати на свідків, а тому відсутні підстави для утримання її підзахисного під вартою. Відтак просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних обов`язків.

Суд, заслухавши прокурора Савчин Х. обвинуваченого та його захисника, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положеньст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

За змістомст. 199 КПК Українипідставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи: ухвалою слідчого судді Сколівського районного суду Львівської області від 26.09.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави терміном 60 днів, який в подальшому було продовжено.

Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не долучалися до матеріалів кримінального провадження так і не вправі оцінювати покази свідків без оцінки доказів в сукупності. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбаченихст.177 КПК Українидля вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Колегія суддіввважає,що змоменту взяттяобвинуваченого ОСОБА_1 під вартута домоменту вирішеннявказаного клопотання,не змінилисьобставини,які сталипідставою дляобрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,що даєсуду підставивважати,що належнупроцесуальну поведінкуобвинуваченого можезабезпечити ібільш м"якийзапобіжний захід. Наведеніпрокурором всудовому засіданніпідстави дляпродовження строківтримання підвартою єналежним чиномобґрунтовані тавмотивовані,ризики,які слугувалипідставою дляобрання запобіжногозаходу наданий часпродовжують існувати,а судовий розгляд даного кримінального провадження ще не закінчено.

При цьому, судом досліджено питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б повністю спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано.

В тойже час,суд невідхиляє доводина користьобвинуваченого,але вважає, що у даному випадку ці доводи не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не перевищують суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам.

Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків суду.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, судом враховуються положення ст.178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначенні даною статтею, зокрема вік обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, рід занять, тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні зокрема й особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 15 років, особу обвинуваченого, який до затримання не працював, не має постійного джерела доходів, не одружений, що свідчить про відсутність у нього соціально - стримуючих факторів, конкретні обставини кримінального провадження, мотиви, викладені в клопотанні прокурора, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в кримінальному провадженні, які ще не допитані у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому з метою запобігання спробам обвинуваченому вчиняти вказані дії та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Згідно із ч. 1ст. 197 КПК Українистрок дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

З врахуванням наведеного та особи обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров`я, суд відхиляє клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає таке недостатньо обґрунтованим, виходячи з існуючих на даний час ризиків, вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігти можливості настання таких ризиків, відтак, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави на підставі ч.4ст.183 КПК України.

Керуючись ст. 331, 177, 178, 183, 194 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні захисника Дмитрович Н.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Продовжити застосування до обвинуваченого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, а саме до 11 листопада 2022 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та скерувати начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Янів Н.М.

судді Гула Л.В.

Бораковський В.М.