Ухвала суду № 106225727, 13.09.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

13.09.2022 справа № 914/845/22

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович, розглянувши матеріали позовної заяви

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Зем-Індустрія», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд», м. Львів,

предмет позову: стягнення 1 200 000,00 грн.,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору на виконання проектних робіт,

за участю представників:

позивача: Єлисеєв Євген Вікторович,

відповідача: Задорожний Іван Богданович,

встановив:

29.04.2022 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Зем-Індустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» про стягнення 1 200 000,00 грн.

Ухвалою суду від 03.05.2022 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 23.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 02.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.08.2022.

29.08.2022 відповідачем подано клопотання про долучення доказів, про витребування доказів, про поновлення строку для подання доказів і для заявлення клопотання про витребування доказів, а також додаткові пояснення. Відповідачем подаються копії таких документів: сторінки сайту AT «Українська Залізниця», заяви про приєднання електроустановки певної потужності до Типового договору від 09.07.2021 із підписом ОСОБА_1 , печатка ТОВ «Столиця-Зем-Індустрія», дозволу на виконання будівельних робіт від 17 липня 2020р. №ІУ013200717957, містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво багатофункціонального громадського комплексу з підземним паркінгом» від 12.07.2019, №845, чергового кадастрового плану (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 04.02.2019), витягу з бази даних міського земельного кадастру станом на 04.02.2019, № 2, витягу з бази червоних ліній станом на 05.02.2019, схеми видачі потужності, ситуаційного плану з прогнозованою точкою підключення.

Оригінали таких документів відповідач просить витребувати у позивача.

13.09.2022 позивачем подано заперечення на заяву про долучення доказів та витребування доказів.

У судовому засіданні 13.09.2022 заслухано пояснення представників сторін стосовно поданих відповідачем клопотань.

Суд зазначає, що розгляд заяв та клопотань на стадії розгляду справи по суті регламентовано ст. 207 Господарського процесуального кодексу України. Так, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідач 29.08.2022, тобто після початку розгляду справи по суті, долучає копії документів, оригінали яких просить витребувати у позивача, та вказує, що не міг отримати такі раніше з незалежних від нього причин, а його усні клопотання позивачем проігноровані.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, можливість поновлення процесуального строку обумовлена поважністю причин його пропуску. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 грудня 2018 року, справа № 904/5995/16, дійшла висновку, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2020 року, справа №640/10413/19, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 808/1726/18, від 29.08.2019 у справі № 362/2939/16-а.

Суд зауважує, що за час підготовчого провадження відповідач не заявляв клопотань про встановлення додаткового строку для подання конкретних доказів чи про продовження строку для можливості їх подання, як це передбачено ст. 80 та ст. 119 Господарського процесуального кодексу України. На підготовчому провадженні суд неодноразово наголошував на необхідності своєчасного збору та подання доказів та наявних у сторін клопотань, зокрема у сторони відповідача, представник якого в судових засіданнях стверджував про подання ним заяви до Регіональної філії АТ «Українська Залізниця» та одночасно не вчиняв процесуальних дій для подання такого доказу чи його отримання у інший , передбачений законом спосіб. Причини пропуску процесуального строку на подання доказів та на з`явлення клопотання про витребування доказів, зазначені представником відповідача, не є об`єктивними, але вчинені відповідачем дії щодо пошуку необхідних, на його думку, документів залежали лише від нього.

Суд також враховує, що представник позивача підтвердив, що ним складались документи, копії яких долучено відповідачем, їх зміст і суть позивачем не ставиться під сумнів і не оспорюється.

Відсутність реагування позивача на усні клопотання про витребування документів (заяви на отримання технічних умов) відповідача в судових засіданнях, про що відповідач зазначає у клопотанні, не підтверджує поважності причин пропуску процесуальних строків, адже, по-перше, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено певну процедуру витребування доказів, у порядку якої відповідач до 29.08.2022 не звертався, по-друге, відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи зазначені вище обставини, керуючись принципами господарського судочинства, суд доходить висновку про відсутність об`єктивних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів і відмовляє в задоволенні відповідного клопотання відповідача. Як наслідок, клопотання про витребування оригіналів документів є таким, що подане на стадії розгляду справи по суті без поважних причин і підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 207, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» про поновлення пропущених процесуальних строків, подані суду 29.08.2022, відмовити.

2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарнобуд» про долучення доказів і про витребування доказів, подані суду 29.08.2022, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення може бути оскаржено окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 14.09.2022.

Суддя Матвіїв Р.І.