Ухвала суду № 106222232, 14.09.2022, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11948/21

Провадження № 1-кп/219/667/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого суддіФролової Н.М., за участі секретаря судового засідання Припростої-Черняк О.О. прокурора Гогенко В.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Коломієць О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції із Державною установою «Львівська установа виконання покарань (№19)» з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyСon» кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анна Анінського району Воронезької області РФ, росіянина, без громадянства, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 11.03.2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.1, ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст.. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 01.09.2015 року по відбуттю строку покарання; 11.10.2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15 ч. 3, ст.185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту, 29.06.2018 року звільненого з установи по відбуттю строку покарання з урахуванням ст. 153 КВК України; 09.06.2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст.. 185 ч. 3 до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, без реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовомузасіданні прокурорзаявив клопотанняпро продовженнястроку триманняпід вартоюобвинуваченого,в якомузазначив,що застосованийстосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний західкореспондується зхарактером суспільногоінтересу,тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставамиі метоюзапобіжного заходу,оскільки ОСОБА_1 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихта заяке можебути призначенопокарання увигляді позбавленняволі настрок 8років.Стан здоров`яобвинуваченого ОСОБА_1 не перешкоджаєперебуванню умісці позбавленняволі. Окрімнаявного обґрунтованогообвинувачення,застосований запобіжнийзахід відповідаєхарактеру татяжкості вчиненого,а встановленіухвалою суддіАртемівського міськрайонногосуду Донецькоїобласті ризики,а самеможливість переховуваннявід суду,незаконний впливна потерпілогоі свідківу цьомуж кримінальномупровадженні,в томучислі тих,яких натеперішній часще недопитано усудовому засіданні,вчинення іншогозлочину,є дійснимита триваючимиі вонивиключають,на данийчас,можливість змінизапобіжного заходущодо обвинуваченогона більшм`який.Неможливість застосуваннязапобіжного заходувідносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виглядіособистого зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки сам ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, а саме осіб на утриманні, офіційно не працевлаштований, є підстави вважати, що обвинувачений зможе знову переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути покарання, а крім того зможе здійснювати вплив на потерпілого та свідків з метою зміни показів, даних під час досудового розслідування, оскільки вони є його знайомими. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те що обвинувачений зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. У зв`язку викладеними обставинами, це унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання. Неможливість застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він схильний до надмірного вживання спиртними напоями, прояву агресії, особисто не має власного житла, у зв`язку з чим це не дає впевненості щодо належної поведінки ОСОБА_1 в побуті та дотримування вимог зазначеного запобіжного заходу, офіційно не працевлаштований, перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин, не виключаєтьсяможливість щообвинувачений ОСОБА_1 можепереховуватися віншій області,в іншихмістах,перейти натимчасово окупованітериторії Донецькоїобласті НЗФтак названої«ДНР таЛНР»,тим самимпереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду.Не можливістьзастосування запобіжногозаходу дообвинуваченого ОСОБА_1 у виглядізастави, відповідно доч.4ст.183КПК України, обумовлена тим, що зазначений злочин пов`язаний із застосуванням насильства щодо особи, тому підстав для визначення розміру застави не має. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді особистої поруки пов`язана з відсутністю надходження до органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надходили звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу. Таким чином застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 одного з будь-яких більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливе, у зв`язку з чим не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім того, на електронну адресу суду з Державної установи «Львівська установа виконання покарань(№19) надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу для мобілізації або його зміни з інших підстав, в якому обвинувачений, посилаючись на Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» просить скасувати йому запобіжний захід тримання під вартою, покласти на нього зобов`язання невідкладно але не пізніше 24 годин з`явитися для мобілізації до найближчого Військового комісаріату або пункту Територіальної оборони.

Прокурор в судовому засіданні підтримав своє клопотання про продовження строку тримання під вартою з викладених у ньому підстав та заперечував проти клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу, посилаючись на те, що воно не відповідає вимогам ст.616 КПК України та необхідно враховувати особистість обвинуваченого та наявність ризиків.

Захисник підтримала клопотання свого підзахисного та заперечувала проти клопотання прокурора, зазначивши, що прокурором ризики не доведені, заявлені як припущення та є суб`єктивною думкою прокурора, доказів не надано. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, обвинувачений не буде переховуватися від суду, а навпаки хоче довести свою невинуватість, а також те, що на нього було здійснено напад. Просила змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, оскільки у місті, де він проживав зараз проходять бойові дії, покладені обов`язки він буде виконувати сумлінно.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав своє клопотання про скасування запобіжного заходу та заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримавши думку захисника, посилаючись на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ, зазначаючи, що тримання під вартою є виключною мірою запобіжного заходу, ризики не підтверджені, а тільки перелічені прокурором відповідно до КПК, прокурор не може постійно застосовати одні і ті ж ризики, показання потерпілих та свідків не протирічать його показам, а навпаки підтверджують їх. Прокурор не може гарантувати явку в судове засідання потерпілого, свідків, тому фактично його тримання під вартою буде безстроковим.

Встановлено,що ухвалою Артемівськогоміськрайонного судуДонецької областівід 02.08.2022року відносно,обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжено строкдії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюна шістдесятднів тобтодо 30.09.2022року включно.

Згідно вимогст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує стадію судового провадження, а також те, що ОСОБА_1 не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на те, що обвинувачений не має реєстрації, відсутнє на праві власності нерухоме майно. Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави підтверджується тим, що не доведено, що обвинувачений має таку матеріальну можливість та відсутні належні докази щодо можливості та згоди будь-якої особи може внести відповідні кошти.

Вказане свідчить про наявність ризиків,передбаченихст.177 Кримінального процесуального кодексу України,у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити та в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Крім того, розглядаючи клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.616 КПК України, у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбаченихстаттями 115,146-147,152-156,186,187,189,255,255-1,257,258-262,305-321,330,335-337,401-414,426-433,436,437-442Кримінального кодексуУкраїни,має правозвернутися допрокурора зклопотанням проскасування цьогозапобіжного заходудля проходженнявійськової службиза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод. За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виходячи з положень зазначеної норми закону, обвинувачений має право звернутися з відповідним клопотанням до прокурора, за результатами розгляду якого прокурор має право звернутися до суду.

Враховуючи викладене, клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації необхідно повернути обвинуваченому та роз`яснити йому право на звернення з відповідним клопотанням до прокурора.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 616 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 12 листопада 2022 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, -відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, повернути обвинуваченому та роз`яснити йому право на звернення з відповідним клопотанням до прокурора.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою та повернення ОСОБА_1 його клопотання про скасування запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

14.09.22

Суддя Н.М. Фролова