Постанова № 10621955, 09.06.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-43 59/09/2270/10

ПОСТАНОВА

іменем України

09 червня 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Романішина В.Л.,

при секретарі Тимощуку І.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за

позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» до

Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000652200/0/9272 від 26 листопада 2008 року, №0000652200/1/10636 від 16 грудня 2008 року та №0000652200/2/1297 від 20 лютого 2009 року, якими визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4 256 295 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 2 504 375 грн., за штрафними санкціями в сумі 1 751 920 грн. Оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі акту №10702/22-0/34382488 від 14 листопада 2008 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.05.2006р. по 30.06.2008р.

Позивач вважає необгрунтованими викладені в акті висновки відповідача щодо нікчемності укладених позивачем договорів купівлі-продажу з підприємствами, діяльність яких була припинена за рішенням суду, а тому акції даних підприємств не могли бути в обігу. На думку позивача, ревізори суб'єктивно, без належних підстав, приходять до висновку, що валовий дохід занижено на 10 000 000 грн. за рахунок здійснення операцій по безтоварному договору між ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» та ТОВ «Азовський маслоекстраційний комбінат» №53-Б від 19.05.2008 року, предметом яких був продаж цінних паперів. Позивач зазначає, що в судовому порядку не скасовано реєстрацію випуску даних акцій та не анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, тому на дату укладення договорів купівлі-продажу та на момент перевірки всі акції були в обігу. Щодо ліквідації ВАТ «Завод допоміжного обладнання», ВАТ «Конвеєрмаш», ВАТ «Рудоремонт», то ні на момент проведення перевірки, ні на момент укладення договорів купівлі-продажу ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» нічого не було відомо про ліквідацію вказаних підприємств - про це товариство дізналося лише після складення акту перевірки. Разом з тим, позивач наголошує, що не існує жодних документальних підтверджень, що вищевказані підприємства виключені з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, законодавством не передбачено обмеження здійснення операцій з цінними паперами суб'єктів господарювання, які в майбутньому можуть бути зняті з реєстрації, тому до тих пір, поки дані підприємства офіційно не будуть зняті з Єдиного державного реєстру, їх права є чинними для третіх осіб.

На думку позивача, перевірка проводилась упереджено, без вивчення повного обсягу необхідних первинних документів. При складанні акту перевіряючими було порушено п. 1.76 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, тому даний акт не може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, так як він не носить ознак службового документу та не є носієм доказової інформації. Тому, ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» вважає, що висновки, викладені в акті є необгрунтованими, однобічними та безпідставними, а податкові повідомлення рішення - незаконними.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги підтримали з підстав викладених у позовів та просять суд задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, подали письмові заперечення проти позову, зазначивши, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення є правомірними, а висновки планової виїзної перевірки, на яких базуються прийняті рішення, обґрунтованими. Представники ДПІ у м. Хмельницькому зазначили, що за результатами планової виїзної перевірки встановлено порушення ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ч.2 ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та п.2.1 ст. 2 наказу ДПА «Про порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку із сум утриманого з них податку». Зокрема, позивачем до валового доходу не включено грошові активи, отримані на розрахунковий рахунок підприємства 02.06.2008р. в сумі 10 000 000 грн. за продаж акцій емітованими підприємствами, підприємницьку діяльність яких припинено. В ході проведення перевірки встановлено, що Господарським судом Дніпропетровської області по справах №А2/373-07 від 20.07.2007р. щодо ВАТ «Завод допоміжного обладнання», №А2/377-07 від 20.07.2007р. щодо ВАТ «Конвеєрмаш», №А2/374-07 від 20.07.2007р. щодо ВАТ «Рудоремонт» та №А2/952-07 від 10.07.2007р. щодо ВАТ «Завод сталевих канатів» (прості іменні акції яких є предметом Договору купівлі-продажу цінних паперів №Т-159 від 25.09.2006р. укладеного між ТОВ «Оптіма капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд», загальною вартістю кожного з пакетів 2 500 000 грн.) були винесені постанови про припинення юридичних осіб за підстав неподання звітності та незнаходження за місцем реєстрації. Згідно договору №5 З-Б від 19.05.008р. ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» передала у власність ТОВ «Азовський маслоекстраційний комбінат» цінні папери підприємств - емітентів акцій, що є предметом договору, які припиненні за рішенням суду. Таким чином, на думку представників відповідача, акції підприємств, що припинились не можуть вважатися предметом договору купівлі-продажу. Крім того, представник Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому зазначив, що позивачем завищено валові витрати з отримання інформаційно-консультаційних послуг на суму 17 500 грн., які не підтвердженні актом виконаних робіт. В результаті цього занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 504 375 грн., у тому числі: IV квартал 2007 року - 4375 грн., II квартал 2008 року - 2 500 000 грн.

Враховуючи викладене вище, представники відповідача просять в задоволенні позову відмовити повністю, так як спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності із вимогами чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» 12.05.2006 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Хмельницькому. Основними видами діяльності товариства є: допоміжна діяльність у сфері посередництва, інше фінансове посередництво.

Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання ДПІ в м. Хмельницькому проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.05.2006р. по 30.06.2006р. За результатами перевірки був складений акт №10702/22-0/34382488 від 14 листопада 2008 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ч.2 ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та п.2.1 ст. 2 наказу ДПА «Про порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку ум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку із сум утриманого з них податку».

Перевіряючими зроблено висновок щодо порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено валовий дохід за рахунок не включення до валового доходу грошових активів, отриманих на розрахунковий рахунок 02.06.2008 року в сумі 100 000 000 гривень.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги; сум поворотної фінансової допомоги; сум невикористаної частини коштів; сум заборгованості; сум коштів страхового резерву; вартості матеріальних цінностей; сум штрафів та/або неустойки чи пені; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів.

Судом встановлено, що відповідно до банківської виписки 02 червня 2008 року на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти в сумі 100 000 000 гривень від ТОВ «Азовський маслоекстраційний комбінат». Згідно платіжного доручення №25 від 02.06.2008р. призначення платежу вказано як «сплата за прості іменні акції згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №53-Б від 19.05.2008р.». Таким чином, оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» отримало кошти від продажу цінних паперів, а будь-яких з доходів, перерахованих в п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не отримувало, то, на думку суду, порушити чинне законодавство щодо не включення до валових доходів тих доходів, які визначені вказаною нормою, не могло.

Поряд з цим, ст. 4 Закону визначає загальні норми, проте існує спеціальний порядок відображення в податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, який закріплений ст. 7 цього Закону - оподаткування операцій особливого виду, зокрема, п.7.6 ст. 7 Закону - оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, де вказано, що якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отриманні (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів. Отже, у зв'язку з придбанням простих іменних акцій у позивача в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами виникають витрати, які переносяться на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами такого ж виду майбутніх звітних періодів. У зв'язку з цим, фінансовий результат, який у відповідності до зазначеної норми має бути віднесений до складу валових витрат ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» за операціями з купівлі-продажу простих іменних акцій ВАТ «Завод допоміжного обладнання», ВАТ «Завод сталевих канатів», ВАТ «Конвеєрмаш», ВАТ «Рудоремонт» дорівнює нулю, оскільки сума витрат на придбання даних акцій та сума доходів від продажу вказаних акцій є ідентичною і дорівнює 10 000 000 гривень.

ДТП в м. Хмельницькому в акті перевірки позивача прийшла до висновку, що операції від продажу простих іменних акцій є безтоварними, а отриманні у зв'язку з цим грошові кошти є безоплатно отриманим доходом, так як згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справах №А2/373-07 від 20.07.2007р. щодо ВАТ «Завод допоміжного обладнання», №А2/377-07 від 20.07.2007р. щодо ВАТ «Конвеєрмаш», №А2/374-07 від 20.07.2007р. щодо ВАТ «Рудоремонт» та №А2/952-07 від 10.07.2007р. щодо ВАТ «Завод сталевих канатів» діяльність вказаних юридичних осіб припинено з підстав неподання звітності та незнаходженням за місцем реєстрації.

Судом встановлено, що на дату укладення договорів купівлі-продажу та на момент перевірки всі акції, які були предметом укладеного договору, були в обігу, що підтверджується листом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 лютого 2009 року №13/01/2682, відповідно до якого, згідно з даними загального реєстру випусків цінних паперів станом на 02.02.2009р. Комісією зареєстровано випуск акцій 21.04.2004р. ВАТ «Завод сталевих канатів» на загальну суму 69254200 грн., 30.04.2004р. ВАТ «Рудоремонт» на загальну суму 70126600 грн., 30.04.2004р. ВАТ «Конвеєрмаш» на загальну суму 70395600 грн., 21.04.2004р. ВАТ «Завод допоміжного обладнання» на загальну суму 74928950грн. Разом з тим, законодавством України не передбачено обмеження здійснення операцій з цінними паперами суб'єктів господарювання, які в майбутньому можуть бути зняті з реєстрації.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з моменту вилучення його з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, а не з моменту прийняття судового рішення. Встановлено, що на момент проведення перевірки та на момент укладення договорів купівлі-продажу, підприємства існували та наділені повними правами юридичних осіб, а тому оскільки дані підприємства офіційно не були зняті з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, їх права були чинними для третіх осіб, а частка їх майна могла бути предметом договору купівлі-продажу.

В довідці до акту стверджується, що договір від 19.05.2008р. №53-Б є нікчемний як такий, що порушує публічний порядок через несплату товариством податку на прибуток із суми грошових коштів, отриманих за вказаним договором, що являє собою порушення встановленого порядку формування валових доходів і є дохідною частиною Державного бюджету, власністю держави.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна бути наділена необхідним обсягом цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недотримання під час вчинення правочину даних вимог є підставою недійсності правочину ( ст. .215 ЦК України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ст. 228 ЦК України нікчемним визнається правочин, який порушує публічний порядок. Правочин, визнається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, доходами бюджету визначені усі податкові, неподаткові інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі ( ст. 9 Бюджетного кодексу України).

Підпункт 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює, що у будь-яких випадках, коли платник податків уповноважений утримувати податок, збір (обов'язків платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. Таким чином, норми даного пункту поширюються виключно на суми податків, зборів (обов'язкових платежів), які утримуються з джерела виплати платником податків з доходів або майна третіх осіб, а податок на прибуток підприємств є податком, що утримується безпосередньо з прибутку платника податку, а не з доходів або майна третіх осіб. Відтак, відсутні підстави для визнання власністю держави будь-яких сум податкових зобов'язань платника податків з податку на прибуток підприємства; заниження платником податків валових доходів не порушує конституційних прав і свобод людини і громадянина, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади або незаконного заволодіння ним.

З огляду на вище вказане, суд вважає, що укладені ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» правочини з приводу купівлі-продажу цінних паперів, не являються нікчемними, а лише оспорюваними (як і будь-який інший правочин), тобто їх нікчемність законом не встановлена, і вони можуть бути визнанні недійсними лише в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки про документування операцій по договору купівлі-продажу цінних паперів по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками, то відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, записи в регістрах бухгалтерського обліку проводяться лише бухгалтерськими проводками на основі подвійного запису, які здійснюються на підставі належним чином оформлених первинних документів. Недійсність первинних документів ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» не встановлена.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Державною податковою інспекцією в М. Хмельницькому не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень - рішень.

Керуючись ст. ст. 203, 228 Цивільного кодексу України, ст. 59 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України, Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,

ст. ст. 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвестбуд» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0000652200/0/9272 від 26 листопада 2008 року, №0000652200/1/10636 від 16 грудня 2008 року та №0000652200/2/1297 від 20 лютого 2009 року.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів.