Рішення № 106223359, 14.09.2022, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/279/22

Єдиний унікальний номер 741/126/22

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року представник позивача ОСОБА_2 від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області з цією позовною заявою. Позовні вимоги представник позивача мотивував тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору. На момент ліквідації колгоспних дворів будинок належав його учасникам, які були зареєстровані в ньому, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після ліквідації колгоспних дворів власники будинку не отримали свідоцтв та не зареєстрували права власності на житловий будинок у встановленому законом порядку. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з фактично належної йому 1/2 частини вказаного житлового будинку. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України його дружина ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з фактично належної їй 1/2 частини вказаного житлового будинку, яка належала їй як члену колишнього колгоспного двору, та 1/2 частини вказаного житлового будинку, що належала її покійному чоловіку ОСОБА_3 , яку вона успадкувала після його смерті, але на яку не оформила своїх спадкових прав. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом. Представник позивача в інтересах позивача в липні 2021 року звертався до Носівської районної державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_4 . Нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Саме тому представник позивача просив судовим рішенням визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою судді від 31 січня 2022 року відкрито провадження в цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивач та представник позивача ОСОБА_2 не з`явилися, але до початку підготовчого судового засідання представник позивача подав до суду заяву, у якій указав, що він підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за відсутності позивача та її представника (а. с. 42).

Представник відповідача Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області в підготовче судове засідання не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій указала, що Носівська міська рада не заперечує проти позовних вимог, та просила справу розглянути за відсутності представника відповідача (а. с. 38).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що домогосподарство АДРЕСА_1 мало статус колгоспного двору. Станом на 15 квітня 1991 року в ньому були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією довідки Носівської міської ради Чернігівської області № 7/1-18/905 від 22 вересня 2020 року (а. с. 8).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз`яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як членам ліквідованого колгоспного двору належало по 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , але після ліквідації колгоспних дворів вони не отримали свідоцтв та у встановленому законом порядку не зареєстрували своє право власності на цей будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 33).

Отже, спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Із копії довідки Носівської міської ради Чернігівської області № 906/№1 від 22 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 на день своєї смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день його смерті з ним була зареєстрована дружина ОСОБА_4 (а. с. 6).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_4 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а. с. 6).

Отже, ОСОБА_4 була спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Судом установлено, що до майна померлого ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 32).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України його дружина ОСОБА_4 , оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї (а. с. 6).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 спірний житловий будинок став в цілому належати ОСОБА_4 , але вона юридично не оформила своїх прав на нього.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 7). Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений 12 лютого 2016 року секретарем виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради Макаренко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 19, яким усе своє майно, що буде належати їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповідала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 35) та копією заповіту (а. с. 35).

Отже, спадкування після смерті ОСОБА_4 здійснюється за заповітом.

Із копії довідки Носівської міської ради Чернігівської області № 1848/№1 від 27 листопада 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 одна (а. с. 35).

Судом установлено, що до майна померлої ОСОБА_4 Носівською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу за № 338/2018, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 36).

Згідно з копією спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 № 338/2018, спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши у визначений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а. с. 35).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 став належати ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що представник позивача ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 звертався до Носівської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 . Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, спадкове домоволодіння мало статус колгоспного двору, а із уведенням в дію 15.04.1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано, що підтверджується копією постанови державного нотаріуса Носівської районної державної нотаріальної контори Перев`язко Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 826/02-31 від 30 липня 2021 року (а. с. 12).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи підтверджують, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а. с. 9-11).

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі 1165,84 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 3).

Ураховуючи, що заява представника відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд уважає за необхідне повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1216, 1218, 1245, 1261, 1268, 1269, 1273, 1274 ЦК України, ст. ст. 200, 211, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Носівської об`єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 51,6 кв. м, житловою площею 22,6 кв. м з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений в АТ «Банк Траст-Капітал» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 582 (п`ятсот вісімдесят дві) грн. 92 коп. відповідно до квитанції № 2117-2213-6092-4562 від 17 січня 2022 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Носівська об`єднана територіальна громада в особі Носівської міської ради Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2022 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА