Ухвала суду № 106224119, 13.09.2022, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 184/333/22

Номер провадження 2-з/184/7/22

13 вересня 2022 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача адвоката Шаврової Н.М.,

представника третьої особи Тишкевич Є.Р.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Покров заяву ОСОБА_1 прозабезпечення позову в об`єднаній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,третя особа Органопіки тапіклування Виконавчогокомітету Покровськоїміської радиДніпропетровської області«про визначеннямісця проживаннядитини ізбатьком» та за позовом ОСОБА_3 ,представник позивача адвокатШаврова НаталіяМихайлівна до ОСОБА_1 , третя особа - Покровська міська рада Дніпропетровської області в особі органу опіки та піклування «про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та про стягнення аліментів на утримання дитини», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що на теперішній час ОСОБА_3 чинить перешкоди у спілкуванні сина з батьком, не відповідає на дзвінки, обмежує спілкування батька з дитиною, створює такі умови для дитини і батька, які можуть спричинити розрив емоційного та психологічного зв`язку. Враховуючи те, що на час звернення до суду з цією заявою ОСОБА_1 повністю усунутий від участі у вихованні дитини, не може її бачити, порушене право дитини на спілкування з батьком, а також право батька на контакт з дитиною, факт чинення перешкод з боку відповідача у побаченні з сином, вважаю, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення за моїм позовом, у разі його задоволення, у зв`язку із повним розривом сімейних зв`язків та психологічного і емоційного конфлікту, порушиться стабільність повсякденного життя дитини. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову створює загрозу для здоров`я дитини, оскільки стан здоров`я дитини погіршився, про що свідчать записи у медичній картці сина, йому необхідно пройти обстеження УЗД, консультація невролога, повторна здача аналізів. Водночас, мати дитини заходів до збереження фізичного здоров`я дитини не вживає. З цього приводу він змушений був звернутися до органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради з письмовою заявою від 09.08.2022р., відповідь на яку не отримав. вважаю, що обраний мною вид забезпечення позову відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України, є співмірним із заявленими вимогами та беззаперечно буде сприяти забезпеченню участі батька у вихованні дитини, забезпечить право дитини на виховання та особисте спілкування з батьком, сприятиме відновленню та налагодженню емоційних стосунків між батьком та дитиною, а також забезпечить усталеність життя дитини. Тому просить вжити заходи забезпечення позову по даній справі та зобов`язати ОСОБА_3 забезпечити явку малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до батька, ОСОБА_1 кожного понеділка, вівторка, середи, четверга, п`ятниці з 12 години до 16 годин 30 хвилин, суботи та неділі з 10 години до 15 години для проведення спільних зустрічей (контактів), без участі будь-яких інших осіб, починаючи з наступного дня з дати постановлення ухвали до ухвалення остаточного рішення у цивільній справі.

В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали заяву та просять її задовольнити.

В підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник заперечували проти заяви та просять відмовити в його задоволенні.

В підготовчому судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_4 покладався на наданий висновок.

Суд, вислухавши заяву позивача та його представника, думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно із ч.1 та 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходівзабезпечення позову.Забезпечення позовудопускається якдо пред`явленняпозову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_3 забезпечити щоденне (кожен день з понеділка по неділю включно) перебування їхнього сина протягом всього дня у його батька є тотожним задоволенню заявлених ним позовних вимог у даній справі. Забезпечення позову в такий спосіб прямо заборонено законом. ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_3 чинить йому перешкоди в спілкуванні з дитиною та перешкоджає його участі у вихованні дитини, у такому разі належним способом захисту його нібито порушеного права є звернення з відповідною заявою до органу опіки та піклування або з позовними вимогами до суду про усунення перешкод участі батька в вихованні дитини та у спілкуванні з дитиною з наданням необхідних доказів та виконанням умов.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

ОСОБА_1 не зазначив обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не надав жодного та належного доказу.

Верховний суд 09 червня 2021 року в постанові по справі №755/5133/20 зазначив наступне: «Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України). Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Крім того, у абзаці 1 частини 10 статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд вважає, що ОСОБА_1 без розгляду справи по суті, без дослідження матеріалів справи, намагається таким чином вирішити питання щодо задоволення його позовних вимог про визначення місця проживання дитини з батьком, якщо буде задоволена його заява про забезпечення позову і дитина протягом всього тижня буде знаходиться за місцем проживання батька.

Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 10 ст. 150 ЦПК України, правовим позиціям Верховного суду, відповідно до яких грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не обґрунтовано необхідність застосування вибраного виду забезпечення позову та не зазначено обґрунтування співмірності виду забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у об`єднаній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,третя особа Органопіки тапіклування Виконавчогокомітету Покровськоїміської радиДніпропетровської області«про визначеннямісця проживаннядитини ізбатьком» та за позовом ОСОБА_3 ,представник позивача адвокатШаврова НаталіяМихайлівна до ОСОБА_1 , третя особа - Покровська міська рада Дніпропетровської області в особі органу опіки та піклування «про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та про стягнення аліментів на утримання дитини» відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш