Рішення № 106225878, 31.08.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3944/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетрейдінг" (49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетехно" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20)

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Доненко В.В. - ордер № 1110260 від 14.12.21;

від відповідача: Сакали М.Я. - ордер № 1072813 від 12.01.22.

Історія справи.

1. Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетрейдінг".

21.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Цетрейдінг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетехно", в якій просило суд визнати недійсним договір про надання поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цетехно" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Цетрейдінг", а також стягнути суму судового збору та витрати за надання професійної правничої допомоги.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Одночасно з позовною заявою позивачем було надано суду перелік питань до ТОВ "Цетехно" (т.1 а.с.61), а також клопотання, в якому просить витребувати докази (т.1 а.с.62-63), зокрема оригінали та засвідчені копії оспорюваного договору, додаткової угоди про розірвання такого договору, довіреності від 01.05.2019 та ін.

Ухвалою суду від 28.12.2022 відкрито провадження у справі № 916/3944/21, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

26.01.2022 до суду від ТОВ "Цетехно" надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.1-55), в якому відповідач також висловив заперечення щодо клопотання про витребування доказів, заява про відмову у наданні відповіді на питання позивача (т.9 а.с.202-203).

У судовому засіданні 31.01.2022 представник позивача звернувся до суду із усною заявою про визнання підстав для відмови у наданні відповідей на питання відсутніми, яка залишена судом відкритою.

07.02.2022 відповідач звернувся до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів справи копії витягу з наказу №139-к від 26.07.2021 (т.10 а.с.5-6).

07.02.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив (т.10 а.с.12-14).

11.02.2022 позивачем подано до суду клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів, обґрунтоване тим, що певні документи були виготовлені для формування хибного уявлення про обставини, що мають значення для справи, та не відповідають дійсності та вірогідності доказів. Крім того у означеному клопотанні позивач також просив суд витребувати певні документи.

В якості додатку до клопотання про призначення експертизи позивачем також надано клопотання про витребування доказів (т.10 а.с.24-27).

15.02.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи та витребування документів (т.10 а.с.34-39) та заперечення на відповідь на відзив ТОВ "Цетрейдінг".

17.02.2022 позивачем подано до суду клопотання, в якому останній навів обґрунтування відсутності підстав для відмови від надання відповідей на поставлені позивачем питання та просив суд зобов`язати відповідача надати такі відповіді (т.10 а.с.50-52).

У судовому засіданні 18.02.2022 суд задовольнив клопотання позивача від 17.02.2022, визнав відсутніми підстави для відмови у наданні відповідей на питання та зобов`язав відповідача надати відповіді у вигляді заяви свідка відповідно до вимог ГПК України. Клопотання про витребування доказів судом було залишено відкритим. Суд також зазначив про передчасність клопотання про призначення експертизи та залишив його відкритим.

Протокольною ухвалою від 18.02.2022 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

27.04.2022 відповідач звернувся до суду із клопотанням про приєднання до матеріалів справи копії заяви свідка ОСОБА_1 (т.10 а.с.67-68)

05.05.2022 відповідач звернувся до суду із клопотанням про приєднання до матеріалів справи оригіналів заяви свідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.10 а.с.73-75).

10.05.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення заяв свідка на електронну адресу позивача.

10.05.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання про виклик до суду для підтвердження свідчень, викладених у заявах свідків, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Вказаним клопотанням представник позивача також просив суд приєднати до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_3 та клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 23.05.2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та призначення експертизи, з підстав відсутності визначених положеннями п.1 ч.1 ст.99 ГПК України умов, необхідних для призначення експертизи. Мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, будуть викладені у мотивувальній частині рішення.

08.06.2022 до суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову (т.10 а.с.92-99), яка була прийнята судом до розгляду, та клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, достовірність яких позивачем ставиться під сумнів (т.10 а.с.102), яке було задоволено судом.

27.06.2022 ТОВ "Цетехно" подано до суду відзив на заяву позивача про зміну підстав позову (т.10 а.с.109-112).

13.07.2022 представником позивача подано до суду клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів, яке за своїм змістом є практично аналогічним попередньому (т.10 а.с.117-123).

18.07.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи (т.10 а.с.131-135).

Протокольною ухвалою від 18.07.2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи з підстав відсутності визначених положеннями п.1 ч.1 ст.99 ГПК України умов, необхідних для призначення експертизи. Мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, будуть викладені у мотивувальній частині рішення.

У судовому засіданні 18.07.2022 судом було оглянуто оригінали договору про надання поворотної фінансової допомоги, додаткової угоди про розірвання договору про надання поворотної фінансової допомоги, листа директора від 26.11.2019, довіреності від 01.05.2019 та рішення №01-05-2019 від 01.05.2019.

Протокольною ухвалою від 18.07.2022 судом закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 15.08.2022 судом було допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Заявою від 29.08.2022 представником відповідача повідомлено про намір подати до суду заяву про відшкодування судових витрат та докази на підтвердження розміру судових витрат.

У судовому засіданні 29.08.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.08.2022 проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Цетрейдінг".

Платіжними дорученнями від 23.12.2019 №103, №104, від 27.12.2019 № 105, №107, від 30.01.2020 №№ 1562, 1564, 1565, 1566, 1567, 1568 ТОВ "Цетрейдінг" перерахувало на банківський рахунок ТОВ "Цетехно" суму 52 500 000 грн з призначенням платежу "Повернення фінансової допомоги згідно договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019 року без ПДВ".

Бухгалтерськими та іншими первинними обліковими документами позивача, а також банківськими виписками за період з листопада 2019 року і до цього часу не підтверджується факт отримання ТОВ "Цетрейдінг" жодних сум поворотної фінансової допомоги від відповідача як на підставі зазначеного договору від 07.11.2019, так і на підставі інших правочинів. Відсутній у позивача і сам договір поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019 року, немає жодних посилань на цей договір у будь-яких документах та листуванні.

ТОВ "Цетрейдінг" і ТОВ "Цетехно" входили в групу компаній, що були об`єднані між собою торговою маркою "Цитрус". Ці компанії були розташовані за однією адресою ( АДРЕСА_1 ), мали спільний фінансовий бухгалтерський і оперативний облік, спільних працівників. Старший комірник Куриленко О.А. , який у 2019 році працював у позивача, зараз перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Приблизно з кінця вересня 2020 року охорона ТОВ "Цетехно" припинила допуск ОСОБА_3 , яка на той момент займала посаду директора ТОВ "Цетрейдінг", до суборендованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . У приміщенні залишилися установчі, бухгалтерські і господарські документи позивача, печатка ТОВ "Цетрейдінг", носій з електронним цифровим підписом ОСОБА_3 .

З цього приводу представником позивача було подано до відділу поліції № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення.

За фактом виготовлення підроблених документів на підставі заяви ТОВ "Цетрейдінг" внесені відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно кримінального провадження №12021041030000737 від 23.07.2021 за ознаками ч.3 ст.15, ч. 2 ст. 190 КК України.

Поведінка відповідача є суперечливою, не відповідає принципу добросовісності, оскільки відповідач протиправно використав в своїх інтересах колишніх працівників позивача і печатку позивача задля уникнення необхідності повернення позивачу помилково перерахованих грошових коштів за фінансову допомогу, яка ніколи не надавалась відповідачем позивачу.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву ТОВ "Цетрейдінг" про зміну підстав позову від 25.05.2021 у справі №916/732/21 по спору між ТОВ "Цетрейдінг" та ТОВ "Цетехно" про стягнення заборгованості зробив розрахунок своїх зобов`язань за договором поставки товарів №3107 від 31.07.2019 та визнав наступні обставини: 1) ТОВ "Цетрейдінг" за договором поставки товарів №3107 від 31.07.2019 було поставлено ТОВ "Цетехно" товар на суму 2 084370062,93 грн; 2) ТОВ "Цетехно" було сплачено на рахунок ТОВ "Цетрейдінг" за договором поставки грошові кошти у сумі 2 024 891 573,24 грн; загальний розмір зобов`язань ТОВ "Цетехно" по сплаті грошових коштів за договором поставки товарів №3107 від 31.07.2019 складає 59 478 489,69 грн. ТОВ "Цетрейдін" погодилось з розрахунком та сумою заборгованості.

Проте у своїх додаткових поясненнях від 04.07.2021 у справі №916/732/21 ТОВ "Цетехно" фактично відмовляється від обставин, визнаних ним у своєму відзиві на позовну заяву, поданому 25.05.2021, і надає суду нові документи, зокрема, спірний договір, додаткову угоду до нього, лист відповідача про зміну призначення платежу, платіжні доручення. Про жоден з доданих до своїх додаткових пояснень від 04.07.2021 доказів відповідач у своїх заявах по суті не згадував, не зазначав у чому полягала неможливість такої подачі цих доказів, не обґрунтував поважність причини неподання доказів. Більш того у відзиві на позов від 25.05.2021 ТОВ "Цетехно" заявило, що у його володінні відсутні будь-які документи, носії інформації, що належать ТОВ "Цетрейдінг".

Таким чином, спірний договір і додаткова угода до нього, лист директора ТОВ "Цетехно" Фурман О.В. від 26.11.2019 № 1751 про помилкове зазначення призначення платежу «оплата за товар згідно дог. 3107 від 31.07.19, в т.ч. ПДВ» у платіжних дорученнях № 5565 від 7.11.2019 на суму 10 млн. гривень, № 5741 від 13.11.2019 на суму 20 млн. гривень, № 6191 від 25.11.2019 на суму 15 млн. гривень, № 10 від 14.11.2019 на суму 7,5 млн. грн з пропозицією вважати вірним призначення платежу «надання поворотної фінансової допомоги згідно Договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019 року, без ПДВ» були підроблені, виготовлені у 2021 році під час розгляду справи № 916/732/21 Господарським судом Одеської області задля уникнення необхідності повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 52 500 000 грн, які були помилково перераховані на користь відповідача платіжними дорученнями від 23.12.2019 № 103, № 104, від 27.12.2019 № 105, 107, від 30.01.2020 № 1562, 1564, 1565, 1566, 1567, 1568.

Довіреність від 01.05.2019, підписана від імені ТОВ "Цетрейдінг" директором ОСОБА_1 , також не існувала на час перерахунку ТОВ "Цетрейдінг" на банківський рахунок ТОВ "Цетехно" суми 52 500 000 грн.

Відповідно до заяви свідка ОСОБА_3 від 27.07.2021, яка займала посаду директора ТОВ "Цетрейдінг" з 05.09.2019 по 06.10.2020, про існування довіреності від 01.05.2019 та повноважень Куриленко О.А. від імені ТОВ "Цетрейдінг" вчиняти будь-які дії їй не було відомо під час її перебування на посаді директора ТОВ "Цетрейдінг", зазначений документ ніколи не перебував в обліку ТОВ "Цетрейдінг", довірена особа, зазначена в цій довіреності, ніколи не повідомляла їй про існування начебто наданих йому ТОВ "Цетрейдінг" повноважень, ніколи не вчиняла під час її перебування на посаді керівника ТОВ "Цетрейдінг" будь-яких правочинів та не надавала в облік ТОВ "Цетрейдінг" будь-яких документів на виконання таких правочинів.

Лист ТОВ "Цетехно" №1751 від 26.11.2019р., яким начебто було змінено призначення платежу з "оплата за товар згідно договору 3107 від 31.07.2019р. в т.ч. ПДВ" на "надання поворотної фінансової допомоги згідно Договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.19 без ПДВ", в період її перебування на посаді директора ТОВ "Цетрейдінг" в адресу ТОВ "Цетрейдінг" не надходив, і здійснені ТОВ "Цетехно" платежі обома сторонами однаково враховувались виключно як оплата за товар згідно договору 3107 від 31.07.2019, а сам договір та додаткова угода, підписані від імені ТОВ "Цетрейдінг" начебто старшим комірником Куриленко О.А. , в період її перебування на посаді Директора ТОВ "Цетрейдінг" не складались та не підписувались з боку уповноважених осіб ТОВ "Цетрейдінг", в облік не поступали, повноваження на підписання таких документів старшому комірнику Куриленко О.А. не надавались і не могли надаватись в силу функціональних обов`язків останнього, оскільки він не мав та не міг приймати рішення на отримання фінансової допомоги на суму 52 500 000 грн.

Отже, всупереч вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України спірний правочин не направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, з огляду на те, що предметом спірного договору є надання поворотної фінансової допомоги в сумі 52 500 000 грн, зазначений правочин є значним, оскільки його ціна перевищує 50% вартості чистих активів ТОВ "Цетрейдінг", отже рішення про укладення зазначеного правочину мали прийматися виключно загальними зборами учасників ТОВ "Цетрейдінг" (ч.2 ст.44 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Водночас, загальні збори учасників ТОВ "Цетрейдінг" рішення про укладення спірного договору не приймали.

Оскільки обмеження на укладення значних правочинів передбачені Законом "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", то відповідач достеменно знав, що на укладення правочину на суму 52 500 000 грн має бути надана згода загальними зборами учасників ТОВ "Цетрейдінг", що у сукупності є підставою для задоволення позову про визнання недійсним відповідного правочину.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальність "Цетехно".

Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 7.11.2019, додаткова угода до даного договору, довіреність від 1.05.2019 та лист директора ТОВ "Цетехно" від 26.11.2019 були складені, роздруковані та підписані саме тими датами, які зазначені на даних документах.

Позивачем на банківський рахунок відповідача сплачено грошові кошти згідно платіжних доручень № 104 від 23.12.2019 на суму 4 900 000 грн, № 103 від 23.12.2019 на суму 10 000 000 грн, № 105 від 27.12.2019 на суму 3 680 090,06 грн, № 107 від 27.12.2019 на суму 8 000 000 грн, № 1562 від 30.01.2020 на суму 5 000 000 грн, № 1563 від 30.01.2020 на суму 5 000 000 грн, № 1564 від 30.01.2020 на суму 5 000 000 грн, № 1565 від 30.01.2020 на суму 5 000 000 грн, № 1567 від 30.01.2020 на суму 919 909,94 грн, № 1566 від 30.01.2020 на суму 5 000 000 грн.

В графі «призначення платежу» кожного із 10-ти платіжних доручень, позивачем, як особою, що складала платіжне доручення та надсилала його на виконання, зазначено один і той самий документ: "договір поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019".

Таким чином, вже у грудні 2019 року, тобто приблизно через місяць після підписання оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги, позивач склав та підписав платіжні доручення, в яких зазначив реквізити даного договору: назва, місяць та рік його складання.

Платіжні доручення роздруковані із системи клієнт-банк, що унеможливлює зміну дати платіжного доручення. Позивач не заперечує факт складання зазначених платіжних доручень саме датами: грудень 2019 року, січень 2020 року.

Із викладеного випливає, що у грудні 2019 року позивач підтвердив факт існування договору поворотної фінансової допомоги, який було підписано саме 07.11.2019. Зазначена обставина підтверджує, що договір про надання поворотної фінансової допомоги не міг бути «виготовлений», як про це зазначає позивач у червні 2021 року.

Договір про надання поворотної фінансової допомоги підписувався Куриленко О.А. із дозволу учасника ТОВ "Цетрейдінг", який був оформлений рішенням єдиного учасника ТОВ "Цетрейдінг" №01-05-2019 від 01.05.2019. Пунктом 8 означеного рішення також уповноважено директора ТОВ "Цетрейдінг" та/або представників Куриленко О.А. та Третьякова Ю.І. на вчинення (укладання) від імені товариства будь-яких значних правочинів, без жодних обмежень, на умовах, визначених ними на власний розсуд, з правом змінювати та/або розривати (припиняти) такі договори/угоди на умовах, визначених ними на власний розсуд.

Із змісту довіреності від 01.05.2019 випливає, що Куриленко О.А. було надано повноваження на підписання, в тому числі, будь-яких договорів.

Означені документи свідчать, що Куриленко О.А. був уповноважений діяти від імені ТОВ "Цетрейдінг" без прив`язки до його трудових відносин із ТОВ "Цетрейдінг", повноваження йому були надані як представнику в порядку, передбаченому главою 17 ЦК України, незалежно від його посади.

Означеною особою було підписано від імені ТОВ "Цетрейдінг" видаткові накладні за договором №3107 від 31.07.2019, договором поставки №28, акти наданих послуг за договором мотиваційної винагороди на значні суми, та позивач не ставить під сумнів наявність повноважень у Куриленко О.А. в цій частині, а також не визнає недійсним такого правочину як довіреність від 01.05.2019.

Зазначені обставини свідчать про те, що керівництво ТОВ "Цетрейдінг" надало Куриленко О.А. повноваження на підписання (укладення) від імені ТОВ "Цетрейдінг" будь-яких договорів, на будь-яку суму на його власний розсуд.

Будь-яких доказів, які свідчать про підроблення договору, додаткової угоди, листа директора та довіреності позивачем не надано.

Лист №1751 від 26.11.2019 щодо зміни призначення платежу у платіжних дорученнях було вручено працівнику фінансового відділу ТОВ "Цетрейдінг" ОСОБА_6 ТОВ "Цетрейдінг" не заперечувало проти зміни призначення платежу за платіжними дорученнями № 5565 від 7.11.2019, № 5741 від 13.11.2019, № 6191 від 25.11.2019, № 10 від 14.11.2019.

В подальшому сума поворотної фінансової допомоги була повернута позивачем відповідачу в повному обсязі.

Грошові кошти, сплачені ТОВ "Цетехно" на підставі платіжних доручень № 5565 від 7.11.2019, № 5741 від 13.11.2019, № 6191 від 25.11.2019, № 10 від 14.11.2019, не враховувались сторонами як сплачені за договором поставки №3107 від 31.07.2019.

Твердження позивача про помилкове перерахування суми поворотної фінансової допомоги не відповідають дійсності з урахуванням наступного: 1) перерахування були здійсненні 10-ма платіжними дорученнями. Тобто, один раз особа (яка безпосередньо здійснює платіж) може помилитися, але 10 платежів говорять про регулярність та систематичність, що виключає помилку; 2) сама по собі помилковість перерахування грошових коштів, або помилковість будь-якої дії особи, передбачає, що особа мала намір перераховувати грошові кошти іншій особі або з іншою метою. При цьому, позивач не зазначає, для кого саме призначалися 10-ть платежів на загальну суму еквіваленту майже 1,5 млн. доларів США; 3) грошові кошти бути перераховані з 2-ох різних банківських рахунків позивача. Зазначена обставина виключає помилковість перерахування; 4) з моменту перерахування грошових коштів пройшло вже більше 2-ох років. За цей час жодна посадова особа позивача не була притягнута ані до кримінальної, до дисциплінарної, або до цивільно-правової відповідальності за нібито фактичну втрату значних грошових коштів; п) в графі «призначення платежу» кожного із 10-ти платіжних доручень, позивачем як особою, що складала платіжне доручення та надсилала його на виконання зазначено один і той самий документ - договір поворотної фінансової допомоги; 6) розмір грошових коштів, перерахованих на рахунок відповідача, є значним (52,5 млн.) грн. Є нерозумними заяви позивача про те, що ним помилково було перераховано грошові кошти, та тільки через 2-а роки заявлено про помилковість такого перерахування; 7) у всіх платіжних дорученнях у якості одержувача платежів зазначена одна і та сама юридична особа - ТОВ "Цетехно" та її ідентифікаційний код.

Таким чином, керівник позивача, складаючи платіжні доручення та надсилаючи їх на оплату, погодився із умовами договору про надання поворотної фінансової допомоги, що в свою чергу свідчить про схвалення позивачем такого правочину.

Будь-яких доказів того, що ціна оспорюваного правочину перевищувала 50% вартості чистих активів позивача до позовної заяви не надано.

Крім того позивачем не обґрунтовано, у чому полягає порушення його прав та законних інтересів.

Жодних дій, які можуть розглядатися як недобросовісна поведінка, по відношенню до позивача з боку відповідача не здійснювалися.

Посадовими особами ТОВ "Цетехно" не чинилися перешкоди посадовим особам ТОВ "Цетрейдінг" в доступі до офісу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20. У володінні ТОВ "Цетехно" (посадових осіб) відсутні будь-які документи, носії інформації, які належать ТОВ "Цетрейдінг".

Жодних протиправних дій, спрямованих на заволодіння документами, носіями інформації, які належать ТОВ "Цетрейдінг", з боку ТОВ "Цетехно" (посадових осіб) не вчинялось.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. Щодо оспорюваного правочину.

В матеріалах справи наявний договір про надання поворотної фінансової допомоги датований 07.11.2019 (т.1 а.с.11), підписаний з боку ТОВ "Цетехно" (Позикодавець) директором Фурман О.В., з боку ТОВ "Цетрейдінг" (Позичальник) Куриленко О.А., що діяв на підставі довіреності від 01.05.2019.

За умовами п. 1.1. договору Позикодавець надає Позичальникові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 52 500 000 грн без ПДВ. Фінансова допомога надається Позикодавцем не пізніше ніж через 15 робочих днів з дати підписання даного договору. Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі. Поворотна фінансова допомога надається строком до 31.10.2020 (п.2.1.-2.3. договору).

Відповідно до п.п.7.1, 7.2. Позикодавець має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Позичальника за 15 робочих днів. Позичальник має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу Позикодавцю.

Згідно п. 8.1. договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.10.2020.

Довіреність (т.1 а.с.27), на підставі якої Куриленко О.А. було підписано договір про надання поворотної фінансової допомоги, датована 01.05.2019, містить підпис директора ТОВ "Цетрейдінг" А.А. Смірнової та печатку товариства. Згідно тексту довіреності, для виконання наданих цим дорученням повноважень Куриленко О.А. вправі, зокрема, при необхідності, на умовах за власним розсудом, укладати договори з правом внесення змін та (або) доповнень до таких договорів, а також, у разі необхідності, укладати договори про розірвання укладених за цією довіреністю договорів; підписувати від імені товариства всі документи щодо виконання умов укладених договорів, включаючи первинні документи на здійснення господарських операцій: будь-які видаткові накладні, будь-які прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару, акти приймання-передачі послуг, акти взаємозаліку, тощо.

Також в матеріалах справи наявне Рішення №01-05-2019 єдиного учасника ТОВ "Цетрейдінг" від 01.05.2019 ОСОБА_1 про надання дозволу Куриленко О.А. та Третьякову Ю.І. укладати/підписувати від імені товариства з будь-якою юридичної особою договори позики та фінансової допомоги, за умовами яких товариство позичає грошові кошти у розмірі не більшому ніж 60 000 000 грн на строк не більше ніж на 24 місяці, на безоплатній основі.

Згідно нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_1 (т.10 а.с.68-69), останньою повідомлено про власноручне підписання рішення №01-05-2019 єдиного учасника ТОВ "Цетрейдінг" від 01.05.2019 та довіреності від 01.05.2019, яким уповноважено Куриленко О.А. та Третьякова Ю.І. представляти інтереси ТОВ "Цетрейдінг", а також те, що такі документи роздруковані та підписані нею тією датою, яка на них зазначена, а саме: 01.05.2019.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення №5565 від 07.11.2019, №5741 від 13.11.2019, №10 від 14.11.2019, №6191 від 25.11.2019 (т.1 а.с.14-17) на загальну суму 52 500 000 грн, в яких платником вказано ТОВ "Цетехно", отримувачем ТОВ "Цетрейдінг", в графі призначення платежу вказано: "оплата за товар згідно договору №3107 від 31.07.2019".

Також в матеріалах справи наявний лист № 1751 від 26.11.2019 (т.1 а.с.18), за змістом якого ТОВ "Цетехно" повідомило ТОВ "Цетрейдінг" про те, що при перерахуванні грошових коштів з банківського рахунку ТОВ "Цетехно" на банківський рахунок ТОВ "Цетрейдінг" в графі "Призначення платежу" платіжних доручень № 5565 від 07.11.2019 на суму 10 000 000 грн, № 5741 від 13.11.2019 на суму 20 000 000 грн, № 6191 від 25.11.2019 на суму 15 000 000 грн, № 10 від 14.11.2019 на суму 7 500 000 грн помилково зазначено: «оплата за товар згідно дог. 3107 від 31.07.19, в т.ч. ПДВ» замість «надання поворотної фінансової допомоги згідно Договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.19. Без ПДВ». У зв`язку із викладеним, ТОВ "Цетехно" просило вважати вірним призначення платежу: «надання поворотної фінансової допомоги згідно Договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.19. Без ПДВ» в платіжних дорученнях: № 5565 від 07.11.2019 на суму 10 000 000 грн, № 5741 від 13.11.2019 на суму 20 000 000 грн, № 6191 від 25.11.2019 на суму 15 000 000 грн, № 10 від 14.11.2019 на суму 7 500 000 грн. Усі інші реквізити вищезазначених платіжних доручень ТОВ "Цетехно" просило вважати правильними.

Відповідний лист підписано директором ТОВ "Цетехно" О.В. Фурман та містить печатку товариства. Крім того відповідний лист містить відмітку про отримання останнього представником ТОВ "Цетрейдінг" ОСОБА_6.

Згідно виписки по рахункам за період з 01.04.2019 по 20.03.2020 (т.1 а.с.19-25) ТОВ "Цетрейдінг" було перераховано ТОВ "Цетехно" 27.12.2019 грошові кошти у сумі 52 500 000 грн, згідно платіжних доручень:

- № 104 від 23 грудня 2019 року на суму 4 900 000 грн;

- № 103 від 23 грудня 2019 року на суму 10 000 000 грн;

- № 105 від 27 грудня 2019 року на суму 3 680 090,06 грн;

- № 107 від 27 грудня 2019 року на суму 8 000 000 грн;

- № 1562 від 30 січня 2020 року на суму 5 000 000 грн;

- № 1563 від 30 січня 2020 року на суму 5 000 000 грн;

- № 1564 від 30 січня 2020 року на суму 5 000 000 грн;

- № 1565 від 30 січня 2020 року на суму 5 000 000 грн;

- № 1567 від 30 січня 2020 року на суму 919 909,94 грн.;

- № 1566 від 30 січня 2020 року на суму 5 000 000 грн, в яких в графі призначення платежу вказано: повернення згідно договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019.

Також в матеріалах справи наявна додаткова угода від 10.02.2020 про розірвання договору про надання поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019 (т.1 а.с.13), підписана з боку ТОВ "Цетехно" директором О.В. Фурман та з боку ТОВ "Цетрейдінг" О.А. Куриленко.

У п.2. названої додаткової угоди Позичальник підтвердив, що фінансова допомога отримана ним вчасно і в повному обсязі згідно платіжних доручень: № 5565 від 07.11.2019, № 5741 від 13.11.2019, № 6191 від 25.11.2019, № 10 від 14.11.2019.

У п.3 угоди Позикодавець підтвердив, що фінансова допомога повернута на його банківський рахунок вчасно та в повному обсязі на підставі платіжних доручень: № 104 від 23.11.2019, № 103 від 23.11.2019, 105 від 27.11.2019, 107 від 27.12.2019, № 1562 від 30.01.2020, 1566 від 30.01.2020, № 1564 від 30.01.2020, № 1565 від 30.01.2020, № 1567 від 30.01.2020 року, № 1566 від 30.01.2020.

В матеріалах справи також наявна вимога №1/1806 від 18.06.2021 про повернення безпідставно набутих грошових коштів (т.1 а.с.8), за змістом якої ТОВ "Цетрейдінг" вказує, що ані бухгалтерськими, ані іншими первинними обліковими документами позивача, а також банківськими виписками за період з листопада 2019 року і до цього часу не підтверджується факт отримання ТОВ "Цетрейдінг" жодних сум поворотної фінансової допомоги від відповідача як на підставі договору від 07.11.2019, так і на підставі інших правочинів, та вимагає у ТОВ "Цетехно" виконати зобов`язання з повернення грошових коштів у сумі 52 500 000 грн. Відповідна вимога була направлена на адресу відповідача 30.06.2021, про що свідчить опис вкладення та накладна Укрпошти (т.19-10).

4.2. Щодо справи №916/732/21.

Як встановлено судом, на розгляді в Господарському суді Одеської області перебувала справа №916/732/21 за позовом ТОВ "Цетрейдінг" до ТОВ "Цетехно" про стягнення 59 478 489,69 грн та за зустрічним позовом ТОВ "Цетехно" до ТОВ "Цетрейдінг" про стягнення 221 571,96 грн.

Провадження у даній справі судом було відкрито 22.03.2021. При цьому під час розгляду даної справи як позивачем за первісним позовом, так і позивачем за зустрічним позовом неодноразово змінювався розмір позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.10.2021, залишеним без змін судом апеляційної інстанції: позов ТОВ "Цетрейдінг" до ТОВ "Цетехно" про стягнення 59 478 489,69 грн - залишено без розгляду; позов ТОВ "Цетехно" до ТОВ "Цетрейдінг" про стягнення 221 571,96 грн - задоволено; стягнуто з ТОВ "Цетрейдінг" на користь ТОВ "Цетехно" заборгованість у сумі 221 571,96 грн, судовий збір у сумі 3 323,58 грн.

Залишаючи без розгляду позов ТОВ "Цетрейдінг" до ТОВ "Цетехно" про стягнення 59 478 489,69 грн, суд зазначив наступне: позивач в судові засідання 29.09.2021 не з`явився з причини перебуванням нового представника у лікарні; позивач не забезпечив явку представника і у судове засідання, призначене на 11.10.2021, посилаючись на зайнятість одного адвоката у іншому судовому засіданні та перебування іншого адвоката на лікарняному. Водночас судом причини неявки представників ТОВ "Цетрейдінг" у судове засідання 11.10.2021 поважними визнано не було; ТОВ "Цетрейдінг" не було надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за первісним позовом. Натомість, судом зазначено, що під час перебування судді у нарадчій кімнаті, адвокатом Доненко В.В. на електронну пошту суду було направлено клопотання про відвід судді Щавинської Ю.М, від розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи повторну неявку представника ТОВ "Цетрейдінг" у судове засідання, не подання позивачем за первісним позовом заяви про розгляд справи за його відсутності, а також невизнання судом причин неявки поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, для залишення первісного позову без розгляду.

Задовольняючи зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості за договором мотиваційної винагороди за виконання погодженого обсягу закупівель продукції в розрізі ТМ і груп товарів №02-11/19 від 02.11.2019 місцевим господарським судом встановлено, наступне:

- послуги за договором були надані на підставі актів надання послуг, підписаних сторонами, які наявні в матеріалах справи. До кожного акту наданих послуг ТОВ "Цетехно" було надано податкову накладну та квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Відповідні докази містяться у т.13 а.с.98-166, т.14, а.с.1-168, т.15 а.с.1-172, т.16 а.с.1-100;

- в матеріалах справи також наявні розрахунки мотиваційної винагороди, підписані та скріплені представниками сторін, на підставі яких сторонами фактично складалися акти наданих послуг;

- в матеріалах справи також наявні докази часткової сплати послуг за договором мотиваційної винагороди на загальну суму 123 736 500 грн;

- судом також зазначено, що після реєстрації податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, ТОВ "Цетрейдінг" отримало та використало право на податковий кредит. Таким чином, суд прийшов до висновку, що надані позивачем податкові накладні у сукупності з іншими доказами свідчать про реальність факту господарського операції (надання послуг);

- також судом встановлено обставину укладання двосторонніх правочинів - угод про залік зустрічних однорідних вимог від 30.11.2019, 31.12.2019, 31.07.2020, 31.08.2020 та 30.09.2020, та з урахуванням положень ст.204 ЦК України, правомірність таких угод та їх обов`язковість. Проаналізувавши угоди у їх сукупності у хронологічному порядку укладання, суд зауважив, що на момент розгляду справи, зобов`язання ТОВ "Цетрейдінг" перед ТОВ "Цетехно" за договором № 02-11/19 Мотиваційної винагороди за виконання погодженого обсягу закупівель продукції в розрізі ТМ і груп товарів від 02.11.2019 після проведення заліку зустрічних однорідних вимог становлять 221 571,96 грн, в т.ч. ПДВ, що відображено в угоді про залік зустрічних однорідних вимог від 31.09.2020 (т.26 а.с.35), підписаної ТОВ "Цетрейдінг" в особі Куриленко А.А., що діяв по довіреності, та ТОВ "Цетехно" в особі директора Попова А.Е., що діяв на підставі статуту.

- крім того судом також вказано, що угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 31.09.2020 сторони також визнали заборгованість ТОВ "Цетехно" перед ТОВ "Цетрейдінг" по сплаті грошових коштів за поставлений товар за договором поставки № 3107 від 31.07.2019 у 287 895,72 грн, у т.ч. ПДВ, яка в подальшому ТОВ "Цетехно" була сплачена згідно платіжних доручень № 368 від 05.10.2020 на суму 65 573,77 грн (т.22 а.с.152), №464 від 05.11.2020 на суму 127 049,18 грн (т.22 а.с.153), №474 від 11.11.2020 на суму 500,00 грн (т.22 а.с.154), №475 від 11.11.2020 на суму 45 081,97 грн (т.22 а.с.155); №490 від 17.11.2020 на суму 500 грн (т.22 а.с.156); № 28 від 01.10.2020 на суму 3 550 грн (т.21 а.с.42); №39 від 02.11.2020 на суму 45 640 грн (т.21 а.с.43).

5. Позиція суду.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту.

Під способом захисту цивільного права чи інтересу розуміють визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (аналогічний висновок, викладений у п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, у п. 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.07.2021 у справі № 903/1030/19). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (подібний висновок, викладений п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно із частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсність правочину зумовлена наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 викладений висновок про те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Виходячи з наведеного, у розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та у чому полягає таке порушення.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 викладений висновок про те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач вказує, що оспорюваний договір є таким, що підроблений, виготовлений у 2021 році під час розгляду справи №916/732/21 за для уникнення необхідності повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 52 500 000 грн, а отже, за твердженням позивача, такий договір не направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц та постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20).

При цьому, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (постанова Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20).

Слід зазначити, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину (постанови Верховного Суду 18.12.2018 у справі №911/390/18 та від 10.04.2019 у справі №910/7783/18).

Таким чином, суд, з`ясовуючи питання щодо фіктивності договору, як укладеного всупереч інтересам позивача, має з`ясувати дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, аніж це випливає зі змісту договору.

Аналізуючи правову позицію позивача щодо хронології подій, суд зазначає, що як стверджує позивач, першою подією було перерахування ТОВ "Цетрейдінг" на рахунок ТОВ "Цетехно" відповідних коштів. При цьому позивач наголошує на помилковості перерахування коштів у зв`язку з чим ТОВ "Цетехно" з метою уникнення обов`язку з їх повернення було фактично створено та реалізовано схему з укладання договору про надання поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019.

Таким чином, першою обставиною, що входить до предмету дослідження та встановлення, є обставина помилкового перерахування коштів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

При цьому, з урахуванням принципу вірогідності доказів, суд вважає слушними доводи позивача щодо відсутності підстав вважати помилковим перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Цетехно", з огляду на таке:

- в графі «призначення платежу» кожного із 10-ти платіжних доручень, позивачем як особою, що складала платіжне доручення та надсилала його на виконання зазначено один і той самий документ - договір поворотної фінансової допомоги;

- перерахування були здійсненні 10-ма платіжними дорученнями, тобто має ознаки систематичності та регулярності, що виключає помилковість такі платежів;

- грошові кошти бути перераховані з 2-ох різних банківських рахунків;

- з моменту перерахування грошових коштів пройшло вже більше 2-ох років. Доказів притягнення осіб, причасних до такого перерахування до кримінальної, дисциплінарної, або до цивільно-правової відповідальності за безпідставне перерахування грошових коштів в такому значному обсязі в матеріалах справи відсутні;

- у всіх платіжних дорученнях, у якості одержувача платежів зазначена одна і та сама юридична особа - ТОВ "Цетехно", та її ідентифікаційний код;

- під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_3 , як свідка, останньою було підтвердження факт використання при оформленні платіжних доручень її електронного підпису, як директора товариства.

За таких обставин, факт помилкового перерахування не знайшов свого підтвердження, а отже, суд вважає, що, здійснивши перерахування грошових коштів у сумі 52 500 000 грн на розрахунковий рахунок відповідача із вказанням у призначенні платежу повернення згідно договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019, ТОВ "Цетрейдінг" фактично виконало свій обов`язок з повернення фінансової допомоги, а отже визнало обставину її отримання.

З урахуванням здійснення позивачем переказу грошових коштів із вказанням точної дати договору, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо непідтвердження бухгалтерськими та іншими первинними обліковими документами існування договору.

Суд також враховує, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо стадії кримінального провадження №12021041030000737 від 23.07.2021, яке, як вказує позивач відкрито на підставі заяви ТОВ "Цетрейдінг" за фактом виготовлення підроблених документів, а також щодо встановлених в рамках такого провадження обставин.

Крім того, надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, зокрема щодо моменту вчинення правочину та порушення його вчиненням прав позивача, суд вказує наступне.

Пунктом 14.1.257 ст. 14 ПК України визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

За своєю цивільно-правовою природою поворотна фінансова допомога є позикою.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

З огляду на визначені положення закону вірним є твердження про те, що сам по собі факт підписання договору поворотної фінансової допомоги не створює будь-яких обов`язків для позивача. Фактично договір є укладеним з моменту передання грошей, відповідно і обов`язки для позичальника виникають тільки після перерахування на його рахунок коштів фінансової допомоги.

Викладене у сукупності свідчить про те, що відбулося виконання оспорюваного договору, що відповідно виключає кваліфікацію правочину як такого, що не направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому суд вказує, що доводи позивача щодо дати підписання договору фактично спрямовані на підтвердження факту недотримання станом на момент укладення договору письмової форми, яка є обов`язковою згідно до ст.1047 ЦК України.

Водночас, з огляду на те, що договір позики відноситься до реальних, а не консенсуальних правочинів, а також з огляду на те, що недотримання письмової форми договору позики не має наслідком його недійсність (ст.217, 1051 ЦК України), суд вказує про відсутність підстав для призначення експертизи давності документів.

При цьому суд враховує факт визнання ОСОБА_1 обставини підписання довіреності від 01.05.2019 власноруч датою, що на ній вказана.

Суд також враховує ту обставину, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність трудових відносин позивача або відповідача з ОСОБА_6 .

Доводи позивача стосовно того, що ОСОБА_6 не могла отримати лист №1751 від 26.11.2019, оскільки працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ "Цетехно", які ґрунтуються на листі за вих. №1 від 28.09.2020 (т.10 а.с.84), який було підписано головним бухгалтером ТОВ "Цетехно" ОСОБА_6 та який було надано ТОВ "Цетехно", як доказ у судовій справі №420/15224/20, не можуть бути враховані судом, оскільки дата означеного листа відноситься до іншого періоду, значно пізніше дати листа щодо зміни призначення платежу.

Крім того, як встановлено судом, зокрема з пояснень ОСОБА_3 , у холдингу, до якого входили ТОВ "Цетрейдінг" та ТОВ "Цетехно", існував фінансовий відділ, який супроводжував діяльність усіх товариств холдингу, тому суд вважає бездоказовими посилання позивача на закріплення ОСОБА_6 за окремим підприємством.

Більш того, суд вважає встановленою, зокрема за результатом допиту свідків, обставину того, що особи, які в різні моменти часу були керівниками ТОВ "Цетрейдінг", являлися номінальними керівниками, тобто не були особами, які безпосередньо приймали рішення щодо операційної діяльності товариства. При цьому глобальні рішення з координації підприємств приймали безпосередні керівники холдингу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

За таких обставин, суд вважає, що те, що директор ОСОБА_3 не знала про існування довіреності не може мати визначальне значення для встановлення відповідної обставини у зв`язку з номінальністю її перебування на посаді.

Суд, за наслідком дослідження доказів у сукупності, в тому числі і пояснень свідків, дійшов висновку, що фактично дії ТОВ "Цетрейдінг" та ТОВ "Цетехно", які є частиною холдингу "Цитрус", щодо перерахування коштів з рахунків одного учасника холдингу на рахунок іншого могли відбуватися, зокрема для оптимізації податкових зобов`язань. Проте оцінка правомірності таких дій сторін жодним чином не є предметом дослідження в рамках даної справи та не віднесено до повноважень господарського суду.

При цьому суд враховує загальновідомий факт наявності корпоративного конфлікту навколо мережі "Цитрус", який виник влітку 2020 року між засновниками - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також низки судових проваджень, пов`язаних з таким конфліктом.

Щодо доводів позивача стосовно необхідності надання згоди загальними зборами учасників ТОВ "Цетрейдінг" на укладання оспорюваного правочину, як значного правочину, оскільки його ціна перевищує 50 % вартості чистих активів позивача, суд, перш за все, вказує, що такі доводи суперечать позиції позивача щодо відсутності такого правочину як договір поворотної фінансової допомоги, оскільки мало місце безпідставне перерахування грошових коштів, одночасно позивач вказує, що оспорюваний договір укладено за відсутності надання згоди загальними зборами, тобто фактично визнає існування оспорюваного правочину.

Водночас, надаючи оцінку таким доводам позивача, суд зазначає, що відповідно до положень частин 1-3 ст.44 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Виходячи з положень названої статті, суд зауважує, що належними доказами в даному випадку, що здатні підтвердити такі доводи позивача, є в тому числі статут ТОВ "Цетрейдінг" в редакції станом на момент укладання оспорюваного правочину, а також документи, що підтверджують вартість чистих активів позивача станом на дату оспорюваного правочину.

Відповідно до ч.ч.1., 3, 4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Натомість, в порушення означених положень господарського процесуального законодавства матеріали справи не містять редакції статуту станом на грудень 2019 року, а також відомостей щодо вартості чистих активів позивача на дату укладання оспорюваного договору.

Врахуванню судом підлягає також рішення Єдиного учасника ТОВ "Цетрейдінг" від 01.05.2019, яке як правочин є правомірним, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів визнання його недійсним, та яким надано право Куриленко О.А. на підписання договорів позики грошових коштів у сумі не більшому ніж 60 000 000 грн.

Суд також враховує ту обставину, що станом на дату укладення договору згідно відомостей з Єдиного державного реєстру єдиним засновником ТОВ була ОСОБА_3 , яка була одночасно директором вказаного підприємства та за допомогою електронного цифрового підпису якої були підписані усі без винятку платіжні доручення, в яких у призначенні платежу було зазначено "повернення фінансової допомоги згідно договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.2019 року без ПДВ".

Крім того суд також вказує, що легітимною метою позову є поновлення порушених прав, натомість в даному випадку, за висновком суду, фактично метою позову є спроба переглянути рішення суду у справі №916/732/21, яке набрало законної сили, що не відповідає принципу res judicata "остаточності судового рішення". При цьому суд наголошує, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.02.2022 касаційну скаргу ТОВ "Цетрейдінг" на рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №916/732/21 повернуто скаржнику, з підстав не усунення недоліків касаційної скарги. При цьому судом касаційної інстанції звернув увагу скаржника, що він не позбавлений права повторно звернутися з касаційною скаргою з дотриманням вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.

Суд також зауважує, що залишення позову без розгляду відповідно до п.4. ч.1 ст. 226 ГПК України не позбавляє права ТОВ "Цетрейдінг" на повторне звернення до суду з відповідним позовом, натомість доказів звернення ТОВ "Цетрейдінг" до суду з вимогами про стягнення заборгованості з ТОВ "Цетехно" позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, а саме, недоведеність наявності підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним та недоведеність позивачем порушення його прав укладанням оспорюваного правочину, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

5.6 Щодо судових витрат.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог позивача, підстави для покладення на відповідача судових витрат у вигляді судового збору відсутні.

При цьому, з урахуванням заявленої представником відповідача заяви про надання можливості подати докази на підтвердження розміру судових витрат (витрат на правничу допомогу), суд, керуючись ст.221 та п.5 ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14.09.2022 об 11:15.

Керуючись ст.ст. 129,221,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на правничу допомогу) на 14.09.2022 об 11:15.

Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №13, (5-й поверх), тел.0(482)307-950.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12 вересня 2022 р.

Суддя Ю.М. Щавинська